Постанова 4855 № 640/2937/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2937/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Келеберда В.І., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Беспалова О.О., Бужак Н.П., при секретарі Хмарській К.І. за участю: представника позивача: Дмитраша О.М. представника відповідача: Сороколіт І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) в якому просив: - визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 08.11.2018 року № 0113824202 та № 0113854202 в частині неіснуючих порушень. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися в призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови, виходячи з наступного. Згідно із п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу № 14282 про проведення позапланової невиїзної перевірки від 21.09.018 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором ПАТ «УКРСОЦБАНК» (ЄДРПОУ 00039019) фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року. У зв`язку з технічною помилкою допущеною у наказі ГУ ДФС у м. Києві від 21.09.2018 року № 14282, був винесений наказ від 02.10.2018 року № 14765 «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 21.09.2018 року № 14282». Як встановлено контролюючим органом, у 2017 році ОСОБА_1 мав взаємовідносини з ПАТ «УКРСОЦБАНК» та отримав оподатковуваний дохід, як додаткове благо, у вигляді основної суми боргу, анульованої кредитором. Листом №25502/Ф/26-15-13-04-20 від 30.05.2018 року ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача про необхідність подання уточнюючої декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік та декларування доходу як додаткове благо. Між тим, ОСОБА_1 уточнююча декларація про майновий стан і доходи та інформація подана не була. У свою чергу, ПАТ «УКРСОЦБАНК» подано до контролюючого органу податковий розрахунок за формою 1-ДФ за IV кв. 2017р., в якому відображено нарахований та виплачений дохід у вигляді анулювання (прощення) боргу за ознакою доходу - 126 (дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 в загальній сумі 3 403 614, 90 грн. На лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.06.2018 року № 27101/10/26-15-13-04-22, ПАТ «УКРСОЦБАНК» направлено відповідь від 26.06.2018 року № 05.6-12/79-685, в якій підтверджено інформацію, зазначену в податковому розрахунку за формою №1-ДФ, щодо отриманого доходу ОСОБА_1 , у вигляді основної суми боргу (кредиту), анульованого ПАТ «УКРСОЦБАНК» та надало копію довідки №1914 від 25.12.2017 року про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, в якій зазначено, що на позичальника покладається обов`язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого боргу. Таким чином, під час перевірки, податковим органом встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 не задекларовано загальний річний оподатковуваний дохід за 2017 рік, отриманий у вигляді додаткового блага, у сумі 3 403 614, 90 грн., в податковій декларації про майновий стан і доходи, та не сплачено податок на доходи фізичних осіб з таких доходів. На підставі наведених висновків, оскільки позивачем не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, виходячи з суми отриманого додаткового блага у розмірі 3 403 614, 90 грн., контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 08.11.2018 року, а саме: - № 0113854202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 612 650, 68 грн. та визначено 153 162, 67 грн. штрафних (фінансових) санкцій; - № 0113824202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору у розмірі 51 054, 22 грн. та визначено 12 763, 56 грн. штрафних (фінансових) санкцій (далі по тексту - оскаржувані ППР). Вважаючи оскаржувані ППР протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставини прощення (анулювання) ПАТ «УКРСОЦБАНК» боргу позивача в розмірі 125 552, 25 доларів США, що становить 3 403, 614, 90 грн., мали місце лише у грудні 2017 року, тобто поза межами строку позовної давності. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2008 року між ОСОБА_1 та АКБ CP «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є ПАТ «УКРСОЦБАНК», був укладений договір споживчого кредиту № 028/25-308 на суму 131 000, 00 $ строком до 18.06.2033 року. Згідно з п.1.3.1 укладеного договору, сторони для забезпечення кредитного договору уклали договір іпотеки № 028/15-350, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Бочаровою С.В та зареєстрований в реєстрі за № 2436. Згідно з укладеними договором іпотеки, ОСОБА_1 передав ПАТ «УКРСОЦБАНК», як іпотекоутримувачу, трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв.м. яка належить позивачеві по праву власності, заставною вартістю 154 926, 56 $ (п.1.2 договору). 29.01.2014 року ПАТ «УКРСОЦБАНК» надіслано позивачеві письмову вимогу про дострокове виконання умов кредитного договору, у зв`язку з відсутністю своєчасного погашення позивачем кредитної заборгованості. 07.12.2017 року державним реєстратором Хохичем Р.В. прийнято рішення № 38587278, яким здійснено перереєстрацію речових прав, а саме: права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв.м., на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК». У зв`язку з вказаними обставинами, ПАТ «УКРСОЦБАНК» сформовано довідку № 1914 від 27.12.2017 року про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, відповідно до якої підтверджується отримання банком права власності на предмет іпотеки та прощення (ануляцію) позивачу залишку заборгованості за договором кредиту № 028/25-308 від 18.06.2008 року в розмірі 152 236, 10 доларів США та пені 46 612, 15 доларів США. Таким чином, до складу річного доходу позивача за 2017 рік віднесено дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 125 552, 25 доларів США, що становить 3 403, 614, 90 грн. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України)(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Підпунктами 164.1.2 та 164.1.3. ПК України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу. У відповідності до абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин 04.10.2018 року, тобто станом на момент винесення оскаржуваних ППР) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Тобто, обов`язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, виникає за наступних обов`язкових умов: - повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком); - включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного). Судом апеляційної інстанції встановлено, що в даному випадку, Банком не повідомлено належним чином ОСОБА_1 про суму анулювання (прощення) заборгованості та наявний у нього обов`язок самостійно сплатити ПДФО з суми прощеної основної заборгованості, відповідно до вимог пп.164.2.17 ПК України. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12.03.2020 року, у справі № 754/6345/18, скасовано рішення № 38587278 від 07.12.2017 року, прийняте державним реєстратором Хохичем Р.В., яким здійснено перереєстрацію речових прав, а саме: права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв.м., з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» за рахунок наявної заборгованості. Колегія суддів апеляційної інстанції не надає оцінку правомірності вказаних правовідносин, оскільки вони регламентовані нормами цивільного судочинства, проте зазначає, що саме на підставі зазначеного рішення державного реєстратора Хохича Р.В., яке скасовано рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12.03.2020 року і набрало законної сили (відмітка на копії рішення, яка міститься в матеріалах справи), право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв.м. перейшло до ПАТ «УКРСОЦБАНК». З огляду на реалізацію іпотекодержателем свого права на звернення стягнення заставного майна, АТ «УКРСОЦБАНК» сформовано довідку № 1914 від 27.12.2017 року про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, відповідно до якої підтверджується отримання Банком права власності на предмет іпотеки та прощення (ануляцію) позивачу залишку заборгованості за договором кредиту № 028/25-308 від 18.06.2008 року в розмірі 152 236, 10 доларів США та пені 46 612, 15 доларів США. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що прощення (ануляція) позивачу боргу Банком здійснена не була, адже перереєстрація речових прав визнана судовим рішенням незаконною, відповідно квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв.м., перебуває у власності ОСОБА_1 , відносини між Банком і позивачем тривають, натомість прощення (анулювання) Банком боргу ОСОБА_1 здійснено не було. Таким чином, податковим органом протиправно віднесено до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2017 рік, дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 125 552, 25 доларів США, що становить 3 403, 614, 90 грн. та як наслідок незаконно прийнято оскаржуване ППР. Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку про незаконність оскаржуваного ППР, з огляду на мотиви викладені у даній постанові. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: О.О. Беспалов Н.П. Бужак Повний текст виготовлено 03.11.2020 року