Постанова 4803 № 179/531/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7409/20 Справа № 179/531/20 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Каратаєвої Л.О. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М., за участю секретаря судового засідання Літвінової А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2020 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Михайлінчика Віктора Миколайовича, зацікавлена особа : акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк, - В С Т А Н О В И Л А: 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Михайлінчика Віктора Миколайовича. Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволено. Визнано незаконним рішення державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про відкриття виконавчого провадження ВП № 61380185 на підставі виконавчого листа Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 № 201/15312/16. Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2020 у ВП № 61380185. Скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 24.02.2020 у ВП № 61380185. Скасовано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.03.2020 у ВП № 61380185. Не погодившись з ухвалою суду, Магдалинівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду та постановити ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2018 по справі № 201/15312/16 грошові кошти було стягнуто на користь ПАТ КБ Приватбанк (код 14360570); позовна заява, за якою ухвалено вказане рішення, подавалась від імені ПАТ КБ Приватбанк (код 14360570, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, копія витягу з ЄДР додається); ідентичною є назва стягувача й у виконавчому листі № 201/15312/16 від 27.12.2018. 20.02.2020 року із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся представник АТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Черниш О.І. (а.с. 37,38) та постановою державного виконавця від 24.02.2020 року відкрито виконавче провадження (а.с. 55). До заяви про відкриття виконавчого провадження додано копію статуту АТ КБ «Приватбанк», в якій зазначено, що ПАТ КБ «Приватбанк» змінило найменування на АТ КБ «Приватбанк». Постановою державного виконавця Магдалинівського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 10.03.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по ВП № 61380185 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 ; визначено здійснювати відрахування із доходів боржника на рахунок АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 20 відсотків до виплати загальної суми боргу 243949 грн. 61 коп.; стягнуто виконавчий збір у розмірі 21117 грн. 54 коп. та витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 175 грн. (а.с. 60). Задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції вважав, що державним виконавцем всупереч вимогам ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язано перераховувати грошові кошти безпосередньо стягувачу. Крім того, державним виконавцем, при винесенні вказаної постанови, не враховано вимог ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обмеження у відрахуванні із заробітної плати на рівні 20 відсотків за одним виконавчим документом. Проте, погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи. У відповідності до ч. 1, 3, 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто. Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності. Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Судом встановлено, що 20.02.2020 року із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся представник АТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Черниш О.І. (а.с.37,38) та постановою державного виконавця від 24.02.2020 року відкрито виконавче провадження (а.с. 55). До заяви про відкриття виконавчого провадження додано копію статуту АТ КБ «Приватбанк» в якій зазначено, що ПАТ КБ «Приватбанк» змінило найменування на АТ КБ «Приватбанк». Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником. Оскільки представником стягувача державному виконавцю подано документи, які підтверджують перейменування юридичної особи, суд вважає необґрунтованим посилання скаржника про необхідність заміни правонаступника, оскільки вказані зміни не пов`язані з реорганізацією стягувача. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані зміни не пов`язані з реорганізацією стягувача, проте безпідставно без наведення будь-яких мотивів скасував постанову про відкриття виконавчого провадження. Щодо висновків суду першої інстанції про скасування постанови через відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника в розмірі 20 %, як такої, що не відповідає вимогам ст. 69, 70 Закону України Про виконавче провадження, колегія суддів вважає помилковим, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 69 Закону України Про виконавче провадження підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме. Відповідно до ст. 70 Закону України Про виконавче провадження розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Як вбачається з вищенаведених норм Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець при винесенні постанов діяв відповідно до норм чинного законодавства, ним визначено чіткий розмір стягнення заробітної плати в розмірі 20 % встановлених ст. 70 Закону України Про виконавче провадження і відповідно до ст. 69 Закону України Про виконавче провадження визначив відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Відповідно до ст.376 ч.1 п.4 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.2 ст. 376 ЦПК). Враховуючи наведене, колегія суддів встановила неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні судового рішення та дійшла висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції і прийняття нового рішення, яким у задоволенні скарги відмовити. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. 367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Магдалинівського районного відділу ДВС Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) задовольнити. Ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його скарги на дії державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Михайлінчика Віктора Миколайовича, зацікавлена особа: акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Магдалинівського районного відділу ДВС Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 2102 грн. судових витрат за оплату судового збору при подачі апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: