Постанова 4852 № 160/13399/19
від 11.11.2020 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/13399/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М. розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Фармація» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року (суддя Юрков Е.О.) у справі за позовом Обласного комунального підприємства «Фармація» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Обласне комунальне підприємство «Фармація» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2019 №000138504 про збільшення грошового зобов`язання по земельному податку на 1769558,50грн. та штрафних санкцій на 884779,25грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тими, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що обов`язок позивача я користувача земельної ділянки кадастровим номером 1210100000:02:036:0028 сплачувати за неї земельний податок виник 11.12.2019, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію 11.12.2019 за ОКП «Фармація» право постійного користування земельною ділянкою. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія судів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як було встановлено судом першої інстанції, у період з 14.08.2019 по 20.08.2019 на підставі пєп.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України та у відповідності до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.08.2019 №4807-п була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Обласного комунального підприємства «Фармація» з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ОКП «Фармація» на підставі державного акту на право постійного користування землею площею 6,4682 га (кадастровий номер 1210100000:02:036:0028) за період з 01.01.2018 по 31.12.2018. За результатом перевірки було складено акт від 28.08.2019 №48187/04-36-14-04/01976358, у висновках якого вказано про наступні порушення: - п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.п.271.1.1 п. 271.1 ст.271, абз.1 п.284.1 ст. 284, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження земельного под;атку за земельну ділянку, розташовану на території Шевченківського району м.Дніпра за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 1769558,50 грн. На підставі акту перевірки №48187/04-36-14-04/01976358 від 28.08.2019 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 000138504 від 23.09.2019 року, яким ОКП «Фармація» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 2654377,75 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями: 1769558,50 грн., за штрафними санкціями 884779,25 грн. Податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Як було встановлено судом першої інстанції, ОКП «Фармація» є користувачем земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:02:036:0028, площею 6,4681 га, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ДП№001609 від 28.02.2003, що було посвідчено в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 28.02.2003 року, запис № 001334. Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги доводи позивача про те, що земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:02:036:0028 перебуває у постійному користуванні лише з 11.12.2019, отже протягом 2018 року не була об`єктом оподаткування. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що позивач є платником земельного податку з юридичних осіб за земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:02:036:0028 за адресою: м. Дніпро, Героїв Сталінграду,
171. Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу). Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платником податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Статтею 270 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Згідно з пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Стосовно розрахунку суми податкового зобов`язання, визначеного спірним податковим повідомленням-рішенням. Дніпровською міською радою прийнято рішення від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста». Згідно вказаного рішення, для земель з цільовим призначенням землі громадської забудови 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури ставка податку за користування земельними ділянками для юридичних осіб складає 1,00 відсоток від нормативної грошової оцінки. 21.02.2018 Дніпровською міською радою прийнято рішення № 8/30 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», яке набрало чинності з 01.03.2018 року. Згідно з додатком №1 до рішення міської ради від 21.02.2018 року №8/30, ставка земельного податку для земель з цільовим призначенням землі громадської забудови 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури встановлена у розмірі 3,00 відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» № 1791-VIII від 20.12.2016 року (набрав чинності 01.01.2017 року) установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Аналогічні положення закріплені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року № 2245-VIII (далі Закон № 2245-VIII,) який набрав чинності 01.01.2018 року. Так, пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №2245-VIII встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Отже, у 2017 - 2018 роках законодавцем зупинено дію підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України, внаслідок чого, у вказаний період були відсутні обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Таким чином, у період з 01.03.2018 року згідно з рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 13/27, в редакції рішення від 21.02.2018 року № 8/30, ставка земельного податку для земель громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури мала бути розрахована позивачем на рівні 1 відсотка від нормативної грошової оцінки землі у період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року та на рівні 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі у період з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року. Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №
489. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №
213. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Згідно розділу ІІ «Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів» Порядку №489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою
1. Визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів: Цн = В х Нп/Нк х Кф х Км . Де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Згідно пункту 6 розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3. Де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони. Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон. Пунктом 10 Розділу ІІ Порядку №489 визначено, що вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3. Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50. Додатком 7 до Поряду №489 до локальних факторів віднесені, із застосуванням відповідних коефіцієнтів, зокрема: - функціонально-планувальні фактори: у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення 1,05-1,2; - інженерно-інфраструктурні фактори: земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття 0,90 - 0,95; земельна ділянка, що примикає до вулиці із твердим покриттям 1,00; не забезпечена централізованим водопостачанням 0,90 - 0,95; не забезпечена централізованим водовідведенням 0,90 - 0,95; не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,90 - 0,95; не забезпечена централізованим газопостачанням 0,90 - 0,95; - інженерно-геологічні фактори: місцезнаходження земельної ділянки у водоохоронній зоні 1,02 - 1,05; - історико-культурні фактори: від 1,06 до 1,20; - природно-ландшафтні фактори: 1,05 1,11; - санітарно-гігієнічні фактори: від 0,80 до 1,05. Згідно пункту 1 Розділу ІІІ Порядку №489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9). Витяг відділу у м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.07.2019 року № 1107-4465 у встановленому законом порядку не оскаржено, за формою та змістом відповідає приписам Порядку №489. Матеріали справи не містять іншого витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Як було встановлено судом першої інстанції, згідно витягу відділу у м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.07.2019 року № 1107-4465, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік становить 105486472,85 грн. Зазначені дані були використані відповідачем під час здійснення розрахунку земельного податку, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2019 року № 000138504. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність порушень чинного законодавства України Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Фармація» залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі за позовом Обласного комунального підприємства «Фармація» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 12 листопада 2020 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш