Постанова 4857 № 140/4662/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 140/4662/20 пров. № А/857/9959/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Кухтея Р.В., Сеника Р.П., за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М., позивач: ОСОБА_1 представник відповідача: Ярошик Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року про розстрочення виконання рішення суду у справі № 460/6460/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеського спільного товариства «Іст-Менеджмент» про розстрочення виконання рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеського спільного товариства «Іст-Менеджмент» про стягнення податкового боргу,- суддя в 1-й інстанції О.О. Андрусенко., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено,- В С Т А Н О В И В: Головне управління ДПС у Волинській області звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеського спільного товариства «Іст-Менеджмент» про стягнення податкового боргу у розмірі 132089,33 грн., в тому числі до Державного бюджету - 58417,10 грн., до місцевого бюджету м. Володимир-Волинський - 61735,89 грн. та до місцевого бюджету Устилузької ОТГ - 11936,34 грн.. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 позов задоволено, стягнуто з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеського спільного товариства «Іст-Менеджмент» податковий борг в сумі 85 554,70 грн., в тому числі до Державного бюджету України у сумі 28 561,85 грн., до місцевого бюджету м. Володимир-Волинський - 47 837,24 грн. та до місцевого бюджету Устилузької ОТГ - 9 155,61 грн.. 10.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-чеським спільним товариством «Іст-Менеджмент» до Волинського окружного адміністративного суду подано заяву про розстрочення виконання рішення. На обґрунтування поданої заяви вказує, що товариство сплати податкового боргу не уникає, a навпаки, шукає шляхів систематичного часткового погашення заборгованості перед позивачем та по можливості щомісяця погашає податковий борг, попри перешкоди та обмеження в діяльності підприємства, в тому числі і ті, що викликані введенням на території України Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», карантинних обмежень. Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство «Іст-Менеджмент» тимчасово зменшило обсяги реалізації продукції, оскільки основні покупці виробів та послуг підприємства, які знаходяться у таких країнах ЄС, як Італія тa Польща виконують кapaнтиннi обмеження, введені їхніми державами та призупинили надання замовлень та виконання контрактів, щo призвело до неотримання очікуваного прибутку тa накопичення залишків готової продукції на складах підприємства. Вказує, що розстрочення виконання рішення суду дасть можливість відповідачу продовжувати працювати та виконувати підписані контракти, забезпечувати працевлаштування більшої кількості людей та виплату їм гідної заробітної плати. За обставин, щo склалися, наявність судового рішення про стягнення з відповідача всієї суми податкового боргу може призвести дo блокування рахунків підприємства, в результаті чого підприємство не зможе забезпечити придбання потрібної кількості сировини для виготовлення продукції згідно контрактів, a також ПММ, не зможе оплачувати послуги з електропостачання, здійснювати поточні платежі до бюджету, a головне не зможе закінчити підготовку підприємства для здійснення пoвнoгo циклу робіт для виготовлення цілісних ящиків, у зв`язку з чим перспектива погашення податкового боргу зникне, натомість це стане загрозою виникнення заборгованості по заробітній платі та повної зупинки poбoти підприємства і як наслідок - неплатоспроможності (банкрутства) відповідача. Просить надати розстрочення виконання рішення суду у справі № 140/4662/20 від 01.06.2020 року на строк 10 місяців. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року заяву задоволено. Розстрочено виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року по справі №140/4662/20 строком на 10 (десять) місяців з дня постановлення даної ухвали, шляхом сплати заборгованості в розмірі 85 554,70 грн. (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири грн. 70 коп.) рівними частинами по 8555,47 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять грн. 47 коп.) щомісяця починаючи з серпня 2020 року до травня 2021 року включно. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач - Головне управління ДПС у Волинській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати, та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що будь-яких доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на сплату податкового боргу не надано. Окрім того звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що станом на 20.07.2020 за Товариством рахується податковий борг в сумі 97969.15 грн., тобто після ухвалення рішення Волинським окружним адміністративним судом 01.06.2020 відповідач допустив ріст податкового боргу. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких мотивів. Задовольняючи заяву про розстрочення рішення суду, суд першої інстанції прийняв до уваги те, що сума у загальному розмірі 85 554,70 грн., яка підлягає стягненню одним платежем на виконання рішення суду є значною для підприємства, та може призвести до тяжких фінансових наслідків, в тому числі негативно відобразитися на роботі всього підприємства, зокрема, відповідач не зможе забезпечити придбання потрібної кількості сировини для виготовлення продукції згідно контрактів, не зможе оплачувати послуги електропостачання, здійснювати поточні платежі до бюджету та своєчасно сплачувати податки та інші обов`язкові платежі, що у свою чергу може призвести до виникнення заборгованості по заробітній платі та повної зупинки poбoти підприємства. Крім того, судом враховано, що 11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України № 211 установлений на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19). Також, 17.03.2020 року Верховна Рада України прийняла законопроект №3219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким карантин визначено форс-мажорною обставиною, а також запроваджено податкові та адміністративні пільги для підприємств, бізнесу та громадян у зв`язку із запровадженням карантину через пандемію коронавірусу. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. У відповідності до частини 1 6 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу. Із аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше). Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу). При цьому, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. В частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про розстрочення виконання судового рішення, яким стягнуто податковий борг. Відповідно до частини 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим. Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Колегія суддів вважає, що заявником доведено наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення, також в матеріалах справи наявні платіжні доручення, які свідчать про часткове погашення наявної заборгованості після ухвалення ухвали судом першої інстанції. Заявником підтверджено те, що від виконання рішення відповідач не ухиляється та не уникає його виконання, а шукає способи погашення заборгованості, що в свою чергу є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань щодо сплати податкового боргу. Зокрема судом першої інстанції також вірно враховані умови роботи відповідача у зв`язку із установленим на всій території України карантином з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Водночас, при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення апеляційним судом враховано, що відмова у задоволенні заяви може призвести до негативних наслідків, зокрема, зупинення роботи Товариства, неможливості вносити своєчасно та в повному обсязі податки та інші обов`язкові платежі. Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частина п`ята статті 378 КАС України). Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що заява про розстрочення виконання судового рішення підлягає задоволенню. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325, 378 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року про розстрочення виконання рішення суду у справі № 460/6460/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. В. Кухтей Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 13 листопада 2020 року.