Постанова 4820 № 686/12108/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/12108/20 Провадження № 22-ц/4820/1729/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2020 року (суддя Салоїд Н.М.) за позовом Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів, в с т а н о в и в : У травні 2020 року Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (далі - Управління ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення сум державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, посилаючись на те, що відповідачкою під час подання заяви 07 серпня 2018 року про призначення допомоги як малозабезпеченій сім`ї у період з 01 серпня 2018 року по 31 січня 2019 року, було подано недостовірну інформацію, а саме не задекларовано в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, відомості про витрати, здійснені протягом 12 місяців перед зверненням, а саме придбання квартири відповідно до договору купівлі-продажу від 23.02.2018 року №284. Унаслідок цього ОСОБА_1 було надміру виплачено кошти за призначеною соціальною допомогою в сумі 16767,06 грн.. Посилаючись на зазначене, Управління просило стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачені кошти у розмірі 16767,06 грн., а також вирішити питання щодо судового збору у розмірі 2102,00 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради кошти в сумі 16767,06 грн. Повернуто з Державного бюджету України на користь Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради судовий збір в сумі 2102,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що недобросовісні дії у вигляді неповідомлення ОСОБА_1 про понесені видатки на придбання нею квартири відповідно до договору купівлі-продажу від 23.02.2018 року, призвели до надміру виплачених коштів у розмірі 16767,06 грн. та відповідно до статті 7 Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім`ям, є підставою для стягнення надміру виплачених коштів. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що звертаючись із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, у декларації про доходи та майновий стан вона зазначила, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Водночас відомостей про витрати здійснені на придбання цієї квартири не вказала, оскільки кошти на її придбання вона не несла, фактично квартира була придбана іншими особами ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ). ОСОБА_1 вважає, що у її діях відсутня ознака недобросовісності. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 07 серпня 2018 року звернулась до Управління з заявою про призначення їй державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї. При цьому ОСОБА_1 було подано декларацію про доходи та майновий стан, з якої вбачається, що до складу сім`ї входять: відповідач ОСОБА_1 , її донька ОСОБА_4 . У власності заявника, на час звернення з заявою, була квартира АДРЕСА_1 . Разом з тим, у розділі VІІ «Відомості про витрати, здійснені протягом 12 місяців перед зверненням», заявник не вказала, що 23 лютого 2018 року на підставі договору купівлі-продажу нею було придбано квартиру АДРЕСА_1 . 07 серпня 2019 року у ході проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, Управлінню стало відомо про те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 23 лютого 2018 року ОСОБА_1 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вартість купленого майна складала 216 000 грн. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 01 червня 2000 року № 1768-ІІ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`я» (далі Закон №1768- ІІІ) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Згідно з абзацом 5 ч.1 ст.7 Закону № 1768-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна соціальна допомога не призначається у випадку, коли з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї. Якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення. Таким чином, виплата соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям припиняється у разі, коли уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї при зверненні до відповідного державного органу із заявою про надання державної соціальної допомоги навмисно подав недостовірні відомості або приховав відомості при призначенні зазначеної допомоги та визначення її розміру. На виконання Закону № 1768-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою №250 від 24.02.2003 року затвердив Порядок, пунктом 28 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якого встановлено, що якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більше як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку. Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Статтею 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною чи юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. З аналізу вказаної норми законодавства вбачається, що законодавцем передбачено два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки чи недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Із матеріалів справи вбачається, що при призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям ОСОБА_1 була повідомлена про відмову в призначенні або припиненні виплат призначених допомог та про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї. В заявах про призначення соціальної допомоги ОСОБА_1 власноруч ставила свій підпис під зазначеним попередженням, тобто усвідомлюючи, що надання неточних чи неповних відомостей тягне відповідальність згідно з чинним законодавством України, та одночасно дала згоду на збір інформації про сім`ю та доходи, що необхідні для призначення допомог. Встановлено, що при призначенні державної соціальної допомоги ОСОБА_1 приховано відомості про витрати, а саме купівлю нерухомого майна, квартири, вартість якої на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї, здійснену протягом 12 місяців перед зверненням із заявою про призначення соціальної допомоги. Такі дії свідчать про недобросовісність з боку відповідачки. Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову про стягнення надміру виплаченої державної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Твердження ОСОБА_1 щодо відсутності факту наявності умисних дій, спрямованих на навмисне подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, є такими, що суперечать встановленим обставинам і вимогам норм матеріального праа, які врегульовують предмет цього спору. Та обставина, що кошти на придбання квартири вона не витрачала, спростовується матеріалами справи, зокрема договором купівлі-продажу квартири від 23 лютого 2018 року. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року). Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Т.О. Янчук А.В. Купельський О.І. Ярмолюк