Постанова 4811 № 2-2002/11

Справа № 2-2002/11 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М. Провадження № 22-ц/811/22/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Ванівського О.М. суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я., секретаря: Симець В.І. з участю: представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Винниченка Н.П., представника Акціонерного товариства «Ощадбанк» - Крижовської Л.В., відповідача ОСОБА_2 та її представника -ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2011 року, - ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Відділ у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про зміну умов договору відновлювальної кредитної лінії, стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації. Позивач в порядку забезпечення позову просив накласти арешт на все майно ОСОБА_2 , а саме на нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 , оскільки у разі задоволення судом позову в обсязі заявлених позовних вимог суми від реалізації предмета іпотеки із врахуванням виконавчого збору буде недостатньо для задоволення вимог банку. За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому вважав, що існує необхідність в накладенні арешту на все майно відповідача. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2011 року заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі філії -Львівське обласне управління ПАТ «Ощадбанк» про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 . Вказану ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Покликається на те, що станом на сьогоднішній день він є власником нежитлових підвальних приміщень під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , Звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції наклав арешт на нежитлові приміщення, незважаючи на явність договору іпотеки та наявність запису про це в реєстрі нерухомого майна. Просить ухвалу суду скасувати. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Винниченка Н.П. на підтримання апеляційної скарги, представника Акціонерного товариства «Ощадбанк» - Крижовської Л.В., відповідача ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_4 на заперечення апеляційної скарги,дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Відповідно до ст.ст. 2, 3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до п. 8 ч. 3 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень є формою перевірки законності та обґрунтованості рішень суду вищестоящим судом з метою зміни чи скасування неправильних судових рішень. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Згідно статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Таким чином, апеляційна перевірка судових рішень, ухвалених судом першої інстанції, є гарантією реалізації права на судовий захист. Частиною 1 статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків останньої, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Судове рішення слід вважати таким, що прийнято про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки останніх. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи. Матеріалами справи встановлено, що в травні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Відділ у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про зміну умов договору відновлювальної кредитної лінії, стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації. В порядку забезпечення позову просили накласти арешт на все майно ОСОБА_2 , а саме на нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 . Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2011 року заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -Львівське обласне управління ПАТ «Ощадбанк» про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не є стороною спірних правовідносин, до участі у справі не залучався., позовні вимоги до нього не заявлялись. При цьому, ані в мотивувальній, ані в резолютивні частині ухвали Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2011 року, будь-яких висновків суду щодо прав та обов`язків апелянта не міститься й таке питання судом першої інстанції взагалі не вирішувалось. Таким чином, приймаючи до уваги наведене, а також те, що ОСОБА_1 участі в розгляді справи в суді першої інстанції у будь-якому статусі не брав і ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2011 року безпосередньо не вирішувалось питання про його права та обов`язки, тобто апеляційне провадження у справі було відкрито за апеляційною скаргою особи, яка не є суб`єктом апеляційного оскарження цього судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2011 року підлягає закриттю. Як підставу для перегляду судового рішення та вирішення питання про права ОСОБА_1 апелянт посилається на обставини пов`язані з виконанням судового рішення, які регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України. В пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» вказано, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону «Про виконавче провадження». Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі в справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Таким чином, ураховуючи те, що питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 оскаржуваною ухвалою не вирішувалось, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України апеляційне провадження підлягає закриттю. ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі «Brulla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 р., п. 33). Наразі, ОСОБА_1 не позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх прав у разі їх порушення в порядку та у спосіб, визначені законом. Керуючись п.3 ч. 1 ст. 362, 368, 390 ЦПК України , суд, - ПОСТАНОВИВ : апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Відділ у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про зміну умов договору відновлювальної кредитної лінії, стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації - закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 05.10.2020 року Головуючий : Ванівський О.М. Судді: Крайник Н.П. Мельничук О.Я.