Постанова Львівський апеляційний суд № 461/2206/20

Справа № 461/2206/20 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М. Провадження № 33/811/920/20 Доповідач: Галапац І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши в судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 26 травня 2020 року, з участю представника Галицької митниці Держмитслужби Васецького Є.І., захисника правопорушника адвоката Хром`як У.В., правопорушника ОСОБА_1 , встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України та накладено стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки ««TOYOTA PROACE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 . Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 420,40 грн. судового збору. Згідно постанови судді, 11 лютого 2020 року близько 12 год. 41 хв. в зону митного контролю по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби заїхав транспортний засіб «AUDI Q8», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , в якому в якості пасажира перебував громадянин ОСОБА_1 , який слідував з України в Польщу. Під час проходження митного контролю та митного оформлення вищезазначеного транспортного засобу встановлено, що на даного громадянина спрацював профіль ризику 401-1 та 801-1, що наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення. Проведеною перевіркою у відповідності до інформації електронних баз даних АСМО «Інспектор» та єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Департаменту митної справи ДФС встановлено, що ОСОБА_1 22 грудня 2018 року о 03:56:58 ввіз через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС на митну територію України в режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» автомобіль «TOYOTA PROACE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 . Станом на 11 лютого 2020 року вищезазначений транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та в інший митний режим не поміщено. Транспортний засіб, ввезений громадянином ОСОБА_1 не є транспортним засобом комерційного призначення, однак на нього поширюється регулювання ч.6 ст. 481 МК України, оскільки згідно з п.57 ч.1 ст. 4 МК України, термін товар вживаються в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином, поняття транспортний засіб особистого користування охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю. Згідно з ч.7 ст. 380 МК України, у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування, проте жодних документів вказаних у ч.1 ст. 460 та ч.7 ст. 380 МК України ОСОБА_1 не надав. Нормами ч.1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі якщо під час перевезення товарів, транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу, однак громадянин ОСОБА_1 орган доходів та зборів про обставини непереборної сили не повідомляв. Відповідно до ч.6 ст. 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Таким чином, ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення автомобіля «TOYOTA PROACE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 на митну територію України, більше ніж на тридцять діб. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що строк на апеляційне оскарження рішення суду пропущено з поважних причин, оскільки він не зміг прибути на судові засіданні в суд першої інстанції через віддаленість його місця проживання, а у зв`язку із карантинними заходами його захисник адвокат Хром`як У.В., копію постанови Галицького районного суду м. Львова від 26 травня 2020 року отримала лише 11 червня 2020 року. Наголошує, що рішення суду винесено суб`єктивно, несправедливо, без дослідження всіх матеріалів справи, порушення принципу співрозмірності винесеного покарання та вчиненого правопорушення, порушення принципів усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо конфіскації майнна та застосування Конвенції з прав людини і основоположних свобод, з порушенням конституційних засад в частині рівних права учасників провадження, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що перетинав кордон 04, 05, 17 та 18 січня 2020 року, однак протокол про порушення митних правил щодо нього, працівниками митниці складено лише 11 лютого 2020 року. Вважає, що співвідношення вчиненого адміністративного правопорушення із вартістю транспортного засобу є неспіврозмірним і застосування стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, в даному випадку буде порушенням положень ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім цього вважає, що постанова є незаконною в частині на кладення штрафу, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права, оскільки декларування правопорушення з боку працівників митниці повинно було відбутися саме 04 січня 2020 року, на момент початку протиправної бездіяльності, строком понад 10 діб та до 20 діб, яка передбачала відповідальність за редакцією ч.3 ст. 481 МК України. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 26 травня 2020 року, скасувати таку та постановити нове рішення, яким визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 481 МК України та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., окрім цього стягнути на його користь сплачені судові витрати. До початку апеляційного розгляду правопорушник ОСОБА_1 подав заяву, зі змісту якої вбачається, що він погоджується з тим, що ввезений ним на митну територію України автомобіль марки «TOYOTA PROACE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 підлягав вивезенню в строк до 22 грудня 2019 року. Разом з тим зазначив, що вищезгаданий транспортний засіб не міг вивезти, оскільки автомобіль перебував в несправному технічному стані в період з 02 грудня 2019 року по 11 серпня 2020 року і його ремонт затягнувся у зв`язку із карантинним обмеженнями через Covid-19, що документально підтверджено довідкою з СТО. Просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 26 травня 2020 року та постановити нове рішення, яким закрити провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 481 МК України у зв`язку із відсутністю в його діях складу порушення митних правил. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника адвоката Хром`як У.В., які підтримали апеляційну скаргу зі змінами, думку представника Галицької митниці Держмитслужби Васецького Є.І. про її заперечення та залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Галицького районного суду від 26 травня 2020 року, та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного. Одним із критеріїв якісного судового рішення є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто рішення, ухвалені судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового засідання та оціненими належним чином, а також рішення, в якому наведені достатні мотиви його ухвалення. Згідно ч.1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП та ст. 489 МК України - посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння, як конкретне адміністративне правопорушення. Ч.6 ст. 481 МК України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. Відповідно до кваліфікації дій ОСОБА_1 та обставин справи, порушення митних правил повинне мати певну практичну мету, яка є протиправною з точки зору митного законодавства. Ст. 460 МК України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 цього кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України. Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, від 17 березня 2020 року та постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на всій території України установлено з 12 березня 2020 року карантин. Крім цього, згідно із ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (із змінами, внесеними згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-IX від 17 березня 2020 року), форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України тощо. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 22 грудня 2018 року ввіз на митну територію України, в режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» автомобіль марки «TOYOTA PROACE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , який підлягав вивезенню до 22 грудня 2019 року. Разом з тим, як вбачається із замовлення-наряду А2167 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу, вищезазначений автомобіль в період з 02 грудня 2019 року по 11 серпня 2020 року внаслідок несправності паливного насоса перебував на ремонті у СТО «BRS Station», що з пояснень в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 унеможливлювало вивезення такого до 22 грудня 2019 року, у зв`язку з очікуванням поставки оригінальної запчастини з ОАЕ, яка відкладалась та значно затягнулась через запровадження карантинних заходів у зв`язку із Covid-19. Також, ОСОБА_1 пояснив, що перетинаючи митний кордон 04, 05, 17 та 18 січня 2020 року, про що свідчать відмітки в закордонному паспорті, усно повідомляв працівників митниці про те, що ввезений ним автомобіль марки «TOYOTA PROACE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 перебуває на ремонті, а тому він не може виконати покладених на нього зобов`язань щодо вивезення транспортного засобу у визначений законом строк, і жодних зауважень зі сторони митного органу з цього приводу не виникало. Відтак, виходячи з наведеного та враховуючи, що на законодавчому рівні карантин визнано обставиною непереборної сили, що на думку апеляційного суду, в даному випадку є форс-мажорною обставиною, яка перешкодила ОСОБА_1 виконати покладені на нього зобов`язання щодо вивезення транспортного засобу у визначений законом строк, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність умислу у ОСОБА_1 на порушення митних правил, що виключає суб`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України та наявність обставин непереборної сили, що призвело до формального перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу марки «TOYOTA PROACE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП України апеляційний суд, постановив: поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 26 травня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 26 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України та накладено стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки ««TOYOTA PROACE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 скасуватита закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Галапац І.І.