Постанова КЦС ВС № 346/6701/16-ц

Постанова Іменем України 04 листопада 2020 року м. Київ справа № 346/6701/16-ц провадження № 61-13113св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник ОСОБА_2 - адвокат Івасишин Зоряна Зорянівна, відповідачі: ОСОБА_3 , Коломийська міська рада, Прикарпатська регіональна товарна біржа, треті особи: ОСОБА_4 , Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Коломийської міської ради Івано-Франківської області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Івасишин Зоряни Зорянівни, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у складі судді Бойчука І. В., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , Коломийської міської ради, Прикарпатської регіональної товарної біржі, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання правочину недійсним. Позовна заява мотивована тим, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, оскільки ділянка була відчужена як така, на якій відсутня забудова, що не відповідає дійсності. При продажу ділянки було порушено вимоги статті 198 ЗК України щодо погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. На час відчуження земельної ділянки ОСОБА_3 було відомо, що спірна земельна ділянка забудована. При цьому зазначали, що відчуження відбулося всупереч вимогам частини третьої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою заборонено відчужувати земельні ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідного до вимог цього Закону. Вказували, що відповідно до акту державного архітектурно-будівельного контролю земельна ділянка кадастровий номер 2610600000:15:006:0052 забудована (капітальна стіна). Зазначена капітальна будова, згідно з технічним паспортом збудована не пізніше 14 липня 2008 року, коли була проведена технічна інвентаризація об`єкту. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія НАН № 322889 від 18 червня 2015 року посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610600000:15:006:0052. У липні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Коломийської міської ради Івано-Франківської області, про захист прав власника шляхом знесення самочинного будівництва. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вона стала власником земельної ділянки на законних підставах шляхом її придбання на аукціоні. Восени 2015 року вона виявила, що орендар суміжної земельної ділянки ОСОБА_5 , якому позивачі доводяться дружиною та дочкою, добудував навіс для столиків біля магазину і проводить торгівлю. Зазначала, що побудований навіс знаходиться на її земельній ділянці, і вона з цього приводу неодноразово зверталась до правоохоронних органів, щоб покійний ОСОБА_5 звільнив її земельну ділянку. Стверджувала, що ОСОБА_5 захопив частину її земельної ділянки. Ураховуючи наведене, ОСОБА_3 просила судусунути порушення її права власника, зобов`язавши ОСОБА_2 знести самочинно збудований навіс, який знаходиться на належній їй земельній ділянці площею 0,0061 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610600000:15:006:0052. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що рішення Коломийської міської ради про виділення земельної ділянки ОСОБА_3 було прийняте в межах її повноважень і на даний час є діючим. Як суб`єкт права власності міська рада має право володіти, користуватись і розпоряджатись землями комунальної власності в повному обсязі, встановленому для них нормами публічного права. При прийнятті рішення про передачу відповідачці земельної ділянки, норми статей 140, 141 ЗК України не було порушено. Щодо зустрічного позову районний суд вказав, що відповідачка не довела, що навіс, який є на будівлі, побудований саме позивачами і накладається на її земельну ділянку. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявникові. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою судді Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 15 червня 2020 року залишено без руху та надано термін для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки апелянтом не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Оскільки представником ОСОБА_2 до апеляційного суду була подана заява про усунення недоліків апеляційної скарги та квитанція від 22 липня 2020 року № 5182-22-015/К на суму 10 грн та не надано документу про оплату судового збору у визначеному судом розмірі, відтак, вказані обставини перешкоджали відкриттю апеляційного провадження у справі. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Івасишин З. З., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Івасишин З. З. мотивована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є незаконною, підлягає скасуванню, оскільки фактично є відмовою у доступі до правосуддя. Зазначає, що апеляційна скарга на рішення районного суду була подана 13 липня 2020 року. До апеляційної скарги було долучено квитанцію про оплату судового збору у розмірі 960 грн, що становило 150 відсотків від ставки судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви. Вказує, що ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме необхідність доплати судового збору у розмірі 301,20 грн. Стверджує, що 22 липня 2020 року нею було подано до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з долученням квитанції про сплату судового збору у розмірі 301,20 грн. Наявність оригіналу квитанції було перевірено працівником суду при прийнятті заяви. Посилається на лист Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, у якому зазначено, що судовий збір у розмірі 301,20 грн, сплачений за позовом ОСОБА_2 квитанцією АКБ «Індустріалбанк» від 22 липня 2020 року № 5102-22-015/С, зараховано 22 липня 2020 року до державного бюджету на рахунок № UA 418999980313131206080009612, відкритий у Казначействі України для УДКСУ у м. Івано-Франківську за ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)». Отже, вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги. Відзив на касаційну скаргу учасник справи не надав. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції У вересні 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник вказує те, що суд помилково повернув апеляційну скаргу, оскільки її недоліки було усунуто. Зазначає, що на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, було подано заяву про усунення її недоліків та сплачено судовий збір у визначеному ухвалою розмірі, проте апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу. Вважає, що позбавлення права на апеляційне оскарження судового рішення є порушенням її права на справедливий суд та обмеження доступу до правосуддя. Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Івасишиної З. З. підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Судом встановлено, що 13 липня 2020 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Івасишин З. З. було подано апеляційну скаргу на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2020 року, яка на підставі ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року була залишена без руху. Зазначеною ухвалою надано час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме необхідність доплати судового збору у розмірі 301,20 грн. 22 липня 2020 року на виконання ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Івасишин З. З. було подано до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з долученням квитанції на суму 10 грн. Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд вважав, що апелянтом не виконано вимоги ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року та не сплачено судовий збір у розмірі 301,20 грн. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується та вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Івасишин З. З. є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на таке. До матеріалів касаційної скарги долучено копію квитанції від 22 липня 2020 року № 5102-22-015/С про сплату судового збору у розмірі 301,20 грн, яка завірена печаткою АКБ «Індустріалбанк». Крім того, представником ОСОБА_2 - адвокатом Івасишин З. З. надано копію листа Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області від 21 серпня 2020 року № 05.1-06-10/2561, у якому зазначено, що судовий збір у розмірі 301,20 грн, сплачений за позовом ОСОБА_2 квитанцією АКБ «Індустріалбанк» від 22 липня 2020 року № 5102-22-015/С, зараховано 22 липня 2020 року до державного бюджету на рахунок № UA 418999980313131206080009612, відкритий у Казначействі України для УДКСУ у м. Івано-Франківську за ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)». Колегія суддів вважає, що висновки апеляційного суду про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Івасишин З. З. на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2020 року у зв`язку з невиконанням ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року та не сплатою судового збору у розмірі 301,20 грн є передчасними. Судом не було перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд, і неподання стороною вказаних судом платіжних документів не може бути підставою для повернення апеляційної скарги, як такої, що не відповідає встановленим вимогам. За вказаних обставин колегія суддів вважає, що представник ОСОБА_2 - адвокат Івасишин З. З. поводилася добросовісно, у передбачений ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року строк усунула недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору та подання відповідної заяви до апеляційного суду. Апеляційний суд не врахував наведеного та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Івасишин З. З. обґрунтованими та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Івасишиної Зоряни Зорянівни задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк