Постанова 4851 № 440/1748/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 р. Справа № 440/1748/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.06.20 року по справі № 440/1748/20 за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними , скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 30 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Глобинської міської ради Полтавської області Глобинська міська рада) , в якому просить визнати незаконними дії відповідача в частині прийняття 06.02.2020 рішення №235 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки 5320686000:00:012:0058, з метою передачі у приватну власність" за заявою ОСОБА_1 від 23.12.2019; визнати протиправним та скасувати рішення від 06.02.2020 №235. В обґрунтування порушення своїх прав позивач вказує на неправомірність, як на її думку, оскаржуваного рішення відповідача від 06.02.2020. Вказує, що з огляду на не розгляд у місячний строк її заяви, вона повідомила Глобинську міську раду про замовлення у ТОВ "Компанія "Терра-Макс" проектної документації без отримання відповідного дозволу. Незважаючи на заборону вчиняти будь-які дії пов`язані з прийняттям рішення щодо земельної ділянки площею 38,1713 га, кадастровий номер 5320686000:00:012:0058, накладеної ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 31.01.2020 у справі №527/2778/19, відповідач прийняв оскаржуване рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення частини спірної земельної ділянки. Вказує, що станом на час подання позову зазначена ухвала суду скасована Полтавським апеляційним судом. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року позов ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області про визнання дій незаконними, визнання протиправним та скасування рішення залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки Глобинська міська рада не розглянула клопотання ОСОБА_1 у місячний строк з дня його реєстрації та не надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, 24.01.2020 року, керуючись абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України, ОСОБА_1 замовила розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що 24.01.2020 року ОСОБА_1 повідомила Глобинську міську раду, подавши до неї письмове повідомлення з примірником (з мокрою печаткою) договору на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Позивач вважає, що таким чином, з огляду на не розгляд у місячний термін Глобинською міською радою заяви ОСОБА_1 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за аналізом ст. 118 ЗК України, настала так звана мовчазна згода Глобинської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому після отримання від мене письмового повідомлення з договором на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, остання не мала права вже виносити мою заяви на розгляд черової сесії ради. В той же час, голова ради - ОСОБА_2 , не довів до відома депутатів Глобинської міської ради інформацію про додання позивачем 24.01.2020 року до ради вказаного повідомлення. Позивач вважає, що прийнявши 06.02,2020 року по заяві ОСОБА_1 від 23.12.2019 року рішення «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавсько ї області, за рахунок земльної ділянки кадастровий номер 5320686000:00:012:0058 з метою передачі у власність» Глобинська міська рада допустша протиправні дії, оскільки остання отримавши від ОСОБА_1 24.01.2020 року письмове повідомлення про замовлення нею розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без отримання дозволу ради не мала права приймати рішення про відмову у наданні мені дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. В той же час, 31.01.2020 року ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області по справі № 527/2778/19 було заборонено Глобинській міській раді вчиняти будь-які дії, пов`язані з прийняттям рішення щодо земельної ділянки площею 38,1713 га, кадастровий номер 5320686000:00:012:0058, що належить Глобинській міській раді, форма власності: комунальна, цільове призначення: землі запасу, з розташованими на ній багаторічними насадженнями, розташовану на території Глобинської міської ради Полтавської області. Натомість, згідно оскаржуваного рішення відповідача № 235 від 06.02.2020 року відповідач проігнорував заборону суду вчиняти будь-які дії, пов`язані з прийняттям рішення щодо земельної ділянки площею 38,1713 га, кадастровий номер 5320686000:00:012:0058. Позивач наголошує, що відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: «у зв`язку з тим, що ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області у справі № 527/2778/19 (провадження № 2-з/527/2/20) заборонено Глобинській міській раді вчиняти будь-які дії, пов`язані з прийняттям рішення щодо земельної ділянки площею 38,1713 га, кадастровий номер 5320686000:00:012:0058. На думку позивача, станом на момент звернення ОСОБА_1 до суду підстава відмови в задоволенні заяви, зазначена відповідачем в рішенні від 06.02.2020 №235 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5320686000:00:012:0058 з метою передачі у власність" відсутня. Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Молодчин В.П. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Глобинського міського голови із заявою від 23.12.2019 (реєстраційний номер 05-04/21536 від 23.12.2019) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га на території Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058 (а.с. 40). До заяви представником було додано графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування, розмір та площа земельної ділянки (а.с. 47). У місячний строк, передбачений абз. 3 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, рішення не було прийнято. Тому представник ОСОБА_3 надав міському голові Глобинської міської ради повідомлення (вх. №М-19/02-25 від 24.01.2020) про замовлення розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у ТОВ "Терра-Макс" за договором від 24.01.2020 (а.с. 48). Глобинська міська рада, розглянувши заяву ОСОБА_1 на п`ятдесят сьомій сесії першого скликання, з посиланням на Земельний кодекс України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закон України "Про землеустрій" прийняла рішення від 06.02.2020 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 5320686000:00:012:0058, з метою передачі у власність", яким відмовила у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 52). Дана відмова вмотивована тим, що ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області у справі №527/2778/19 (провадження №2-з/527/2/20) заборонено Глобинській міській раді вчиняти будь-які дії, пов`язані з прийняттям рішення щодо земельної ділянки площею 38,1713 га, кадастровий номер 5320686000:00:012:0058, що належить Глобинській міській раді, форма власності: комунальна, цільове призначення: землі запасу, з розташованими на ній багаторічними насадженнями, розташовану на території Глобинської міської ради Полтавської області. Позивач вважаючи, що рішенням Глобинської міської ради були порушені її права та інтереси, оскаржила її до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно ч.1 ст.3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Згідно положень статті 25 вказаного Закону, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Статтею 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п."б" ч.1). Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Згідно ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; - невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України. Таким чином, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Тобто, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ( або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 1861 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення. Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у користування. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування - у відповідь на звернення зацікавленої особи щодо того чи іншого земельного питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. Подання зацікавленою особою відповідного клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування означає, що в органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування виникає обов`язок розглянути таке клопотання в межах їх повноважень та прийняти у місячний строк з дня надходження такого клопотання одне із рішень: надати дозвіл або відмовити у його наданні. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правоможності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про протиправність ухваленого рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №806/3095/17 та від 17.12.2018 в справі №509/4156/15-а. Отже, колегія суддів вважає, що використання позивачем ОСОБА_1 права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди Глобинської міської ради не позбавляє обов`язку ради розглянути заяву згідно з чинним законодавством та прийняти відповідне рішення. Таким чином, колегія суддів доходить висновку про відсутність ознак протиправності в діях відповідача в частині прийняття 06.02.2020 рішення №235 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки 5320686000:00:012:0058, з метою передачі у приватну власність". Щодо доводів апеляційної скарги позивача про неправомірність рішення Глобинської міської ради від 06.02.2020 №235, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою слугувало те, що ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області у справі №527/2778/19 (провадження №2-з/527/2/20) заборонено Глобинській міській раді вчиняти будь-які дії, пов`язані з прийняттям рішення щодо земельної ділянки площею 38,1713 га, кадастровий номер 5320686000:00:012:0058. Дослідивши матеріали справи та зокрема відкриті джерела (http://reestr.court.gov.ua), колегія суддів встановила, що в провадженні Глобинського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа №527/2778/19 за позовом представника позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - Голубенка Володимира Петровича до Глобинської міської об`єднаної територіальної громади, за участю третіх осіб: Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами Колос, виконавчого комітету Глобинської міської ради в особі відділу з питань державної реєстрації про визнання права користування земельною ділянкою. Так, предметом судового спору у справі №527/2778/19 є визнання права громадян: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користування земельною ділянкою кадастровий 5320686000:00:012:0058, за рахунок якої ОСОБА_1 має намір безоплатно отримати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 31.01.2020 у справі №527/2778/19 було заборонено Глобинській міській раді вчиняти будь які дії пов`язані з прийняттям рішення щодо земельної ділянки площею 38,1713 га, кадастровий номер 5320686000:00:012:0058, що належить Глобинській міській раді, форма власності: комунальна, цільове призначення: землі запасу, з розташованими на ній багаторічними насадженнями, розташовану на території Глобинської міської ради Полтавської області. Частиною першою статті 157 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. При цьому, за приписами частини одинадцятої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Таким чином, колегія суддів зауважує, що ухвала Глобинського районного суду Полтавської області від 31.01.2020 у справі №527/2778/19 про забезпечення позову станом на час прийняття оскаржуваного рішення (06.02.2020) була чинною та підлягала виконанню незалежно від обставин її оскарження. Подальше скасування вказаної ухвали постановою Полтавського апеляційного суду від 18.03.2020 у справі №527/2778/19 не може бути підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого на час, коли ухвала Глобинського районного суду Полтавської області від 31.01.2020 у справі №527/2778/19 про забезпечення позову була чинною та підлягала негайному виконанню незалежно від обставин її оскарження, а отже була обов`язковою для Глобинської міської ради. Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що незважаючи на заборону вчиняти будь-які дії, пов`язані з прийняттям рішення щодо земельної ділянки площею 38,1713 га, кадастровий номер 5320686000:00:012:0058, відповідач вдався до прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що повноваження з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні регламентовано частиною сьомою статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити), тобто прийняти одне із рішень. Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, про законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення п`ятдесят сьомої сесії першого скликання Глобинської міської ради від 06.02.2020 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 5320686000:00:012:0058, з метою передачі у власність". Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано та розсудливо. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року по справі № 440/1748/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 по справі № 440/1748/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) Л.О. Донець В.А. Калиновський