Постанова 4855 № 620/4530/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4530/25 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: ТОВ «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держспоживслужби в Чернігівській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 7 від 09.04.2025. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ» звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що за зверненням споживачки ( ОСОБА_1 ) № 4-74 від 10.03.2025, і погодженням Держпродспоживслужби вих. № 15.2.1-3/5683 від 11.03.2025, на підставі наказу від 13.03.2025 № 71-п, направлення на проведення позапланової перевірки від 13.03.2025 № 71-п/71, Головним управлінням розпочато позапланову перевірку ТОВ «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби. Перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), спеціалістами Головного управління пред`явлено Товариству копію погодження Держпродспоживслужби, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) на проведення такої перевірки, посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадових осіб органу державного нагляду (контролю) та надано представнику суб`єкта господарювання копію направлення. З метою дослідження обставин, зазначених у зверненні споживачки, та на підставі частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 року № 5007-VI (далі Закону № 5007-VI) позивачу пред`явлено вимогу від 19.03.2025, в якій Головне управління просило надати до 24.03.2025 перелік документів, засвідчений підписом уповноваженої особи та завіреною печаткою, необхідних для здійснення позапланового заходу за період з 01.03.2025 по 19.03.2025 згідно з наступним переліком: - виписку або витяг з ЄДРПОУ; Ліцензію з додатками на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами; накази щодо призначення: керівника підприємства, або уповноваженої особи (копія довіреності на право підпису); посадової особи, відповідальної за формування, встановлення та застосування цін та/або її посадова інструкція; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та/або витяг з реєстру; договори купівлі-продажу, поставки товару тощо, чинні протягом періоду, що перевіряється (з усіма додатками та доповненнями), з постачальниками лікарських засобів та медичних виробів; видаткові та прибуткові накладні, фіскальні чеки на лікарські засоби за період, що перевіряється; звіти про рух лікарських засобів за період, що перевіряється, в тому числі в електронному вигляді у форматі електронної таблиці; інформацію (в електронному вигляді, у форматі електронної таблиці) про роздрібну реалізацію лікарських засобів щодо яких запроваджено державне регулювання цін відповідно до Додатку 1 за період, що перевіряється; оборотно-сальдові відомості за період, що перевіряється; оборотно-сальдові відомості по рахунках: 631,281,282,285, за період, що перевіряється та їх розшифровки; інформацію (в електронному вигляді у форматі EXCEL, на оптичному носії) про роздрібну реалізацію лікарських засобів за перевіряємий період просимо надати за формою наведеною в додатку 1; інші документи, що пов`язані з ціноутворенням. Також додатково, 25.03.2025 товариству вручена додаткова вимога, в якій Головне управління просило надати інформацію про реалізацію таких лікарських засобів як Ібупрофен 400мл. №20, АЦЦ Лонг 600мл №6, Сінупрет форте № 20, за період з 01.03.2025 по 19.03.2025. Копію вказаних документів необхідно надати до 27.03.2025. Не дивлячись на визначені строки надання документів, які зазначені у наведених вимогах, позивач не надав фіскальні чеки РРО/ПРРО на лікарські засоби, які були реалізовані за період, що підлягає перевірці, чим унеможливив здійснення позапланового заходу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами та створив перешкоди для виконання покладених на них функцій під час здійснення державного нагляду (контролю) вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. За результатами позапланового заходу 01.04.2025, посадовими особами відповідача складено акт позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №8, (далі - акт від 01.04.2025№ 8), в якому викладені вищезгадані обставини та зафіксовано правопорушення, передбачене частиною першою статті 18 Закону № 5007-VI та статті 11 Закону № 877-V. У вищезгаданому акті містилась інформація, що розгляд рішення про застосування адміністративно-господарської санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін по акту перевірки за № 8 від 01.04.2025 відбудеться о 15 год 00 хв 09.04.2025 за адресою: вул. Коцюбинського, буд.41, м. Чернігів. Акт від 01.04.2025 №8 підписано уповноваженим представником Товариства Т.М. Кладько та отримано його примірник 01.04.2025, про що зазначено в акті (копія довіреності додається). 09.04.2025 в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області за адресую: вул. Коцюбинського, буд.41, м. Чернігів, у 15 год 00 хв, за присутності представника Товариства Кладько Тетяни Миколаївни, першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Пирог Ігорем Анатолійовичем розглянуті матеріали позапланової перевірки зафіксовані актом перевірки № 8 від 01.04.2025. За невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами та створення перешкод для виконання покладених на них функцій під час здійснення державного нагляду (контролю) вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін відповідачем винесене рішення про застосування до позивача адміністративно-господарської санкції № 7 від 09.04.2025 у сумі 34 000 грн. 00 коп., який повинен бути сплачений в дохід державного бюджету. Не погоджуючись із таким рішенням Головного управління Держспоживслужби в Чернігівській області, позивач звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позапланова перевірка ТОВ «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ» була призначена та проведена відповідачем на законних підставах за зверненням споживача та за наявності погодження Держпродспоживслужби, а позивач, попри отримання вимог контролюючого органу, не надав у повному обсязі документи, необхідні для проведення перевірки, зокрема фіскальні чеки РРО/ПРРО на лікарські засоби, чим створив перешкоди для виконання відповідачем покладених на нього функцій у сфері державного контролю за цінами. Суд дійшов висновку, що об`єктивних причин, які б унеможливлювали виконання вимог контролюючого органу, позивач не навів, доводи щодо відсутності підстав для перевірки та виходу відповідача за межі її предмета є необґрунтованими, а оскаржуване рішення про застосування адміністративно-господарської санкції відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим підстав для його скасування немає, а тому у задоволенні позову слід відмовити. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та не надав належної оцінки доводам позовної заяви, дійшовши передчасного висновку про правомірність застосування штрафу. На думку апелянта, письмові вимоги контролюючого органу про надання документів не є приписами у розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а пункт 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» не передбачає відповідальності за неповне виконання таких вимог. Апелянт стверджує, що позапланова перевірка проводилася з виходом за межі її предмета, оскільки витребувані документи не стосувалися обставин, наведених у зверненні споживача, а вимоги контролюючого органу не містили належної конкретизації періоду та переліку документів, що створило стан правової невизначеності. Також Товариство вказує, що ним було надано значний обсяг документів, які дозволяли перевірити дотримання державного регулювання цін, а відсутність окремих фіскальних чеків не свідчить про умисне створення перешкод проведенню перевірки. Крім того, апелянт посилається на практику Верховного Суду, вважаючи, що оскаржуване рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій є протиправним, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон №877-V) підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). У такому випадку позаплановий захід здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявності погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Згідно зі статтею 7 Закону №877-V для здійснення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки, а у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, місцезнаходження суб`єкта господарювання та предмет перевірки. Відповідно до статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний, зокрема, не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю), а також надавати документи, довідки, відомості та матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю), відповідно до закону. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», якою встановлено особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 року №168 постанову Кабінету Міністрів України №303 доповнено пунктом 4і, яким передбачено, що дія пункту 1 цієї постанови не поширюється на планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами і медичними виробами, вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин проведення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін не було заборонено. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 11 березня 2025 року №15.2.1-3/5683 надано Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернігівській області погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за зверненням споживачки ОСОБА_1 щодо ТОВ «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ». Відповідно до статей 16-18 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» уповноважені органи здійснюють контрольно-наглядові функції за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та наділені правом проводити у суб`єктів господарювання планові та позапланові перевірки, одержувати у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки, а також одержувати від суб`єктів господарювання копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою звернення ТОВ «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ» до суду стало його переконання у відсутності у його діях ознак створення перешкод при здійсненні відповідачем заходу державного нагляду (контролю). Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких доводів. Так, матеріалами справи підтверджується, що вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 19 березня 2025 року, а також додаткову вимогу від 25 березня 2025 року про надання документів згідно з визначеним у них переліком позивачем у повному обсязі виконано не було, зокрема не надано фіскальних чеків РРО/ПРРО на лікарські засоби, реалізовані у період, який підлягав перевірці. У зв`язку з ненаданням позивачем усіх документів, необхідних для проведення перевірки, відповідач був позбавлений можливості провести захід державного нагляду (контролю) у строки, визначені направленням на проведення перевірки, про що зазначено в акті від 01 квітня 2025 року №8, яким зафіксовано порушення позивачем вимог статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що відповідно до пункту 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, зобов`язані, зокрема, створювати фіскальні звітні чеки, контрольні стрічки в паперовій та/або електронній формі, забезпечувати їх зберігання, а також створювати Х-звіти, Z-звіти та інші документи, передбачені законодавством. Отже, позивач, як суб`єкт господарювання, який здійснює реалізацію лікарських засобів та використовує реєстратори розрахункових операцій, був зобов`язаний забезпечити створення та зберігання відповідних документів, а також надати їх контролюючому органу під час проведення заходу державного нагляду (контролю). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ненадання позивачем фіскальних чеків РРО/ПРРО на лікарські засоби, реалізовані у період, що підлягав перевірці, за відсутності об`єктивних причин, які унеможливлювали виконання вимог контролюючого органу, свідчить про створення перешкод для виконання відповідачем покладених на нього функцій та є достатньою підставою для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій, передбачених пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення». При цьому, про існування обставин непереборного характеру чи інших об`єктивних причин, які б унеможливлювали виконання вимог відповідача від 19.03.2025 та 25.03.2025, позивачем не зазначалося, а відповідних доказів матеріали справи не містять. Щодо доводів апелянта про те, що письмові вимоги відповідача про надання документів не є приписами у розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому відсутні правові підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, колегія суддів зазначає таке. Пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено дві самостійні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, а саме невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій. При цьому, як убачається зі змісту оскаржуваного рішення №7 від 09.04.2025, підставою для застосування до позивача штрафу стало саме створення перешкод для виконання відповідачем покладених на нього функцій, а не невиконання припису уповноваженого органу. За таких обставин, відсутність припису як окремого акта індивідуальної дії сама по собі не виключає можливість застосування до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Не беруться колегією суддів до уваги доводи апелянта про те, що неповне надання документів не може свідчити про створення перешкод для виконання відповідачем покладених на нього функцій, оскільки створення перешкод не обмежується виключно недопуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки чи активною протидією її проведенню. Ненадання документів, необхідних для встановлення обставин, які входили до предмета перевірки, також є формою створення перешкод у реалізації контролюючим органом наданих йому законом повноважень. Посилання апелянта на те, що ТОВ «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ» було надано значний обсяг документів, а відсутність окремих фіскальних чеків не могла вплинути на результати перевірки, колегія суддів відхиляє, оскільки питання достатності документів для здійснення заходу державного нагляду (контролю) належить до компетенції уповноваженого органу, а сам факт надання частини витребуваних документів не спростовує факту ненадання документів, необхідних для перевірки дотримання позивачем вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Крім того, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про відсутність умислу на перешкоджання проведенню перевірки, оскільки положення пункту 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» не ставлять можливість застосування адміністративно-господарських санкцій у залежність від встановлення умисної форми вини суб`єкта господарювання, а визначальним у даному випадку є сам факт створення перешкод для виконання уповноваженим органом покладених на нього функцій. Щодо доводів апелянта про відсутність належних правових підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), колегія суддів зазначає, що такі доводи також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Так, як правильно встановив суд першої інстанції, підставою для проведення спірної перевірки стало звернення споживачки ОСОБА_1 №4-74 від 10.03.2025, подане у порядку частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 11.03.2025 №15.2.1-3/5683 на проведення відповідного позапланового заходу. Таким чином, відповідач діяв у межах наданих йому законом повноважень та за наявності передбачених законом підстав для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Не беруться колегією суддів до уваги доводи апелянта про те, що відповідач вийшов за межі предмета перевірки, витребувавши документи щодо лікарських засобів, які безпосередньо не були придбані ОСОБА_1 . Так, зі змісту звернення споживачки ОСОБА_1 вбачається, що остання порушувала питання щодо дотримання низкою аптечних закладів законодавства про державне регулювання цін при реалізації лікарських засобів загалом, а не виключно щодо окремого факту придбання конкретного товару. Як вірно зазначив суд першої інстанції, звернення ОСОБА_1 охоплювало ініціювання перевірки діяльності декількох аптечних закладів саме на предмет дотримання законодавства про ціни при торгівлі лікарськими засобами в цілому. У свою чергу, у направленні на проведення перевірки від 13.03.2025 №71-п/71 прямо зазначено, що предметом перевірки є дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби. Отже, предмет позапланового заходу державного нагляду (контролю) у даному випадку був визначений не перевіркою конкретної розрахункової операції із конкретним покупцем, а перевіркою дотримання позивачем вимог законодавства у сфері державного регулювання цін на лікарські засоби. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витребування відповідачем документів щодо реалізації лікарських засобів, необхідних для перевірки порядку формування та застосування державних регульованих цін, не свідчить про вихід за межі предмета перевірки. Колегія суддів також критично оцінює доводи апелянта про те, що вимоги відповідача не містили достатньої конкретизації щодо періоду та переліку документів, у зв`язку з чим позивач перебував у стані правової невизначеності. Матеріалами справи спростовуються такі твердження, оскільки вимога від 19.03.2025 містила чітке визначення періоду, за який витребовувалися документи, а саме з 01.03.2025 по 19.03.2025, а також конкретизований перелік документів, необхідних для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Більше того, сама поведінка позивача свідчить про розуміння ним змісту витребуваної інформації, оскільки частину запитуваних документів ТОВ «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ» було надано, що виключає посилання на неможливість розуміння змісту вимог контролюючого органу. Отже, посилання апелянта на порушення принципу юридичної визначеності є необґрунтованими та спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на наведені у апеляційній скарзі постанови Верховного Суду, оскільки правові висновки, викладені у них, сформовані за інших фактичних обставин справ та за іншого предмета судового дослідження, а тому не можуть бути механічно застосовані до спірних правовідносин. Так, зі змісту наведених апелянтом судових рішень убачається, що у відповідних справах Верховний Суд надавав оцінку правомірності здійснення контролюючими органами заходів державного нагляду (контролю) за обставин, які стосувалися, зокрема, недопуску до перевірки, відсутності належних підстав для її проведення, порушення процедури оформлення направлення чи наказу, або ж випадків, коли контролюючим органом не було доведено наявності об`єктивних перешкод для реалізації контрольних повноважень. Натомість у справі, що розглядається, спірні правовідносини мають інший фактичний склад, оскільки судами встановлено, що позивач не заперечував проти проведення перевірки, був належним чином повідомлений про її підстави та предмет, допустив посадових осіб контролюючого органу до здійснення позапланового заходу, однак не надав у повному обсязі документи, безпосередньо необхідні для проведення перевірки, а саме фіскальні чеки РРО/ПРРО на лікарські засоби, реалізовані у період, що підлягав перевірці. Саме ненадання документів, які були необхідними для встановлення дотримання позивачем вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а не сам факт проведення перевірки чи питання її ініціювання, стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що пункт 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачає відповідальність не лише за невиконання приписів, а і за створення перешкод для виконання покладених на уповноважений орган функцій, а тому правова кваліфікація спірних дій позивача здійснюється з урахуванням встановлених судами конкретних фактичних обставин. Отже, наведені апелянтом висновки Верховного Суду не спростовують встановленого у цій справі факту створення позивачем перешкод у здійсненні відповідачем контрольних функцій та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи та незгоди апелянта з наданою судом правовою оцінкою, однак не містять посилань на такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОРОЖНИК ЧЕРНІГІВ» залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.