Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/678/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/678/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., за участю секретаря Кірієнко Н. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Місцевої Асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об`єднаних територіальних громад Чернігівщини» до Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача - Анисівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Місцевої Асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об`єднаних територіальних громад Чернігівщини» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2020, - В С Т А Н О В И Л А: Місцева Асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація об`єднаних територіальних громад Чернігівщини» звернулася до суду з позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації (далі Чернігівська ОДА), в якому просила: -визнати протиправними та беззаконними дії/бездіяльність відповідача по включенню Анисівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до чергового Проекту перспективного плану формування територіальних громад Чернігівської області; -зобов`язати відповідача вчинити необхідні дії, передбачені Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» по наданню відповідних документів в Центральні органи влади у строки, передбачені статтями 5-8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад»; -посадовим особам Чернігівської обласної державної адміністрації вчинити дії передбачені нормами ст.9 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад». Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що жителі сільських громад Анисівської та Пісківської сільських рад виявили бажання створити Анисівську об`єднану територіальну громаду та створили робочу групу, що відповідно до закону є початком створення об`єднаної територіальної громади. Разом з тим, керівництво Чернігівської ОДА повернуло проекти рішень на доопрацювання, та в подальшому, новий склад Чернігівської ОДА не надав погодження відповідно до Перспективного плану формування територій громад області, з чим позивач не погоджується, оскільки вважає, що робочою групою було дотримано всі необхідні умови. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В судовому засіданні з`явився представник відповідача, заперечував щодо задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на доводи, викладені у письмовому відзиві. Представник апелянта, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Анисівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності учасників процесу, які не з`явилися в засідання. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З матеріалів справи убачається, що відповідно до вимог статей 4-6 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» жителі сільських громад Анисівської та Пісківської сільських рад виявили бажання створити Анисівську об`єднану територіальну громаду та створили Робочу групу, що згідно із вказаним Законом є початком створення об`єднаної територіальної громади. Відповідно до законодавства було розроблено проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, які містили: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування; 3) план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад. Відповідно були проведені громадські обговорення. Як зазначає позивач, попереднє керівництво Чернігівської обласної державної адміністрації, з невідомих причин, повернуло проекти рішень на доопрацювання, мотивуючи це тим, що механізм утворення визначено Методикою формування територіальних громад, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 року № 241 (далі-Методика). Робочою групою, створеною відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», та Анисівською і Пісківською сільськими радами, усунено вказані недоліки. Чернігівська обласна державна адміністрація надала попередній позитивний висновок про доцільність створення Анисівської об`єднаної територіальної громади. В подальшому, новий склад Чернігівської обласної державної адміністрації посилаючись на ч. 1 п. 6 ст. 4 Закону не надав погодження відповідно до Перспективного плану формування територій громад області. Будучи громадською організацією, що діє у відповідності до Конституції України, Закону України «Про громадські об`єднання», невнесення пропозиції Чернігівської обласної державної адміністрації, відповідно до законодавства, стосовно включення до Проекту перспективного плану Анисівської об`єднаної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, на переконання позивача грубо порушує конституційні права, діюче законодавство України, Методичні рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно добровільного об`єднання територіальних громад, законні права жителів сіл: Анисів, Лукашівка, Піски, Єньків хутір, Підгірне в частині примусового приєднання до Іванівської громади. У зв`язку із зазначеними вище обставинами позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні порушення прав позивача, які підлягають захисту, оскільки позивач не є учасником спірних правовідносин, щодо яких подано позов. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст регулюються Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» №157-VIII. Відповідно до статті 2 Закону №157-VIII добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) конституційності та законності; 2) добровільності; 3) економічної ефективності; 4) державної підтримки; 5) повсюдності місцевого самоврядування; 6) прозорості та відкритості; 7) відповідальності. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №157-VIII, суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Частиною 1 ст. 4 Закону №157-VIII встановлено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 1) у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 2) територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися; 3) об`єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 4) при прийнятті рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об`єднаної територіальної громади; 5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об`єднання. Адміністративним центром об`єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об`єднаної територіальної громади (частина друга статті 4 Закону №157-VIII). Відповідно до вимог статті 5 Закону №157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: сільський, селищний, міський голова; не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади). Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. Порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад регулюється статтею 6 Закону №157-VIII, відповідно до якої сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об`єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди (ч. 2 ст. 6 Закону №157-VIII). Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №157-VIII у разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об`єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об`єднується. Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об`єднання територіальних громад. Частиною 4 ст. 6 Закону №157-VIII передбачено, що спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад. Отже, вказаними нормами визначено певну процедуру (вчинення дій), які проводяться органами місцевого самоврядування у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст (дискреційні повноваження), які оформлюються прийняттям відповідних рішень. Так, черговим етапом в процедурі добровільного об`єднання територіальних громад є надання висновку місцевими державними адміністраціями про відповідність проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України. Вимоги до проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад є загальними і визначені статтею 7 Закону №157-VIII. Частиною 2 ст. 7 Закону №157-VIII встановлено, що сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону №157-VIII схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. Відповідно до основних вимог, визначених Законом «Про добровільне об`єднання територіальних громад», об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективного плану формування територій громад області (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону). Статтею 11 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» визначено, що перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області. Відповідно до пункту 1 Методики затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 №214 (Методика), ця Методика визначає механізм та умови формування спроможних територіальних громад, а також порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (далі - перспективний план). У розумінні пункту 2 Методики спроможна територіальна громада - це територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об`єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Відповідно до п.4 Методики формування спроможних територіальних громад, облдержадміністрація з урахуванням утворених відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднаних територіальних громад розробляє відповідно до цієї Методики із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно територіальних одиниць. Відповідно до пп. 1 п.5 Методики, формування спроможних територіальних громад здійснюється з визначення потенційних адміністративних центів спроможних територіальних громад та зон їх доступності. В першу чергу до потенційних адміністративних центрів відносяться міста обласного значення та адміністративні центри районів. Зони доступності таких потенційних центрів визначаються на відстані не більше ніж 20 км автомобільними дорогами загального користування (п. 5-6 Методики). Територіальні громади Анисівської та Пісківської сільських рад розташовані в 10-км зоні доступності м. Чернігова та 20-км зоні доступності с. Іванівка - адміністративного центру сформованої діючої об`єднаної територіальної громади. Відповідно до пп.2 п.6 Методики, в адміністративному центрі спроможної територіальної громади має проживати не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку, а також мають бути відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинута інфраструктура. Відповідач вказує, що на території Анисівської та Пісківської сільських рад проживає менше 150 дітей шкільного віку та менше 40 дітей дошкільного віку, та відповідно до вимог Методики, Анисівська територіальна громада не може вважатись спроможною. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 № 899-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Чернігівської області» було затверджено перспективний план формування територій громад Чернігівської області, де визначено перелік спроможних територіальних громад Чернігівської області, серед яких міститься Іванівська територіальна громада, а також визначений перелік територіальних громад, які входять до Іванівської територіальної громади, зокрема і Анисівська та Пісківська територіальні громади. Протоколом консультативної зустрічі від 14.01.2020 обласній державній адміністрації рекомендовано включити Анисівську громаду до складу Іванівської об`єднаної територіальної громади. На момент початку формування Анисівської територіальної громади дані Перспективний план ти Методика мали інші параметри та носили рекомендаційний характер об`єднання на засадах добровільності, що тривало до 01.03.2020. Стосовно спроможності громади наявний позитивний висновок. Як вказує позивач, в черговому Проекті перспективного плану Анисівська громада мала бути приєднана до Іванівської ОТГ, одного із засновників Позивача. Дане очікуване рішення по затвердженню Перспективного плану формування територіальних громад Чернігівської області затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року № 564-р. Про постійні зміни Перспективних планів, навіть уже затверджених Кабінетом Міністрів України, свідчить перелік розпоряджень КМУ що втратили чинність, серед яких Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 899 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Чернігівської області», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 № 555 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Чернігівської області», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2018 р. № 329 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Чернігівської області», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018, № 751 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Чернігівської області», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 р. № 1321 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Чернігівської області». Безпідставними є також доводи відповідача стосовно того, що утворення Анисівської об`єднаної територіальної громади залежить від унесення відомостей про неї до Перспективного плану формування територій громад Чернігівської області. Як зазначалось, за змістом частини першої статі 8 Закону №157-VIII об`єднана територіальна громада вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад. З аналізу викладених положень Закону №157-VIII та Методики випливає, що затвердження перспективного плану формування територій громад не є фактом об`єднання громад. Перспективний план лише засвідчує загальне бачення та соціально-економічну обґрунтованість ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області. Завданням перспективного плану формування територій громад у межах відповідної області є визначення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, здатних забезпечити доступність та належну якість публічних послуг, що надаються такими органами, а також необхідної для цього ресурсної бази. Водночас системний аналіз викладених положень Закону №157-VIII дає підстави стверджувати, що територіальні громади, вирішуючи питання про об`єднання з метою створення спроможної територіальної громади, не зв`язані положеннями відповідного перспективного плану та не зобов`язані об`єднуватися відповідно до адміністративно-територіальної конфігурації, що ним передбачена. Тотожні за змістом висновки в подібних правовідносинах висловлювалися Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2019 року у справі № 813/38/16, від 27 лютого 2020 року в справі №440/569/19, від 15 квітня 2020 року в справі №818/294/18. Суд зазначає, що об`єднання територіальних громад можливе лише після прийняття суміжними радами відповідних рішень про згоду на таке об`єднання. Згідно з ч, 4 ст. 7 Закону, у разі відповідності проектів рішень «Про добровільне об`єднання територіальних громад» обласна державна адміністрація готує відповідний висновок, який затверджується розпорядженням голови обласної державної адміністрації. Таким чином, обласна державна адміністрація повинна була проаналізувати на підставі наданих матеріалів відповідність проекту Конституції та законам України. По суті надання висновку обласною державною адміністрацією - це здійснення аналізу поданого проекту рішення на наявність у ньому відповідних складових, визначених ч. 1 ст. 7 Закону:1) переліку територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування; 3) план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад. Жодними іншими повноваженнями при наданні висновку обласну державну адміністрацію закон не наділяє. При цьому, приписами статті 35 Закону України 9 квітня 1999 року №586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Прийняття рішення обласною державною адміністрацією на виконання припису статті 7 Закону №157-VIII про відповідність проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України є проміжним етапом у процедурі прийняття остаточного рішення про об`єднання територіальних громад. Зазначені норми закону зобов`язують та наділяють повноваженнями голову обласної державної адміністрації встановлювати відповідність проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, який дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Висновок суду першої інстанції, що Великою Палатою Верховного Суду та Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду вже сформована стала практика стосовно права органу місцевого самоврядування на звернення у певних категоріях справа до адміністративного суду з позовом до іншого органу місцевого самоврядування або органу державної влади, іншого суб`єкта публічно-владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій або бездіяльності з метою захисту прав та інтересів відповідної територіальної громади чи належного виконання своїх функцій, не вказує на відсутність права позивача зі зверненням з даним позовом. Відповідно до статті 43 КАС України учасниками справи можуть бути організації (юридичні особи). Позивач є громадською організацією та юридичною особою, і він діє відповідно до Статуту, прийнятого відповідно до статті 11 Закону України «Про громадські об`єднання». Позивач є Асоціацією органів місцевого самоврядування, та згідно статті 22 Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування» вона має право на захист своїх інтересів у суді. Крім того, до переліку засновників (учасників) Місцевої Асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об`єднаних територіальних громад Чернігівщини» входить, зокрема, Плисківська сільська рада Борзнянського району Чернігівської області безпосередньо якої стосується розгляд спірного питання. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи наведені обставини та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі пілягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Місцевої Асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об`єднаних територіальних громад Чернігівщини» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі за адміністративним позовом Місцевої Асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об`єднаних територіальних громад Чернігівщини» до Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача - Анисівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Визнати протиправними дії Чернігівської обласної державної адміністрації по включенню Анисівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до чергового Проекту перспективного плану формування територіальних громад Чернігівської області. Зобов`язати Чернігівську обласну державну адміністрацію вчинити необхідні дії, передбачені Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» по наданню відповідних документів в Центральні органи влади у строки, передбачені статтями 5-8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад». Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 23.10.2020