Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/6746/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/6746/20 пров. № А/857/11446/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Гінди О. М., Ніколіна В. В., за участю секретаря судового засідання Юник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року (головуючий суддя Кухар Н.А., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання протиправною і скасування постанови,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Р.В., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62664391 від 28.07.2020. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62664391 від 28.07.2020, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клименком Р.В. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Р. В. оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, тому просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що виконавчим документом - виконавчим написом №11913 від 16.07.2020, що виданий приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С., встановлено, що місце реєстрації боржника - АДРЕСА_1 ; місце проживання боржника - АДРЕСА_2 . Тобто, виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника - ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. 27 липня 2020 року стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було подано до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. заяву вих.№13881503 від 20.07.2020 про примусове виконання рішення, у якій просили відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №11913 від 16.07.2020, що виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. У вищевказаній заяві стягувачем зазначено, що місцем проживання боржника - ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 . Звертає увагу, що за змістом ст. ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання Як зазначено у ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію міст проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.? Таким чином, фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку. Проте ні стягувач, ні виконавець не можуть зобов`язати боржника зареєструвати чи перереєструвати адресу свого місця проживання у разі розбіжностей між фактичною та зареєстрованою адресами. Отже, положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв`язку з ч. 3 ст. 26 того ж Закону, щодо відомостей про «місце проживання», «місце перебування» чи «місцезнаходження» особи не можна тлумачити виключно як вказівку на зареєстроване місце проживання адже, в Законі України «Про виконавче провадження» застосовуються всі три окремих поняття. Таким чином, оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. надійшов виконавчий документ - виконавчий напис №11913 від 16.07.2020, що виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м.Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. Також жодним нормативно-правовим актом, в тому числі Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Міністерством юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії, спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 16.07.2020 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 11913, про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 401469175 від 29.06.2013, укладеним з AT «Альфа-Банк», заборгованості у загальній сумі 23825,50 грн. 27.07.2020р. представник ТзОВ «Вердикт Капітал» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Р.В. із заявою про примусове виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса. На підставі вказаної заяви приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клименком Р.В. прийнято постанову від 28.07.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62664391. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що з врахуванням ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції ведеться за адресою зареєстрованого місця проживання. Доказів того, що позивач проживає у м. Києві суду не надано, а отже у відповідача були відсутні законні підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, так як виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання. Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Згідно з ч.2 ст.24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Отже, вказаним Законом визначені вимоги до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та, відповідно, на яку розповсюджуються компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання. Відповідно до інформації Єдиного реєстру приватних виконавців України виконавчим округом приватного виконавця Клименка Р.В. є м. Київ. Згідно виконавчого напису № 11913 від 16.07.2020р. боржником визначено ОСОБА_1 , адреса реєстрації якого: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_4 . Такі ж адреси місця реєстрації та місця проживання боржника зазначено стягувачем у заяві про примусове виконання рішення. Як слідує з матеріалів справи, а саме, з довідки про реєстрацію місця проживання особи, адресою місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Таким чином, на час відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження боржник був зареєстрований за адресою, яка не відноситься до виконавчого округу відповідача. Доказів про наявність будь-якого майна у позивача (боржника) у м.Києві (в межах виконавчого округу відповідача) учасниками не представлено та не здобуто таких судом. Відповідно до п.10 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону. Згідно з п.13 розділу III цієї Інструкції приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою. Як видно із заяви про примусове виконання рішення адресою місця проживання боржника зазначено АДРЕСА_2 , яка відноситься до виконавчого округу відповідача. Також, у заяві про примусове виконання рішення та виконавчому написі містилась адреса місця реєстрації боржника, яка до виконавчого округу відповідача не відноситься, а будь-які відомості (докази) на підтвердження проживання боржника у м.Києві є відсутніми. Водночас, виконавчий напис № 11913 від 16.07.2020р., вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. не засвідчує факт проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, відкриваючи виконавче провадження, відповідач належним чином не пересвідчився з достовірних джерел про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи. Згідно з п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач, ігноруючи наявну в заяві про примусове виконання рішення, виконавчому написі, кредитному договорі та додатках до нього інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача у Львівській області, що в контексті ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проживання боржника, надав перевагу інформації про ймовірне місце проживання останнього, та відкрив виконавче провадження з порушенням вищенаведеної норми зазначеного Закону щодо прийняття до виконання виконавчих документів. Аналогічні висновки щодо правомірності прийняття до виконання виконавчих документів за відсутності доказів, які б підтверджували місце проживання, перебування боржника містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2020р. в справі № 804/476/17 та від 30.04.2020р. у справі № 580/3311/19, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року по справі № 380/6746/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін