Постанова 4851 № 520/14169/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2020 р.Справа № 520/14169/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 29.07.20 року по справі № 520/14169/19 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування припису, ВСТАНОВИВ: Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 1538 від 26.06.2019р. "Про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів". В обґрунтування позову позивач зазначив, що припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 1538 від 26.06.2019 р. "Про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів" є незаконним та підлягає скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 1538 від 26.06.2019 р. "Про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів". Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилався на те, що висновки суду про необхідність отримання окремого погодження для перевірки питань, викладених у зверненні ОСОБА_1 від 28.01.2019, є помилковими, оскільки безпосередньо суть порушень прав споживача з боку позивача було викладено у зверненні ОСОБА_2 від 17.12.2018. Зазначає, що звернення ОСОБА_1 від 28.01.2019 не містить відомостей про інші порушення з боку позивача, тобто отримання окремого погодження на підставі звернення ОСОБА_1 від 28.01.2019 та проведення окремої перевірки було б порушенням вимог ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 17.12.2018 Головним управлінням отримано звернення ОСОБА_2 про порушення позивачем її прав як споживача. Заявою про надання погодження на проведення позапланового заходу за зверненням громадян від 22.12.2018 №5.2/19035 Головне управління звернулось до Держпродспоживслужби для отримання погодження щодо проведення перевірки КП «Харківські теплові мережі» щодо дотримання останнім законодавства про захист прав споживачів. Листом №5.2/486 від 14.01.2019 споживача повідомлено про продовження терміну розгляду звернення на 15 днів, оскільки погодження на проведення позапланового заходу отримано не було. Листом №5.2/1101 від 28.01.2019 споживача повідомлено про неможливість проведення позапланового заходу через неотримання погодження. Крім того, даним листом проінформовано, що у разі отримання погодження про результати перевірки споживача буде проінформовано окремо. Оскільки погодження отримано не було Головне управління звернулось до директора департаменту захисту прав споживачів Держпродспоживслужби з листом №5.2/5109 від 23.04.2019 з проханням посприяти в отриманні погодження на проведення позапланових заходів державного нагляду, зокрема щодо отримання погодження на проведення позапланових заходів державного нагляду за зверненням ОСОБА_2 . Листом за вх. №9556 від 04.06.2019 Держпродспоживслужбою надіслано погодження Мінекономрозвитку на проведення позапланового заходу державного нагляду стосовно КП «Харківські теплові мережі» №3633-06/22013-03 від 27.05.2019. Наказом від 07.06.2019 №1606 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду» управління захисту прав споживачів Головного управління зобов`язано організувати позапланові заходи державного нагляду стосовно КП «Харківські теплові мережі». Направлення від 07.06.2019 №1790 отримано генеральним директором позивача ОСОБА_3 , про що свідчить його особистий підпис на даному направленні. 13.06.2019 позивачем отримано письмову вимогу щодо надання Головному управління документів для проведення позапланового заходу. За результатами проведеної перевірки складено акт № 1790 від 26.06.2019, відповідно до розділу 6 якого зазначено, що позивачем не дотримано вимоги п.п. 9 п. 1 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою КМУ від 17.02.2010 №151 (далі - «Порядок»), оскільки нарахування плати за централізоване постачання гарячої води у грудні 2018 року проводилось без урахування всіх перерв у цілодобовому постачанні гарячої води тривалістю понад 6 годин більше ніж два рази на місяць за формулою, яка передбачена п.п. 9 п. 1 Порядку. Відповідачем прийнято припис №1538 від 26 червня 2019 року, яким позивача зобов`язано усунути порушення, а саме провести коригування нарахувань за грудень 2018 року за послуги централізованого постачання гарячої води у відповідності до п.п. 9 п. 1 Порядку. Про результати проведеної перевірки споживача повідомлено листом №5.2/8087 від 04.07.2019. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України «Про захист прав споживачів». Статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику, зокрема, у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері. Відповідно до п. 7 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням отримано звернення ОСОБА_2 від 17.12.2018 про порушення позивачем її прав як споживача, у якому споживач просив відповідача провести перевірку КП "Харківські теплові мережі" щодо законності припинення надання послуг з постачання гарячої води, зокрема: які об`єктивні причини викликали необхідність декілька разів переносити строки проведення профілактичних робіт; які саме роботи виконані під час профілактики; які причини відсутності гарячого водопостачання в її квартирі протягом тривалого часу; які роботи виконані для усунення аварії; які причини постійного перенесення строків виконання ремонтних робіт; коли буде відновлене гаряче водопостачання; які штрафні санкції та/чи компенсації повинні бути сплачені на її користь. Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позаплановий захід на підставі звернення фізичної особи здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Заявою про надання погодження на проведення позапланового заходу за зверненням громадян від 22.12.2018 №5.2/19035 Головне управління звернулось до Держпродспоживслужби для отримання погодження щодо проведення перевірки КП «Харківські теплові мережі» щодо дотримання останнім законодавства про захист прав споживачів. Листом за вх. №9556 від 04.06.2019 Держпродспоживслужбою надіслано погодження Мінекономрозвитку на проведення позапланового заходу державного нагляду стосовно КП «Харківські теплові мережі» №3633-06/22013-03 від 27.05.2019. Згідно до абз. 11 ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у направленні (посвідченні) на проведення заходу ( у даному випадку позапланової перевірки) обов`язково зазначається предмет заходу. Як свідчать письмові докази, у наказі про проведення перевірки та у направленні на проведення перевірки № 1790 від 07.06.2019 визначено, що підставою перевірки є звернення гр. ОСОБА_2 вх. № С-1828 від 17.12.2018, а предмет заходу у направлені вказано: «з питань зазначених у звернені споживача відповідно до вимог ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» від 21.05.1991 в частині неналежним чином визначеної ціни наданої послуги, коли при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитися, а одержати лише від одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами». У направленні відповідач не зазначає, що предметом заходу є питання перевірки дотримання вимог або положень Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою КМУ від 17.02.2010 року № 151, а лише посилається на ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» у якої одним з порушень прав споживача є визначення ціни неналежним чином (п.7 ч.1 ст.21). В судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача послався на доповнення до звернення С-1828, яке надійшло засобами електронної пошти на адресу відповідача 28.01.2019 від ОСОБА_1 , в якому ставиться питання про зобов`язання позивача за результатами перевірки здійснити перерахунок за грудень 2018 у відповідності з фактичним споживанням гарячої води. Проте, судом встановлено, що заява про надання погодження на перевірку за звернення споживача ОСОБА_2 направлена до Державної служби з питань безпечної харчової продукції та захисту прав споживачів разом зі зверненням споживача від 17.12.2018 № С-1828 з супровідним листом від 22.12.2018, саме з питань зазначених у вказаному зверненні Державною службою з питань безпечної харчової продукції та захисту прав споживачів погоджено проведення позапланового заходу державного контролю відносно позивача. Доказів того, що відповідачем на адресу Державною службою з питань безпечної харчової продукції та захисту прав споживачів додатково направлялося доповнення до звернення С-1828 що надійшли на адресу відповідача 28.01.2019 від ОСОБА_1 , розглядалися питання викладені в доповненні та надавалося погодження для проведення позапланового заходу з вказаних питань, суду не надано. Виходячи з вищевикладеного, у даному випадку предметом позапланової перевірки були питання визначення саме ціни продукції (послуги), перевірка яких не була погоджена належним чином та відповідачем при проведенні позапланової заходу з`ясовувались ті питання, які не були підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в даному випадку перевірка позивача проведена без додержання положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», отже припис винесений відповідачем за результатами її проведення є протиправним та підлягає скасуванню. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року по справі № 520/14169/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 12.11.2020 року