Ухвала КАС ВС № 200/11359/19-а

УХВАЛА 11 листопада 2020 року м. Київ справа № 200/11359/19-а адміністративне провадження № К/9901/20381/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №200/11359/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: 13.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №200/11359/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2020 касаційну скаргу залишено без руху, надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання платіжного доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 2 102,00 грн. 28.09.2020 до Верховного Суду надійшла заява Головного управління ДПС у Донецькій області про усунення недоліків касаційної скарги, платіжне доручення від 14.09.2020 №3236, яким сплачено 2 102,00 грн судового збору. Відповідно до Реєстру підтверджень оплат із Казначейства кошти було зараховано 16.09.2020. Скаржником вказано, що неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин справи під час прийняття рішення призвело до порушення норм процесуального права (норми статей 90, 299, 242 Кодексу адміністративного судочинства України) та прийняття незаконного судового рішення. Обставини, які вплинули на затримку сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, зумовлені, окрім відсутності належного фінансування, зміною ставок судового збору, який, втім, був сплачений податковим органом відразу після відповідних надходжень до бюджету, а пропуск строку апеляційного оскарження судових рішень при повторному зверненні є незначним. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Статтею 44 Кодексу передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина 1, пункти 6,7 частини 5 цієї статті). Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк. При цьому доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення із скаргою ґрунтуються на неналежному фінансуванні органу, що перешкоджало скаржнику вчинити певні процесуальні дії з дотриманням правил закону. Обставини на які посилається відповідач, стосуються організації його діяльності як суб`єкта владних повноважень, і не можуть бути розцінені як непереборна перешкода у доступі до правосуддя. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №200/11359/19-а. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Судді: І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко