Постанова 4856 № 120/1790/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1790/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик В.В. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 13 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року (ухвалене у м. Вінниці 02.06.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відповіді протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просив суд: визнати протиправним відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №3163/М-10 від 13.11.2019 року, щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком з 04.10.2019 року, згідно ст. 26, 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (Закон №1058-IV); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати йому пенсію за віком з 04.10.2019 згідно порядку вказаного в п.3 ст. 45 та ст.40 Закону №1058-IV в порядку, визначеному ст.40 Закону №1058-IV із урахуванням показника заробітної плати по Україні за два календарні роки (2018-2017), що передують року звернення. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2020 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2020 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач має право на призначення пенсії згідно ст.26 Закону №1058-IV, призначення якої не є тотожним призначенню пенсії згідно ст.13 цього Закону. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що оскільки позивач у 2016 році реалізував своє право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах, то у нього відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком у відповідності до ст.26 Закону №1058-ІV. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 14.04.2016 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. 24.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону №1058-ІV. 04.10.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в якій просив призначити та виплачувати йому пенсію за віком згідно ст.26 та в порядку визначеному ст.40 Закону №1058-ІV, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні 2018-2017 років. Відповідач листом від 13.11.2019№3163/М-10 повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні та з 14.04.2016 отримує пенсію за віком на пільгових умовах, розмір якої обчислено відповідно до Закону №1058. Даний вид пенсії призначений довічно та чинним законодавством не передбачено повторного його призначення. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у 2016 році реалізував право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому у нього відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком у відповідності до ст.26 Закону №1058-ІV. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно ст.10 Закону №1058-ІV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Отже, Законом №1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та визначено порядок переведення між цими видами пенсії. Відповідно до ч.3 ст.2 Закону №1058-ІV для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення. Згідно ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Відповідно до п.2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, отримувана позивачем пільгова пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загальновизначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком. Оскільки позивач у 2016 році реалізував своє право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах у нього відсутні правові підстави для повторного призначення пенсії за віком у відповідності до ст.26 Закону №1058-ІV. Звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком у 2019 році не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки з 2016 року по 2019 рік він отримував пенсію за віком на пільгових умовах і продовжує отримувати пенсію за віком. Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №336/613/16, від 18.09.2018 у справі №336/4385/17. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.