LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Хмельницький апеляційний суд686/11664/19

від 26.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/11664/19 Провадження № 22-ц/4820/715/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року (суддя Продан Б.Г.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, в с т а н о в и в : У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позовна заява мотивована тим, що 15 липня 2013 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 35000 грн. в борг, про що останньою була написана письмова розписка. Вказана розписка була написана на звороті Акта прийому-передачі квартири №9 , завірена підписами двох свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та містить зобов`язання про повернення коштів ОСОБА_1 протягом одного року. Відповідач станом на день звернення із позовом кошти не повернула, на прохання позивача про повернення коштів не реагує, ухиляється від вирішення спору у позасудовому порядку, про що свідчить направлена вимога про повернення боргу. Посилаючись на зазначене, уточнивши в подальшому позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за позикою в розмірі 35000 грн., за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України - 53865 грн. інфляційних втрат та 5162,50 грн. - три проценти річних. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з пропуском строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявив відповідач. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не надано оцінки тій обставині, що 27 вересня 2017 року позивач звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про продовження терміну дії боргової розписки, розірвання договору про участь у фінансуванні реконструкції будинку, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію права на об`єкт нерухомого майна, а звернення з таким позовом відповідно до частини 2 ст.264 ЦК України перериває строк позовної давності. Крім того, на думку апелянта, перебіг строку позовної давності у вказаній справі слід рахувати з першої половини 2015 року, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що судом вірно надано оцінку обставинам справи та застосовано до спірних правовідносин строк позовної давності. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 15 липня 2013 року ОСОБА_2 надала розписку, у якій зазначила, що отримала від ОСОБА_1 35000 грн. Зобов`язалась отримані вказані кошти повернути на протязі одного року. Однак, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_2 не виконала. Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Установивши, що строк повернення позики в повному обсязі сторонами визначено на протязі одного року, а це 15 липня 2014 року, а позов пред`явлено 02 травня 2019 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про пропуск строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого просила відповідач ОСОБА_2 у суді першої інстанції. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивач довідався про порушення свого права тільки навесні 2015 року, оскільки до зазначеного часу відповідачка пообіцяла повернути борг, оскільки вони є безпідставними та не впливають на висновки суду щодо пропуску позивачем строку позовної давності. Твердження апелянта щодо переривання строку позовної давності, подачею ОСОБА_1 позовної заяви до ОСОБА_2 про продовження терміну дії боргової розписки, розірвання договору про участь у фінансуванні реконструкції будинку, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію права на об`єкт нерухомого майна, теж не впливають на правові висновки суду щодо пропуску позивачем позовної давності. Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. За змістом ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається шляхом пред`явлення до суду не будь-якого позову, а саме позову аналогічного про стягнення заборгованості за позикою до одного або кількох боржників, або предметом позовних вимог є стягнення частини заборгованості за позикою. Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження терміну дії боргової розписки, розірвання договору про участь у фінансуванні реконструкції будинку, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію права на об`єкт нерухомого майна, таких позовних вимог взагалі не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року). Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Т.О. Янчук А.В. Купельський О.І. Ярмолюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»