Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 398/1042/20 (2-а/398/55/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 листопада 2020 року м.Дніпросправа № 398/1042/20 2-а/398/55/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року у справі № 398/1042/20 (2-а/398/55/20) (суддя Авраменко О.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Рудіка Євгенія Анатолійовича, Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову лейтенанта СРПП Олександрійського ВПГУНП в Кіровоградській області Рудіка Євгенія Леонідовича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №017330 від 31 травня 2019 року. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року адміністративний позов задоволено частково, судом скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №017330 від 31 травня 2019 року та закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач дійсно здійснив зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу. Тому, стягнення застосоване без порушення та в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. З матеріалів справи встановлено, що 31.05.2019р. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поліцейським СРПП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Рудіком Є.А. винесено постанову серії ДПО18 №017330, згідно з якою 31 травня 2019 року о 10 год. 00 хв. у м. Олександрія на перехресті вул. Червоноармійська та вул. Семашка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Lexus RХ350, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. Позивач, вважаючи постанову про адміністративне правопорушення протиправною звернувся до суду з даним позовом. За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи із наступного. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. п. «ґ» п. 15.9. ПДР України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки. Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відтак, необхідною умовою для притягнення позивача до відповідальності є встановлення факту, що позивач дійсно здійснив зупинку ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. На підтвердження своїх доводів, відповідач надав письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , відповідно до яких, останній пояснив, що весною 2019 року знаходився в м. Олександрія по вул. Г.Усика неподалік від перехрестя з вул. К.Лібкнехта та бачив автомобіль «Лексус», який був припаркований на перехресті. Потім під`їхали працівники поліції та вели діалог з водієм автомобіля. Даний автомобіль дійсно був припаркований ближче 10 метрів від перехрестя. Зазначені пояснення ОСОБА_2 були відібрані поліцейським лише 27 квітня 2020 року. Також на обґрунтування відзиву поліцейським надано фото, на якому зображено автомобіль марки «Lexus RХ350», номерний знак НОМЕР_1 . При цьому, неможливо встановити дату створення фото та місце розташування автомобіля. Згідно зі ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Так, відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона не містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото, а також не містить відомостей про здійснення фотофіксації правопорушення та наявність такого фото, а також пояснень свідка ОСОБА_2 взагалі, що є порушенням вимог статті 283 КУпАП щодо змісту постанови. Отже, в силу зазначених вище положень статті 74 КАС України фото та письмові пояснення свідка ОСОБА_2 від 27 квітня 2020 року є недопустимими доказами, а тому судом першої інстанції правомірно не враховано зазначені докази під час розгляду справи. Згідно з п.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку, суб`єктом владних повноважень не підтверджено факту вчинення позивачем правопорушення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови. З огляду на викладене вище, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність скасування постанови та, як наслідок, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року у справі № 398/1042/20 (2-а/398/55/20) - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак