Постанова Харківський апеляційний суд № 626/211/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 626/211/20 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/470/20 Рибальченко І.Г. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 захисників - ОСОБА_2 - Горошко Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Красноградського районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : 26 січня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 249239 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом 26 січня 2020 року о 00 годин 26 хвилин в Харківській області, м.Краснограді, по вул.Різдвяній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 212140 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, такими як характерний запах алкоголю з ротової порожнини, в установленому законом порядку відмовився від проходження мед.освідоцтва на стан алкогольного сп`яніння в присутності свідків. Водій ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Постановою судді Красноградського районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 гривень. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження по справі за відсутності в його діях події і складу правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права,незаконність та необґрунтованість постанови судді першої інстанції. Він автомобілем не керував, був на сидінні пасажира. Після зупинки автомобіля він та його товариш пішли до кафе «Райський куточок», але він згадав, що забув в машині документи та гаманець. Повернувшись до автомобіля, він забрав документи, та до нього підійшли працівники Красноградського ВП ГУНП в Харківській області, вимагали в нього посвідчення водія. Після його запитання на якій підставі, адже він не керував автомобілем, на нього силоміць надягли кайданки та посадили до службового автомобілю працівників поліції, а потім повезли до Красноградського ВП ГУНП в Харківській області та до Красноградської ЦРЛ, де його примушували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вважає, що при розгляді справи в суді першої інстанції суддя ОСОБА_3 мала заявити самовідвід на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України. Використання поліцейськими для виявлення стану алкогольного сп`яніння прибору «Драгер» вважає незаконним, оскільки Мінекономрозвитку не видавав наказ щодо затвердження переліку дозволених до застосування спеціальних технічних засобів для встановлення ознак сп`яніння у водія. Крім того, зауважує, що на момент його затримки поліцейськими він не був водієм в розумінні ПДР України, оскільки не керував транспортним засобом, що свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення та, як наслідок, відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказана обставина є підставою для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. В оскаржуваній постанові судом не наведено жодного доказу, на підставі якого суд дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисників адвокатів Зінченка О.М. та Горошко Т.М., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я на вимогу працівників поліції. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пункт 1 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Відповідно до пункту 1 розділу ІХ Інструкції водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок). Згідно з пунктом 3 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Відповідно до пункту 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Пункт 6 розділу ІХ Інструкції, передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Судовим розглядом встановлено, що 26 січня 2020 року о 00 годин 26 хвилин в Харківській області, м.Краснограді, по вул.Різдвяній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 212140 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, такими як характерний запах алкоголю з ротової порожнини, в установленому законом порядку відмовився від проходження мед.освідоцтва на стан алкогольного сп`яніння в присутності свідків. Протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 249239 від 26 січня 2020 року складений поліцейськими саме за відмову водія ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у закладі охорони здоров`я Красноградській ЦРЛ. Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, крім протоколу, також підтверджується: ?поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були залучені поліцейськими та були свідками відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у Красноградському ВП за допомогою газоаналізатора «Драгер» (а.с. 3, 4); ?поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були залучені поліцейськими та були свідками відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у Красноградській ЦРЛ (а.с. 5, 6); ?відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та в закладі охорони здоров`я Красноградська ЦРЛ відмовляється в присутності свідків; ?даними про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, яке здійснено в порядку, передбаченому статтею 265-2 КУпАП,про що міститься позначка в протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 249239 від 26 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам статті 256 КУпАП, Інструкції. Відповідно до частини 4 статті 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом не скористався, від дачі пояснень та підпису протоколу відмовився. Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП, про невідповідність внесених до протоколу даних ОСОБА_1 не заявлено. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції поліцейськими дотримано. При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП. Доказів щодо спростування висновків судді про порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України матеріали справи не містять, не надано таких доказів і апеляційному суду. Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом апеляційним судом до уваги не приймаються з огляду на наступне. З відеозапису, який додано до матеріалів справи, вбачається, що автомобіль ВАЗ 212140 рухається назустріч поліцейському автомобілю з увімкненим дальнім світлом фар, після розвороту поліцейський автомобіль рухався слідом за автомобілемВАЗ 212140. Доїхавши до місця призначення автомобіль ВАЗ 212140 зупинився на місці для паркування. Одразу після зупинки до вказаного автомобілю підійшли працівники поліції та з водійського місця автомобілю ВАЗ 212140 до них вийшов ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незаконності застосування поліцейськими приладу «Драгер» з метою виявлення стану сп`яніння апеляційним судом не приймаються, оскільки відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП та пункту 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. При цьому, поліцейським було забезпечено право проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та доставлено ОСОБА_1 до Красноградського ЦРЛ, однак він відмовився від проходження такого огляду у присутності двох свідків. Отже, під час перегляду постанови судді Красноградського районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, внаслідок порушення ним пункту 2.5 ПДР України, не спростовують, підстав для скасування постанови судді Красноградського районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, не вбачає. Керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 256, 266, 278, 280, 284, 294, 295 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Красноградського районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна