Постанова 4824 № 753/1544/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 753/1544/20 Головуючий у суді першої інстанції: Цимбал І.К. Номер провадження: 22-ц/824/5696/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Коцюрби О.П. Суддів: Білич І,М., Музичко С.Г. при секретарі - Перебитюку А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна Петра Олександровича про визнання права власності на частину майна та зняття арешту - ВСТАНОВИВ: В Дарницький районний суд міста Києва звернулась ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна П.О. про визнання права власності на частину майна. Просила зупинити продаж нежилих приміщень з №1 по №20 (групи приміщень № 20) офіс загальною площею 374,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в рамках виконавчого провадження №60995007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-банк» 811 501,14 Євро. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Зупинено продаж нежилих приміщень з № 1 по № 20 (групи приміщень № 20) офіс загальною площею 374,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в рамках виконавчого провадження №60995007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-банк» 811 501,14 Євро. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції АТ «Альфа-Банк» оскаржило її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просило ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року скасувати, а заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк», на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року про забезпечення позову, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначив, що ухвалою суду першої інстанції законно та обґрунтовано забезпечено позов у даній справі шляхом зупинення продажу нерухомого майна, оскільки в іншому разі ОСОБА_1 , не зможе виконати рішення суду і зареєструвати право власності на Ѕ частину нерухомого майна у випадку задоволення позову, так як останнє вже буде реалізовано, що позбавить ОСОБА_1 можливості ефективного захисту її прав судом та зробить ілюзорним її право на справедливий суд у цій справі, оскільки у випадку реалізації приміщень та домоволодіння з прилюдних торгів, рішення суду про визнання права власності та зняття арешту з майна матиме лише декларативний характер. В поясненнях, щодо апеляційного оскарження АТ «Альфа-Банк» ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Барладін П.О. вказав, що апеляційну скаргу банку підтримує в повному обсязі, так як вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Зупинення продажу арештованого майна порушує право АТ «Альфа-Банк», як стягувача у виконавчому провадженні, а тому вважає, що ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року є незаконною та необґрунтованою. Інші учасники справи, в установлений Київським апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» не надали. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги АТ «Альфа-Банк», з прийняттям у справі постанови про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову з наступних підстав. З матеріалів цивільної справи вбачається, що в провадженні Дарницького районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ «Альфа-Банк», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна П.О. про визнання права власності на частину майна, та зняття з неї арешту. Разом з позовом про визнання права власності на частину майна, та зняття з неї арешту, ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом зупинення продажу нежилих приміщень з № 1 по № 20 (групи приміщень №20) офіс загальною площею 374,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки по зобов`язаннях ОСОБА_2 перед АТ «Альфа-Банк» та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в рамках виконавчого провадження № 60995007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» 811 501,14 Євро. З матеріалів цивільної справи також вбачається, що 21 травня 1983 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб. Під час шлюбу, як вказала в позовній заяві позивач, ОСОБА_2 набув право власності на нежилі приміщення з №1 по №20 (групи приміщень №20) офіс загальною площею 374,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та домоволодіння по АДРЕСА_2 . Між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», 27 червня 2006 року укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 380/882/06-Пі у сумі 350 000,00 Євро, строком до 26 червня 2011 року зі сплатою за користування кредитом 12,25% річних. В подальшому, 17 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та АТ «Укрсоцбанк» укладено договір про внесення змін та доповнень до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №380/882/06-Пі та збільшено кредитний ліміт до 600 000,00 Євро, строком до 26 червня 2016 року зі сплатою за користування кредитними коштами 12,25% річних. Також, між банком та ОСОБА_1 17 квітня 2008 року було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання відповідати перед банком за виконання позичальником його обов`язків на підставі вищевказаного кредитного договору. У якості забезпечення виконання зобов`язань перед кредитодавцем, 07 липня 2006 року між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , за нотаріально посвідченою згодою його дружини ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №04/1-305 за яким, ОСОБА_2 передав в іпотеку банку нежилі приміщення з №1 по №20 (групи приміщень № 20) офіс загальною площею 374,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Також, з постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , АТ «Альфа Банк», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна П.О. про визнання іпотеки та зняття арешту з майна, при розгляді апеляційної скарги АТ «Альфа Банк» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2020 року, якою було зупинено продаж домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що 27 серпня 2007 року між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220888001:01:006:007, загальною площею 0,1201 га, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, Щасливська сільська рада, на якій знаходиться домоволодіння, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 .. В зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 належним чином умов кредитного договору, банк звернувся в Дарницький районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, який рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 липня 2019 року задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 811 501 Євро 14 центів. Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 липня 2019 року за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 скасовано, постановлено нове, яким позов АТ «Альфа Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 811 501 Євро 14 центів, з яких: 551 014,88 Євро заборгованість за кредитом та 260 486,26 Євро заборгованість за відсотками. В іншій частині позову відмовлено. На виконання судового рішення у даній справі, Дарницьким районним судом міста Києва 15 січня 2020 року видано виконавчий лист на підставі якого, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Барладіним П.О., 16 січня 2020 року за заявою банку відкрито виконавче провадження № 60995007. В межах даного виконавчого провадження, з метою подальшої примусової реалізації та виконання вищевказаного судового рішення, приватним виконавцем Барладіним П.О. проведено опис та арешт нерухомого майна боржника - ОСОБА_2 , яке складається з нежилих приміщень з № 1 по № 20 (групи приміщень № 20) офіс загальною площею 374,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки по зобов`язаннях ОСОБА_2 перед АТ «Альфа-Банк» та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідні постанови від 22 січня 2020 року та передано його на примусову реалізацію (лоти № 406561, № 406586). Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року за касаційною скаргою та клопотанням ОСОБА_2 , касаційною інстанцією відкрито касаційне провадження у справі, виконання вищевказаного судового рішення зупинено до закінчення перегляду справи в касаційному порядку. У зв`язку з зупиненням виконання судового рішення, на примусове виконання якого був виданий виконавчий лист та відкрито виконавче провадження № 60995007, постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна П.О. від 13 березня 2020 року вчинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні зупинено. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення продажу спірного майна, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову є співмірними з заявленими вимогами та вважав наявними і достатніми підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим в майбутньому виконання рішення суду. З такими висновками Дарницького районного суду міста Києва, колегія суддів не погоджується так як вважає їх помилковими. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження труднощів у подальшому виконання такого рішення. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника). Згідно п. 5 ч.ч. 1, 3 ст. 150 ЦПК України позов зокрема забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи справу про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Позивач не обґрунтувала, а суд першої інстанції не перевірив у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду у справі про поділ майна подружжя, з огляду на те, що спірне майно, яке складається з нежилих приміщень з № 1 по № 20 (групи приміщень № 20) офіс загальною площею 374,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , 07 липня 2006 року було передано АТ «Укрсоцбанк» в іпотеку за згодою ОСОБА_1 на забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, а відтак, ОСОБА_1 усвідомлювала ризики невиконання її чоловіком зобов`язань за кредитним договором, а саме можливість примусової реалізації нежилих приміщень з №1 по №20 (групи приміщень № 20) офіс загальною площею 374,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості. За змістом ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача цього нерухомого майна, навіть якщо до його відома не була доведена інформація про обтяження цього майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у такому обсязі і на таких умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. До того ж, за змістом ч. 4 ст. 65 СК України договори кредиту та іпотеки, укладені в інтересах сім`ї, створюють обов`язки для обох із подружжя. Позивач не надала будь-яких доказів на підтвердження того, що договір іпотеки був укладений ОСОБА_5 всупереч інтересам сім`ї і не ставила питання про визнання його недійсним. При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. На час постановлення Дарницьким районним судом міста Києва оскаржуваної ухвали про забезпечення позову, власником спірного майна був і є ОСОБА_5 . Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Обраний позивачем вид забезпечення позову, як зупинення продажу арештованого майна, приведе до невиправданого обмеження прав АТ «Альфа Банк», оскільки фактично зупиняє виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 811 501,14 Євро. Вжиття заходів забезпечення позову не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або ускладнення виконання судового рішення про стягнення боргу. Дарницький районний суд міста Києва при постановленні ухвали про забезпечення позову не звернув увагу на тривале невиконання боржником рішення суду про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором. Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Зупинення продажу арештованого нерухомого майна порушує права АТ «Альфа Банк», як стягувача у виконавчому провадженні, а тому, ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року не можна визнати законною та обґрунтованою. За таких обставин, апеляційна скарга АТ «Альфа Банк» підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову скасуванню, з прийняттям у справі постанови про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року скасувати. Прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: О.П. Коцюрба Судді: І.М. Білич С.Г. Музичко