LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850408/6612/19-а

від 17.11.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу поліцейського роти № 3 УПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Синящока Михайла Миколайовича на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 12 травня 2020 р. у справі № 408/6612/19…

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року справа №408/6612/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу поліцейського роти № 3 УПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Синящока Михайла Миколайовича на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 12 травня 2020 р. у справі № 408/6612/19-а (головуючий І інстанції Соболєв Є.О., повний текст складено 12.05.2020 року в смт. Біловодськ Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 3 УПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Синящока Михайла Миколайовича про адміністративне правопорушення,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Поліцейського роти № 3 УПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Синящока Михайла Миколайовича (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просив визнати дії відповідача протиправними та постанову поліцейського роти № 3 УПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Синящока Михайла Миколайовича від 06.10.2019 року, серія ДПО 18 №680923 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення (а.с. 1-5, 21-23). В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що постанову вважає незаконною, оскільки відповідачем не брались до уваги доводи про те, що він закінчував обгін вантажного автомобіля, знак «Початок населеного пункту» не бачив, і на територію населеного пункту ще не заїхав. Вважає що розгляд справи проведений з порушеннями, а саме: складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідач постійно виключав нагрудну камеру та вимірювання швидкості було проведене за допомогою пристрою ТruCam, який вилучений з Державному реєстру засобів вимірювальної техніки. Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 12 травня 2020 року позов задоволено. Визнано дії поліцейського роти № 3 УПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Синящока Михайла Миколайовича під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП неправомірними. Скасовано постанову серії ДПО18 № 680923 від 06 жовтня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрито за відсутністю складу правопорушення (а.с. 68-69). Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, на які спирався відповідач. До постанови в якості доказу долучено фото, відзняте за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС 001013, на якому чітко зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, швидкість з якою він рухався, максимальну допустиму швидкість, місце вчинення правопорушення. Також зазначає, що до постанови ДПО 18 №680923 додається також відео з камери ВІ-0075, на якому зафіксовано процедуру розгляду справи. Наголошує, що жодних обмежень в користуванні правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, під час розгляду справи не було та жодних клопотань про перенесення розгляду справи не надходило, що підтверджується матеріалами відеофіксації. Крім того зазначає, що судом оцінюється складена постанова за змістом, формою, з`ясовується наявність доказів, які б свідчили про вчинення особою правопорушення, відповідність призначеного адміністративного стягнення та встановивши, що під час розгляду справи було порушено вимоги КУпАП, судом приймається рішення про скасування відповідного рішення та закриття провадження, однак не про визнання дій інспектора неправомірними (а.с. 75-81). Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне. 06 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_1 поліцейським роти № 3 УПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Синящок М.М. була винесена постанова серія ДПО18 № 680923 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно із якою позивачем було порушено ч. 1 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення, відповідачем було накладено адміністративне стягнення на позивача у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. Згідно змісту постанови 06.10.2019 року о 14 год. 09 хв. водій, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21093 державний номер НОМЕР_1 , у Полтавській області, Полтавський район, с Циганське, вул. Київська, 26, рухався зі швидкістю 96 км/год. та перевищив при цьому встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 46 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.122 КУпАП. Швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 №ТС001013. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд зазначає наступне. Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. Згідно ст. 31 цього Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 цього ж Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. За правилами ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч. 5 ст. 258 КУпАП). За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Статтею 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. За унормуванням ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно оскаржуваної постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням ПДР, зокрема, за перевищення встановленої швидкості руху в межах населеного пункту. Швидкість вимірювалась приладом TruCamLTI 20/20 № ТС001013. Отже, порушення визначеного ПДР обмеження швидкості руху, встановлено відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу та свідчить про перевищення позивачем встановленої швидкості руху, за що передбачено адміністративну відповідальність, у вигляді штрафу. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наявний у матеріалах справи фотознімок, який здійснений сертифікованим приладом TruCam LTI 20/20 № ТС001013 зафіксував, що автомобіль позивача марки ВАЗ 21093 державний номер НОМЕР_1 дійсно рухався зі швидкістю 96 км/год. та перевищив при цьому встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 46 км/год. (а.с. 39). Посилання позивача на те, що показники швидкості руху автомобіля отримані за допомогою пристрою TruCam не є належним доказом, оскільки пристрій не повірений (відсутня пломба або повірочне тавро), судом не приймаються до уваги, оскільки будь-які належні та допустимі докази, які б спростували правильність здійснених технічним засобом вимірювань швидкості, позивачем не надано, крім того колегія суддів зазначає, що опломбування цих приладів не передбачено експлуатаційними документами, методикою повірки або іншими нормативними документами, що підтверджується свідоцтвом ДП Укрметртестстандарт № 22-01/13807 від 13.11.2019 р. При цьому, суд враховує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UА-МІ/1-2903-2012 від 29.08.2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №437 від 05.04.2012 та становить 1 рік. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №193 від 08.02.2016. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13807, виданого ДП «Укрметртестстандарт» 13.11.2018 року та чинного до 13.11.2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС001013, є придатним до застосування. При цьому, можливість використання виробу TruCam LTІ 20/20, виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку №04/02/03-3008 від 27.09.2018. Отже, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Відповідно до Інструкції виробника Laser Technology Іnс, США, використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 передбачає можливість використання цього приладу в автоматичному режимі, вказаний режим дозволяє автоматично фіксувати номерний знак та швидкість руху транспортного засобу. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 може використовуватись як в мобільному, так і в статичному положенні. Тобто, поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Під час фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад автоматично здійснює фотографування транспортного засобу порушника. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, а також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Таким чином, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим. Отже, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Отже, суд звертає увагу на те, що перевищення позивачем встановленої швидкості руху підтверджується роздруківкою фотознімка, здійсненого приладом TruCam LTI 20/20 №ТС001013, на якому зафіксовано швидкість руху автомобіля під керуванням позивача 96 км/год. За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Стосовно доводів позивача, що відповідачем винесено оскаржувану постанову з порушенням прав, передбачених ст. 268 КУпАП, суд зазначає наступне. За змістом статті 31 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-4 цього Кодексу. Відповідно відеозапису з нагрудної камери інспектора патрульної поліції встановлено, що відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було роз`яснено його права, в тому числі право позивача надати пояснення та клопотання, в чому полягає порушення, заслухано усні пояснення позивача, оголошено про розгляд справи на місті зупинки, після розгляду, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, яку було оголошено та вручено під підпис. Таким чином, доводи позивача щодо порушення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, спростовуються, наданим відеозаписом стороною відповідача. Отже, судом апеляційної інстанції не виявлено будь-яких порушень відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 279 КУпАП, розгляд справи відносно позивача в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема нормам КУпАП. Доводи позивача стосовно того, що під час розгляду адміністративної справи відповідач включав та виключав нагрудну камеру коли ознайомлював з протоколом, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначене ні яким чином не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення. А посилання позивача на порушення відповідачем вимог наказу ДПП від 03.02.2016 року №100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» в частині безперервної відеофіксації ні в якому разі не нівелює можливість перевищення учасниками дорожнього руху максимально допустимої швидкості руху. Тобто, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Враховуючи викладене, суд вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, суд зробив висновок щодо необхідності задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу поліцейського роти № 3 УПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Синящока Михайла Миколайовича на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 12 травня 2020 р. у справі № 408/6612/19-а - задовольнити. Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 12 травня 2020 р. у справі № 408/6612/19-а - скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 3 УПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Синящока Михайла Миколайовича про адміністративне правопорушення - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 17 листопада 2020 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення - 17.11.2020 року. Головуючий суддя Л.В. Ястребова Судді А.В. Гайдар І.В. Геращенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»