Постанова 4807 № 320/5249/15-ц

Дата документу 03.11.2020 Справа № 320/5249/15-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУН 320/5249/15-ц Головуючий у 1 інстанції Редько О.В. Провадження №22ц/807/1608/20 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2020 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого: Полякова О.З. суддів: Крилової О.В. Кухаря С.В. при секретарі: Бабенко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті ОПТ Трейд» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором надання поворотної фінансової допомоги, та за позовом Публічного акціонерного товариства «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги,- В С Т А Н О В И Л А: У червні 2015 року ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги. В обґрунтування своїх вимог зазначали, що на підставі Договору № У-09/12 від 10 квітня 2015 року про відступлення права вимоги товариство придбало право вимоги до ОСОБА_1 , що виникло на підставі Договору № 0912-1ФП від 09 грудня 2013 року про надання поворотної фінансової допомоги. У відповідності до зазначеного договору ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» надало, а ОСОБА_1 прийняв в якості безвідсоткової фінансової допомоги грошові кошти у розмірі 131500 грн. 09 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» було укладено Додаток № 1 до Договору, яким сума отриманої поворотної безвідсоткової фінансової допомоги була збільшена до 245200 грн. Пунктом 4.1 Договору ОСОБА_1 зобов`язався повернути позику у строк до 31 березня 2014 року. Станом на подання позовної заяви ОСОБА_1 не здійснив жодних дій з метою належного виконання зобов`язання, чим порушив умови договору. Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Сіті ОПТ Трейд», з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, що виникла на підставі Договору № 0912-1ФП від 09 грудня 2013 року про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та Договору № У-09/12 від 10 квітня 2015 року про відступлення права вимоги, що з урахуванням індексу інфляції становить 407474,58 грн., 3% річних у сумі 8463,44 грн., а також пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за рік прострочення, що дорівнює 65934,26 грн. та 3654 грн. судового збору. Також, у липні 2015 року ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги. В обґрунтування вимог зазначали, що на підставі Договору № У-09/12 від 10 квітня 2015 року про відступлення права вимоги товариство придбало право вимоги до ОСОБА_1 , що виникло на підставі Договору № 10/01-1ФП від 10 січня 2014 року про надання поворотної фінансової допомоги. У відповідності до зазначеного договору ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» надало, а ОСОБА_1 прийняв в якості безвідсоткової фінансової допомоги грошові кошти у розмірі 153000 грн. 20 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» було укладено Додаток № 1 до Договору, яким сума отриманої поворотної безвідсоткової фінансової допомоги була збільшена до 283200 грн. Пунктом 4.1 Договору ОСОБА_1 зобов`язався повернути позику у строк до 30 червня 2014 року. Станом на подання позовної заяви ОСОБА_1 не здійснив жодних дій з метою належного виконання зобов`язання, чим порушив умов договору. Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Сіті ОПТ Трейд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, що виникла на підставі Договору № 10/01-1ФП від 10 січня 2014 року про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та Договору № У-09/12 від 10 квітня 2015 року про відступлення права вимоги, що з урахуванням індексу інфляції становить 434712 грн. (283200 грн. заборгованості та 151512 грн. збитків у зв`язку з інфляцією), 3% річних у сумі 7658,04 грн., а також пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за рік прострочення, що дорівнює 80622,77 грн. та 3654 грн. судового збору. У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначав, що п. 7.2 Договору про надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 0912-1ФП від 09 грудня 2013 року, чітко визначено, що жодна із сторін даного договору не має права передавати свої права за цим договором третій стороні без письмової згоди другої сторони. Втім, ОСОБА_1 своєї згоди на заміну кредитора у зобов`язанні не надавав, що відповідно до приписів ст. 203 ЦК України свідчить про недійсність договору про відступлення прав вимоги. ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № У-09/12 від 10 квітня 2015 року між ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» та ТОВ «Сіті ОПТ Трейд». Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 вересня 2015 року об`єднано в одне провадження справу за позовом ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 0912-1ФП від 09 грудня 2013 року та цивільну справу за позовом ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 10/01-1ФП від 10 січня 2014 року. У грудні 2015 року до суду звернулось ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги. В обґрунтування вимог свого позову, ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» зазначало, що у відповідності до умов Договору № 0912-1ФП від 09 грудня 2013 року про надання поворотної фінансової допомоги, товариством надано, а ОСОБА_1 прийнято в якості безвідсоткової фінансової допомоги грошові кошти у розмірі 131500 грн. 20 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» було укладено Додаток № 1 до Договору, яким сума отриманої поворотної безвідсоткової фінансової допомоги була збільшена до 245200 грн. Позику ОСОБА_1 зобов`язався повернути в строк до 31 травня 2014 року. Крім того, у відповідності до умов Договору № 10/01-1ФП від 10 січня 2014 року про надання поворотної фінансової допомоги, товариство надало, а ОСОБА_1 прийняв в якості безвідсоткової фінансової допомоги грошові кошти у розмірі 153000 грн. 20 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» було укладено Додаток № 1 до Договору, яким сума отриманої поворотної безвідсоткової фінансової допомоги була збільшена до 283200 грн. ОСОБА_1 позику зобов`язався повернути в строк до 30 червня 2014 року. Посилаючись на наведене, ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, що виникла: - на підставі Договору № 0912-1ФП від 09 грудня 2013 року про надання поворотної фінансової допомоги у сумі 245171,23 грн., суму пені у розмірі подвійної ставки НБУ у розмірі 126068,69 грн., три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 12735,47 грн., суму інфляційного збільшення суми боргу за весь період прострочення у розмірі 181600,77 грн., що разом складає 562576,16 грн.; - на підставі Договору № 10/01-1ФП від 10 січня 2014 року про надання поворотної фінансової допомоги у сумі 283200 грн., суму пені у розмірі подвійної ставки НБУ у розмірі 142158,02 грн., три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 12592,70 грн., суму інфляційного збільшення суми боргу за весь період прострочення у розмірі 171998,28 грн., що разом складає 609949 грн. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги об`єднано в одне провадження зі справою за позовами ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договорами про надання поворотної фінансової допомоги. Залучено ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору в об`єднану цивільну справу за позовами ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги. Справу об`єднано в одне провадження зі справою за позовом ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 лютого 2018 року позовні заяви ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» до ОСОБА_1 , третя особа ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» про стягнення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги - залишено без розгляду. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором надання поворотної фінансової безвідсоткової фінансової допомоги - залишено без задоволення. Позов ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» грошові кошти в розмірі в розмірі 525729,37 грн.; Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» суму судового збору в розмірі 7885,94 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором надання поворотної фінансової безвідсоткової фінансової допомоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи вказані договори вже розірвані на підставі угоди про розірвання договору між ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» та ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» від 22 жовтня 2015 року, а отже створюють будь-яких юридичних наслідків для сторін. Рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження укладення між сторонами договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 09/12-1ФП від 09 грудня 2013 року та № 10/01-1ФП від 10 січня 2014 року, а саме оригіналів цих договорів. Натомість, встановивши, що на протязі грудня 2013 року - січня 2014 року ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» здійснював перекази на рахунок ОСОБА_1 на загальну суму 525729,37 грн., призначенням платежу яких значиться на виконання умов договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 09/12- від 09 грудня 2013 року та № 10/01-1ФП від 10 січня 2014 року та їх додатків, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані кошти підлягають поверненню, як безпідставно набуте майно. Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині часткового задоволення позовних вимог ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн», ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 лютого 2018 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги, та постановити нове рішення, яким відмовити ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн». Стягнути з ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» на його користь витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи вірно, на його думку, визначив, що відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України копії договорів поворотної фінансової допомоги не можуть бути прийняті судом, оскільки не надані їх оригінали. Проте, частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався нормами глави 83 ЦК України, які регулюють спори про безпідставно набуте майно, в той час, коли позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги. Таким чином, суд першої інстанції, на думку скаржника, вийшов за межі позовних вимог. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що посилання суду першої інстанції на недоведеність ним наявності між ТОВ «Племзавод Атманай» та ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» відносин, є безпідставними. Так, ним було долучено до матеріалів справи роздруківки з поштової скриньки, звітної документації, копії квитанцій, скриншоти з відображенням осіб, які отримували звіти. Крім того, ОСОБА_1 заявляв до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів, зокрема, оригіналів первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» розрахунків за Договором № 09/12-1ФП від 09 грудня 2013 року з Додатком № 1 та за Договором № 10/01 ФП від 10 січня 2014 року з Додатком № 1, яке було безпідставно залишено без задоволення. Тим самим, ОСОБА_1 фактично був позбавлений права довести ті обставини, на які він посилається в своїх запереченнях. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 24 квітня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволено. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в розмірі 11828,91 грн., але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (т. 3 а.с. 102-103). Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Так, колегія суддів звертає увагу, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором надання поворотної фінансової безвідсоткової фінансової допомоги в апеляційній скарзі не оскаржується, про що чітко зазначено в апеляційній скарзі, а отже, й не переглядається колегією суддів. Позивач не висловлював свою незгоду з визначеним судом розміром стягнутих коштів шляхом оскарження рішення суду в апеляційному порядку. У відзиві на апеляційну скаргу, ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» просить залишити рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 лютого 2018 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Доводи апеляційної скарги вважають безпідставними та надуманими, враховуючи те, що обставини про безпідставність отриманих коштів виникли під час судового розгляду справи по суті, вони не мали процесуальної можливості змінити їх, а суд, в свою чергу, прийняв обґрунтоване рішення щодо захисту прав та інтересів позивача, стягнувши безпідставно отримані кошти. Неприйняття судом першої інстанції доказів щодо взаємовідносин між ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» та ТОВ «Племзавод Атманай», суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги, оскільки відповідачем не доведено їх зв`язок з суттю спору. Від третьої особи ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» на адресу апеляційного суду надійшла заява, в якій вони просять розглядати справу без їх участі, та залишити рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 лютого 2018 року без змін (т. 3 а.с. 182). 29 вересня 2020 року, від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів. У клопотанні зазначено, що в ході розгляду справи ОСОБА_1 не заперечував отримання на свій картковий рахунок зазначених у виписці ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових сум, але категорично заперечував отримання цих сум від позивача ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн». Його пояснення зводилися до того, що перераховані кошти використовувалися для ведення господарської діяльності ТОВ «Племзавод Атманай», яким він керував у той час. З метою доведення того, що засновником як ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» так і ТОВ «Племзавод Атманай» є одна і та ж юридична особа ТОВ КУА «Парангон», просять суд витребувати з Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09 грудня стосовно ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» та ТОВ «Племзавод Атманай». За правилами частини третьої статті 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч. 2 ст. 84 ЦПК України). Частиною третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Звертаючись до апеляційного суду з клопотанням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначила, що ними в суді першої інстанції неодноразово заявлялись відповідні клопотання, проте були залишенні без задоволення. Проте, твердження скаржника спростовуються матеріалами справи. Вбачається, що у вересні 2015 році, ОСОБА_1 подавав до суду клопотання про витребування доказів, а саме: оригіналів Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та додатків до них, оригіналів виписки з банківського рахунку ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн», оригіналів Договору відступлення прав вимоги та акту прийому-передачі документів до них, оригінал статут ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» дійсним станом на 12 листопада 2014 року (т. 1 а.с. 35-36). Зазначене клопотання було задоволено ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року (т. 1 а.с. 124-127). 02 березня 2016 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подано аналогічне клопотання (а.с. 137-138), яке задоволено ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2016 року (т. 1 а.с. 145-147). 28 березня 2017 року представником ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» долучено до матеріалів справи документи, зокрема, копію акту про втрату Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та додатків до них (т. 2 а.с. 75). 11 грудня 2017 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано до суду заяву про витребування доказів, в якій відповідач просив суд витребувати у ТОВ «Сіті ОПТ Трейд» оригінали Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та додатків до них; у ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» докази звернення до правоохоронних органів з приводу втрати оригіналів Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та додатків до них; оригінали первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення позивачем розрахунків з ОСОБА_1 за цими договорами (т. 2 а.с. 150). У задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено, оскільки витребування доказів, які відсутні в наявності, з метою одержання відповіді про їх відсутність не передбачено процесуальним законом та призведе до затягування розгляду справи (т. 2 а.с. 190-191). Отже, матеріали справи не містять інформації про те, що в суді першої інстанції ОСОБА_1 заявлялось клопотання аналогічне заявленому у суді апеляційної інстанції. Враховуючи наведені норми права, вказані представником скаржника обставини, на обґрунтування яких вона просить витребувати дані докази, та вимоги закону щодо апеляційного розгляду справи, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання. Заслухавши суддю-доповідача, доводи та пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вищезазначеним вимогам судове рішення відповідає. Вбачається, що ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів, які були отримані ним на підставі договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09/12?1ФП від 09 грудня 2013 року та № 10/01-1ФП від 10 січня 2014 року та Додатків № 1 до вказаних договорів. Зазначали, що на підставі Договору № 0912-1ФП від 09 грудня 2013 року про надання поворотної фінансової допомоги, товариством надано, а ОСОБА_1 прийнято в якості безвідсоткової фінансової допомоги грошові кошти у розмірі 131500 грн. 20 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» було укладено Додаток № 1 до Договору, яким сума отриманої поворотної безвідсоткової фінансової допомоги була збільшена до 245200 грн. Позику ОСОБА_1 зобов`язався повернути в строк до 31 травня 2014 року. На підставі Договору № 10/01-1ФП від 10 січня 2014 року про надання поворотної фінансової допомоги, товариство надало, а ОСОБА_1 прийняв в якості безвідсоткової фінансової допомоги грошові кошти у розмірі 153000 грн. 20 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» було укладено Додаток № 1 до Договору, яким сума отриманої поворотної безвідсоткової фінансової допомоги була збільшена до 283200 грн. ОСОБА_1 позику зобов`язався повернути в строк до 30 червня 2014 року. На підтвердження своїх вимог, позивачем було надано суду копії вказаних договорів та додатків, та копії виписок з рахунку ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» від 10 грудня 2013 року, від 19 грудня 2013 року, від 10 січня 2014 року, від 20 січня 2014 року (справа № 320/5249/15-ц а.с. 8-15). Відповідно до норм процесуального закону, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд має право вимагати подання оригіналу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.ч.2,6 ст.95 ЦПК України). В ході розгляду спору, судом першої інстанції було встановлено, що оригінали вищевказаних договорів та додатки до них були втрачені. Зазначене також підтверджується Актом ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» про втрату документів від 19 січня 2017 року (т. 2 а.с. 75). Судом першої інстанції враховано правило про обов`язковість подання в судовому засіданні письмових доказів в оригіналі (частина друга статті 95 ЦПК України). Відсутність оригіналу боргового документа у позичальника позбавляє його можливості вимагати від боржника виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів. За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо не доведення ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» факту укладення між сторонами договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, через ненадання позивачем їх оригіналів, є обґрунтованим, та таким, що відповідає нормам процесуального права. Разом з тим, під час вирішення справи, судом було встановлено факт отримання ОСОБА_1 від ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» грошових коштів у розмірі 525729,37 грн. Зазначене підтверджується детальною випискою по рахунку ОСОБА_1 , наданої ПАТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 листопада 2016 року (т. 2 а.с. 22-24, т. 2 а.с. 39-45). Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, є виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Виписка банку - первинний документ, який фіксує факт виконання господарської операції та служить підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах («Перелік типових документів», затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5). Так, випискою по рахунку ОСОБА_1 підтверджено, що на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 : 10 грудня 2013 року було зараховано грошові кошти у розмірі 130842,50 грн. В графі «деталі операції» міститься наступна інформація: Поповнення картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно договору № 09/12-1ФП надання поворот. Безвідсот. Допомоги від 09.12.2013 ІНН НОМЕР_2 без ПДВ кредитна частина Р2Р переказу (т. 2 а.с. 42, зворот). 19 грудня 2013 року було зараховано грошові кошти у розмірі 113102,87 грн. В графі «деталі операції» міститься наступна інформація: Поповнення картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно договору № 09/12-1ФПВІД 09.12.2013, ДОП №1от09.12.13 поворот. Безвідсот. Допомоги від 09.12.2013 ІНН НОМЕР_2 без ПДВ кредитна частина Р2Р переказу (т. 2 а.с. 42, зворот). 10 січня 2014 року було зараховано грошові кошти у розмірі 152235 грн. В графі «деталі операції» міститься наступна інформація: Поповнення картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно договору № 10/01-1ФПВІД 10.01.2014 повор. Безвідс. Допомоги ІНН НОМЕР_2 без ПДВ кредитна частина Р2Р переказу (т. 2 а.с. 42, зворот). 20 січня 2014 року було зараховано грошові кошти у розмірі 129549 грн. В графі «деталі операції» міститься наступна інформація: Поповнення картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 згід.дог. № 10/01-1ФПВІД 10.01.2014 Дод.№1 от20.01.14 повор. Безвідс. Допом. ІНН 2876204171 без ПДВ кредитна частина Р2Р переказу (т. 2 а.с. 43). Крім цього, позивачем також було надано суду платіжні доручення: № 343 від 19 грудня 2013 року, № 31 від 20 січня 2014 року, № 387 від 10 січня 2014 року, № 311 від 10 грудня 2013 року (т. 2 а.с. 76-79). Оригінали цих платіжних доручень було оглянуто колегією суддів в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги. З вищезазначених доручень вбачається, що 10 грудня 2013 року ПАО КЗТЗ «Сатурн» здійснило платіж на суму 131500 грн. з призначенням: Поповнення карти № НОМЕР_3 ОСОБА_1 згідно договору № 09/12-1ФП надання поворот.безвідсот.допомоги від 09.12.2013 ІПН НОМЕР_2 без ПДВ. 19 грудня 2013 року ПАТ КЗТЗ «Сатурн» здійснило платіж на суму 113671,23 грн. з призначенням: Поповнення карти № НОМЕР_3 ОСОБА_1 згідно договору № 09/12-1ФП від 09.12.2013, дод. № 1 від 09.12.2013 поворот.безвідсот.допомоги ІПН НОМЕР_2 без ПДВ. 10 січня 2014 року ПАО КЗТЗ «Сатурн» здійснило платіж на суму 153000 грн. з призначенням: Поповнення карти № НОМЕР_3 ОСОБА_1 згідно договору № 10/01-1ФП від 10.01.2014 поворот.безвідсот.допомоги ІПН НОМЕР_2 без 130200 грн. з призначенням: Поповнення карти № НОМЕР_3 ОСОБА_1 згідно договору № 10/01-1ФП від 10.01.2014, дод. № 1 від 20.01.14 повор.безвідс.допомоги ІПН НОМЕР_2 без ПДВ. За таких обставин, судом вірно встановлено, що з грудня 2013 року до січня 2014 року ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» здійснило перекази на рахунок ОСОБА_1 на загальну суму 525729,37 грн., призначенням платежу яких значиться на виконання умов договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 09/12-1ФП від 09.12.2013р. та № 10/01-1ФП від 10.01.2014р. та їх додатків. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. При цьому, колегія суддів також звертає увагу, що ОСОБА_1 не заперечував факт отримання грошових коштів у розмірі 525729,37 грн. Разом з тим, ОСОБА_1 заперечував отримання їх саме від ПАТ КЕКТ «Сатурн». На обґрунтування своїх заперечень, ОСОБА_1 зазначав, що у період з 01 лютого 2011 року по 15 січня 2014 року він працював на посаді директора ТОВ «Племзавод Атманай», а отриманні кошти використовувалися для ведення господарської діяльності у цьому товаристві. На підтвердження зазначеного, ОСОБА_1 , посилається на долучені до матеріалів справи роздруківки з його поштової скриньки з відображенням осіб, які отримували звіти, та копії квитанції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 було здійснювались платежі з ведення господарської діяльності у ТОВ «Племзавод Атманай» (т. 2 а.с. 154-184). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. За приписами ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Оцінивши вищезазначені докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» доведено факт переказу ними, та отримання ОСОБА_1 , грошових коштів у сумі 525729,37 грн. Разом з тим, ОСОБА_1 вказані обставини не спростовані, надходження зазначених коштів з іншого джерела не доведено. Посилання відповідача на те, що ці кошти ним використовувались на ведення господарської діяльності ТОВ «Племзавод Атманай» не спростовує висновків суду, оскільки не вказують на правову підставу набуття відповідачем цих коштів. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Із встановлених судом першої інстанції фактичних обставин вбачається відсутність правових підстав для одержання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 525729,37 грн. від ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» При цьому відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого ст. 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно. Отже, норми ст. 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань. За вказаних обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» грошових коштів у розмірі 525729,37 грн. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). З аналізу наведених норм процесуального права колегія суддів зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Аналогічна правова позиція також висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19). Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції стягнувши з ОСОБА_1 кошти саме як безпідставне набуте майно, вийшов за межі позовних вимог, спростовуються вищенаведеною правовою позицією. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з урахуванням ухвали Запорізького апеляційного суду від 24 квітня 2020 року про відстрочення сплати судового збору, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовій збір за апеляційний розгляд справи в дохід держави у розмірі 11828,91 грн. Керуючись ст. ст. 141, 371, 374, п375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 лютого 2018 року в оскаржуваній частині - залишити без змін. В іншій частині рішення не оскаржене та не переглядалося. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 11828 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 91 копійку. Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 12 листопада 2020 року. Головуючий: Судді: