Ухвала КЦС ВС № 722/12/20

У х в а л а 09 листопада 2020 року м. Київ справа № 722/12/20 провадження № 61-14549 ск 20 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сокирянської міської ради Чернівецької області про визнання незаконними та скасування рішень, В с т а н о в и в: 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 серпня 2020 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, і ОСОБА_1 не порушує питання про поновлення цього строку. Ураховуючи наведене, а також те, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 не заявлено, суд позбавлений повноважень поновити строк на касаційне оскарження з власної ініціативи. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій вказати поважність причин пропуску цього строку та надати відповідні підтверджувальні докази (документи). У порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено чітко та належним чином підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Як убачається із касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України. У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній, крім іншого, чітко та належним чином, підстави (підставу) касаційного оскарження відповідних судових рішень, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України. Разом із цим, у прохальній частині скарги вказано, що заявник оскаржує ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2020 року, що не узгоджується із змістом скарги, оскільки предметом апеляційного перегляду згідно оскаржуваної постанови Чернівецького апеляційного суду від 25 серпня 2020 року було саме рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2020 року. Тобто, заявнику слід чітко зазначити в прохальній частині касаційної скарги, який процесуальний документ, ухвалений судом першої інстанції, вона оскаржує у Верховному Суді. У порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено адресу електронної пошти ОСОБА_1 та не вказано про її відсутність. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену за змістом касаційну скаргу із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт другий пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі). Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2 102,00 грн. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У відповідності до змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні двох немайнових вимог (визнання незаконними і скасування рішень), а тому відповідно особа, яка подала касаційну скаргу, мала надати докази оплати судового збору у відповідному розмірі, з урахуванням оспорюваних позовних вимог, в сумі 3 363,20 грн (2 102,00*0,4*2*200%). У матеріалах касаційної скарги міститься клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми судового збору або звільнення від оплати судового збору, який підлягає сплаті за подання даної касаційної скарги у зв`язку із тим, що вона отримує пенсію за віком, розмір якої є досить низьким, що свідчить про її скрутне матеріальне становище. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік. Згідно з частиною третьою статті 136 ЦПК України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Як убачається із наданих заявником довідок про доходи, ОСОБА_1 отримала пенсію за віком за період з січня 2019 року по серпень 2020 року в сумі 48 540, 87 грн. Дослідивши матеріали касаційного провадження, слід дійти висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 та зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги до суми 5 відсотків від доходів позивача за попередній календарний рік. Таким чином, ОСОБА_1 за подання даної касаційної скарги слід надати докази оплати судового збору в сумі 1 417,43 грн (28 348,62*5%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA67899998000031219207026007. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням їй можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 серпня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 30 листопада 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко