Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9290/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/9290/20 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Стас Л.В. суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П. розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, голови Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування рішень, - ВСТАНОВИВ: 21 вересня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області та голови Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування рішень. Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову в якій позивач просив суд: зупинити дію рішень Крижанівської сільської ради, прийнятих під час 63 сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області VII скликання, зокрема : з № 1227-УІІ по №1262-УІІ до набрання рішенням суду у цій справі законної сили. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем допущено порушення ст. ст. 9,11 Регламенту Крижанівської сільської ради, зокрема, позивача та інших депутатів позбавлено можливості виконувати свої депутатські повноваження, оскільки відповідачем не своєчасно доведено до позивача розпорядження сільського голови про скликання сесії ради та не сповіщено про перелік питань, які передбачається внести на розгляд ради, внаслідок чого позивача позбавлено можливості прийняти участь у сесії ради та вносити пропозиції щодо питань, які виносяться на розгляд ради, а також голосувати щодо їх розгляду. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року заяву про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішень з № 1227-УІІ по №1262-УІІ, прийнятих під час 63 сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області VII скликання від 31 серпня 2020 р. до набрання рішення у даній справі законної сили. В апеляційній скарзі, Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить Ухвалу суду від 24 вересня 2020 року скасувати, та постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що застосування заходів забезпечення позову, в даному випадку, не має позитивних наслідків для Позивача, проте створює значні негативні наслідки для тисяч людей, що є нерозумною та неадекватною мірою впливу. Судом не проаналізовано матеріалів справи, проігнороване ненадання позивачем жодних обґрунтувань та доказів, які б підтверджували необхідність застосування запобіжних заходів. З урахуванням викладеного, клопотання Позивачки про забезпечення позову, на думку Крижанівської сільської ради, задоволено судом безпідставно, що призвело до порушення прав мешканців Крижанівської територіальної громади та фактично дестабілізувало роботу органу місцевого самоврядування, що є неприпустимим. У відзиві на апеляційну скаргу, Позивач послалася на доводи, ідентичні тим, що викладені в заяві про забезпечення позову, та узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалі суду першої інстанції. Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень з № 1227-УІІ по №1262-УІІ, прийнятих 31 серпня 2020 р. 63 сесією Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області VII скликання, до набрання рішення у даній справі законної сили, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірних рішень, може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду. Виконання рішення суду в такому разі може не призвести до фактичного захисту прав та інтересів, за яким звернулася позивач у справі. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті, визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: - невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або - очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС). Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами. Як вбачається з матеріалів справи, заява про забезпечення позову була подана в рамках оскарження правомірності рішень 63 сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області VII скликання від 31 серпня 2020 року з № 1227-УІІ по №1262-УІІ. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень ч.13 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (з подальшими змінами та доповненнями), пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Відповідно до положень ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Таким чином, забезпечення позову шляхом зупинення рішень, які входять до компетенції органа місцевого самоврядування, без наявності беззаперечних доказів протиправності таких дій, на думку колегії суддів, не ґрунтується на завданнях та принципах адміністративного судочинства, закріплених у ст. 2 КАС України, а також не відповідає цілям та завданням інституту забезпечення адміністративного позову. Вживаючи заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Крижанівської сільської ради, прийнятих під час 63 сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області VII скликання, зокрема: з № 1227-УІІ по №1262-УІІ, судом першої інстанції не надано оцінки доказам співмірності, співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що заявник не наводить конкретних посилань на те, які саме негативні наслідки для заявника можуть настати, як це може призвести до неможливості відновленням прав заявника в разі не прийняття судом заходів забезпечення позовних вимог з посиланням на відповідні докази. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 був обраний невірний спосіб захисту своїх прав шляхом забезпечення позову за допомогою зупинення дії рішень Крижанівської сільської ради прийнятих під час 63 сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області VII скликання, зокрема : з № 1227-УІІ по №1262-УІІ, до набрання рішенням суду законної сили. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Разом з тим, за умови відсутності належних, допустимих та достатніх доказів настання події, яка спричинить порушення прав заявника, посилання на відсутність ефективного захисту його прав є неспроможними. Враховуючи наведене, Одеський окружний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Крижанівської сільської ради прийнятих під час 63 сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області VII скликання, зокрема : з № 1227-УІІ по №1262-УІІ до набрання рішенням суду законної сили, оскільки наведені в заяві доводи ґрунтуються на припущеннях заявника, а належних та допустимих доказів на підтвердження настання негативних наслідків, заявник не надав. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України. Викладене свідчить про непропорційність та неправомірність застосованих судом заходів забезпечення позову, Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви. Керуючись ст. 308, 315, 317, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, голови Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування рішень, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Дата складення повного судового рішення 12.11.2020р. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.