Постанова Полтавський апеляційний суд № 528/1012/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 528/1012/20 Номер провадження 22-ц/814/2300/20Головуючий у 1-й інстанції Шевченко В.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Одринської Т.В., Пікуль В.П., при секретарі судового засідання: Ряднині І.В., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року (прийняту суддею Шевченко В.М.) у справі за заявою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за розподіл природного газу із ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И В : У вересні 2020 рокуАТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій прохає стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» основний борг за розподіл природного газу в сумі1202,77грн, та судовий збір в сумі 210 грн. В обґрунтування вимог зазначив, що на обліку АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», як споживач газифікованого об`єкту та отримувач послуг розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 перебуває абонент ОСОБА_1 з ЕІС кодом 56ХМ28С423322941. Вказує, що відповідач свої договірні зобов`язання щодо оплати за отримані послуги виконує недобросовісно, що зумовило виникнення значної заборгованості та в подальшому припинення постачання природного газу. Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року відмовлено Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» у видачі судового наказу щодо стягнення заборгованості за розподіл природного газу із ОСОБА_1 . Роз`яснено заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч.1ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою вимогою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків. Роз`яснено заявнику право звернення до суду із заявою в порядку позовного провадження. З вказаною ухвалою суду не погодився АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» та подав на неї апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням норм процесуального права. Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п.п. 1.4. ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява подана з порушеннями вимог ст.163 ЦПК України, а саме заявником до заяви про видачу судового наказу не додано документ, що підтверджує повноваження представника заявника, який підписав вказану заяву, а також копії договору за яким пред`явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості, а тому відсутні докази виникнення або порушення права грошової вимоги заявника, отже згідно п.1, п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України, наявні підстави для відмови у видачі судового наказу. Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм цивільно-процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до положень ч.2 ст.161 ЦПК України особа має право звернутися з зазначеними вище вимогами в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Положеннями ч.ч.1,2 ст. 163 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Згідно ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються:1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Отже зі змісту вказаної норми закону випливає, що застережень стосовно обов`язкової наявності укладеного договору про надання зазначених послуг або документа, що підтверджує повноваження представника, при зверненні з заявою про видачу судового наказу, стаття 163 ЦПК України не містить. Пунктом 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. З наданих матеріалів справи вбачається, що відносини між постачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та побутовими споживачами природного газу регулюються - Типовим договором. Договір розподілу природного газу побутовим споживачам є договором приєднання (п.1.3 Типового договору). Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього Договору є зокрема сплата споживачем рахунку Оператора ГРМ. Оскільки споживачем не надавалася підписана заява-приєднання до умов договору, його згода про приєднання до умов договору підтверджується фактом сплати споживачем рахунку Оператора ГРМ. Звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», зважаючи на відсутність договірних відносин між сторонами, до своєї заяви додав довідку про фінансовий стан абонента ОСОБА_1 , де містяться відомості про сплату рахунків Оператора ГРМ у лютому 2020 року в сумі 567,50 грн. та у квітні 2020 року у сумі 591,28 грн. Тобто, АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу на виконання вимог ч.3 ст.163 ЦПК України, до своєї заяви про видачу судового наказу надав інші документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовував свої вимоги. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку пославшись на відсутність документа що підтверджує повноваження представника заявника, з огляду на наступне. Відповідно до ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.237ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. 29.12.2019 набрав чинності «ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення». Частиною 1 ст.92ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Нормами ч.4 ст.39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Стаття 58 ЦПК України передбачає дві форми участі у цивільній справі, а саме участь через представника і особисту участь (самопредставництво). Зокрема, частиною третьою статті 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Висновки про відсутність потреби надання документів на підтвердження повноважень керівника у випадку самопредставництва юридичної особи містяться у постанові КАС ВС від 19 червня 2019 року № 620/3827/18. Крім того, у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05 травня 2020 року (справа №916/3097/19) міститься висновок про те, що суд не позбавлений права перевірити відомості щодо: прізвища, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Згідно п. 1 розділу V Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, безоплатний доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру в електронній формі надається через портал електронних сервісів з метою перегляду,копіювання та друку відомостей щодо юридичної особи. Відповідно до пп.15 п.3 Порядку відомості про юридичну особу містять, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» є І.І. Кондратенко. При цьому, у Реєстрі відсутні відомості про наявність обмежень повноважень І.І. Кондратенко на представництво інтересів АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз». Таким чином, у випадку будь-яких сумнівів суд не обмежений можливості безоплатно та шляхом вільного доступу перевірити у відкритому Реєстрі актуальну інформацію щодо особи, обраної до органу управління, уповноваженої здійснювати представництво юридичної особи. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала про відмову у видачі судового наказу є передчасною та не відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 374, ст. 379, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» задовольнити. Ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року скасувати. Матеріали справи за заявою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за розподіл природного газу із ОСОБА_1 - повернути до суду першої інстанціїдля продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови суду виготовлено 12 листопада 2020 року. Головуючий: _______________________ Г.Л. Карпушин Судді: ___________________ Т.В. Одринська__________________ В.П. Пікуль