Постанова Миколаївський апеляційний суд № 482/1443/20

16.11.20 33/812/320/20 Миколаївський апеляційний суд Справа № 33/812/320/20 Головуючий суду І інстанції Категорія: ч. 1 ст. 183-1 КУпАП суддя Сергієнко С.А. Суддя апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2020 року м. Миколаїв Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В., за участю секретаря Таран З.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Пазурчик В.Д. розглянула апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2020 року якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. За постановою судді, ОСОБА_1 не в повному обсязі сплатив аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до виконавчого листа Новоодеського районного суду Миколаївської області № 2-99/11 від 01.03.2011 р., що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої за період з 01.12.2010 р. по 31.07.2020 р. становив 34 051,88 грн., тобто перевищив суму платежів за шість місяців, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП. В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить постанову скасувати в частині застосування до нього адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. Вважає оскаржувану постанову незаконною, не обґрунтованою та такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суддя місцевого суду не дотримався вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП, оскільки не дослідив даних про стан його здоров`я та висновку про умови та характер праці, де він може бути задіяний. Зазначає, що поза увагою суду залишились обставини, які, відповідно до приписів ст. 34 КУпАП, є такими, що пом`якшують його відповідальність за скоєне адміністративне правопорушення, а саме щире каяття та вчинення правопорушення при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин, а також наявність ІІІ групи інвалідності, здобутої внаслідок цукрового діабету. Окрім наведеного, звертає увагу на те, що поза увагою залишено довідку МСЕК, згідно якій, йому протипоказана фізична робота середньої важкості, а також робота в нічний час та при несприятливих кліматичних умовах. В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи яке апелянт зазначив, що пропустив строк на оскарження постанови у зв`язку із зверненням до Миколаївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з метою отримання відповідних консультацій. Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його представника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 10.09.2020 р. Новоодеським районним судом Миколаївської області, за результатами розгляду справи, постановлено рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП. Копія вказаного рішення цього ж дня була вручена ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах провадження розпискою. В подальшому, 14.09.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з метою отримання правової допомоги з питання складання процесуальних документів та представництва інтересів у суді під час оскарження зазначеної постанови. Згідно наказів № 973 від 15.09.2020 р. та № 444 від 21.09.2020 р., Миколаївським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги прийнято рішення про надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги та про уповноваження працівника відділу право просвітництва ОСОБА_4 . Враховуючи викладене, та те, що апеляційна скарга подана 22.09.2020 р., тобто на наступний день після призначення ОСОБА_1 представника, вважаю причину пропуску ОСОБА_1 строку поважною, а тому йому слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи. За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за зазначених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, є законним та обґрунтованим. Так, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення № 54258533/3 від 04.08.2020 р., зазначено, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, через відсутність постійного заробітку, у зв`язку із хворобою (цукровий діабет), не сплачує аліменти в повному обсязі на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого утворилась заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, у сумі 34 051,88 грн. за період з 01.12.2010 р. до 31.07.2020 р. Тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень. Будь-яких пояснень ним не надавалось. Відповідно до виконавчого листа Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01.03.2011 р. у справі № 2-99/2011, суд вирішив стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі ј частки від всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.12.2010 р. і до настання дитиною повноліття. За змістом постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції серії ВП № 25169589 від 16.03.2011 р., відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 2-99 виданого 01.03.2011 р. Новоодеським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_5 в розмірі ј частини на утримання дитини. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 54258533, станом на 04.08.2020 р. у ОСОБА_1 наявна заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 34051,88 грн. За наведеного, суддя місцевого суду обґрунтовано прийняв наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення дані і дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП. Стосовно виду і розміру адміністративного стягнення, яке підлягає накладенню на ОСОБА_1 , апеляційний суд доходить наступного. Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положення статті 33 КУпАП регламентують, що адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Санкцією ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, передбачено адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 31-1 КУпАП, суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років. З матеріалів справи вбачається, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, суддя місцевого суду врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та наклав адміністративне стягнення в мінімальних межах санкції інкримінованого правопорушення. Із наданої до апеляційного суду копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 405312 від 25.08.2020 р. вбачається, що ОСОБА_1 присвоєно ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. Йому протипоказана середньої важкості фізична праця, робота в нічний час в несприятливих кліматичних умовах. Інвалідність встановлена на строк до 01 вересня 2021 року. Водночас, зазначену інформацію про стан здоров`я апеляційний суд розцінює як таку, що не дає підстав для безумовного звільнення ОСОБА_1 від стягнення у виді суспільно корисних робіт, оскільки ІІІ група інвалідності, згідно із положеннями закону, не підпадає під перелік обставин, які виключають можливість виконання зазначеного виду стягнення. Крім того, накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, є безальтернативним, а також необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами. При розгляді справи судом порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Під час перегляду порушень норм процесуального або матеріального права не встановлено, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи. Отже, з урахуванням наведеного, рішення судді є законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим, і підстав для скасування постанови судді, як того просить апелянт, не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2020 року якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва