Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/922/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/922/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року (суддя Хилько Л.І.) в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, в якому позивач просить: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3166-11 від 14.01.2020; визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 28.02.2020. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2020 № Ю-3166-11. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, ГУ ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2020 № Ю-3166-11, відповідно до якої до сплати підлягає заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені у загальній сумі 3946806,68 грн., з яких: недоїмка 2247051,71 грн., пеня 1699 754,97 грн. Позивач вважає вказану вимогу протиправною, адже ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2016 у справі № 912/2391/16 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Суд першої інстанції погодився з доводами позивача, посилаючись на приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII. Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної вимоги та правильності висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Пунктом 1 частини 2 статті 6 названого Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Статтею 9 Закону встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Статтею 13 Закону визначено, що фінансові санкції, передбачені цим Законом, мають право застосовувати органи доходів і зборів. За приписами статті 25 Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, встановлено, що до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення в період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності з 19.01.2013 та був чинним на час введення процедури банкрутства позивача, викладено Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII в новій редакції. Пунктом 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4212-VI встановлено, що його положення застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Таким чином після 19 січня 2013 року необхідно застосовувати правовий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів в редакції Закону № 4212-VI. Відповідно до ст. 19 вказаного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема, на вимоги поточних кредиторів. Аналіз наведених норм права, чинних на час введення мораторію, дає можливість дійти висновку, що заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 826/3106/18. Як встановлено судом, мораторій на задоволення вимог кредиторів було встановлено згідно з ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2016. За даними інформаційної системи органу доходів і зборів загальна суму заборгованості позивача станом на 31.12.2019 складає 3946806,68 грн. Таким чином, застосування до ДП «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України штрафних санкцій та нарахування пені згідно з вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від № Ю-3166-11 від 14.01.2020 є правомірним, а відтак правові підстави для скасування цієї вимоги відсутні. Судом першої інстанції до спірних правовідносин застосовано положення Закону, який втратив чинність, що призвело до невірних висновків в частині задоволених позовних вимог. В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, судом апеляційної інстанції не перевіряється. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року в адміністративній справі № 340/922/20 в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2020 № Ю-3166-11 та в частині розподілу судових витрат скасувати. У задоволенні позову в цій частині відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 10 листопада 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 10 листопада 2020 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров