LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/4570/20

від 09.11.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Волошина Андрія Анатолійовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 р. залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/4570/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Волошина Андрія Анатолійовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 р. (суддя Горбалінський В.В.) в справі № 160/4570/20 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 142 419,94 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 р. позов задоволено, стягнуто з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу в розмірі 142 419,94 грн. В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано сплати ним податкового боргу з військового збору в розмірі 9 100 грн. платіжним дорученням № 705 від 28.04.2020 р. Також вважає, що судом першої інстанції не з`ясовано, який правовий статус має відповідач в межах спірних правовідносин, оскільки відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, позивачем проводилось перевірки та донараховувались податкові зобов`язання саме фізичній особі-підприємцю, а не фізичній особі. На думку апелянта, позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки такий строк складає 3 місяці, та обчислюється з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення позову суб`єкту владних повноважень. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 142 419,94 грн. виник у зв`язку з наступним. За результатами річного декларування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 130 316,50 грн: на підставі акта перевірки року № 5421/04-36-13-03/ НОМЕР_1 від 24.05.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0008061305 від 19.06.2017 року (23.10.2017 року нараховано основний платіж на суму 61 569,7 грн., штрафні санкції на суму 18 699,02 грн., пеню на суму 34 507,12 грн.; 16.02.2018 року нараховано пеню на суму 416,21 грн.; 19.02.2019 року нараховано пеню в сумі 1 813,92 грн.); згідно з декларацією про майновий стан і доходи № 9269613811 від 08.02.2017 року 16.02.2018 року нараховано пеню в сумі 7,58 грн.; згідно з декларацією про майновий стан і доходи № 9298169240 від 07.02.2018 року 19.02.2018 року нараховано пені в сумі 6 956,82 грн.; згідно з декларацією про майно стан і доходи № 9309578564 від 04.02.2019 року 21.02.2019 року нараховано платником самостійно основного платежу в сумі 6 346,13 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області нараховано штрафні санкції: 28.07.2017 року податковим повідомленням-рішенням (форма «ПС») № 0008101305 від 19.06.2017 року в сумі 510 грн.; 07.08.2017 року податковим повідомленням-рішенням (форма «ПС») № 0006381303 від 18.05.2017 року в сумі 1 020 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області нараховано військовий збір на суму 10 571,44 грн., в тому числі: на підставі акта перевірки № 5421/04-36-13-03/ НОМЕР_1 від 24.05.2017 року податковим повідомленням-рішенням (форми «Р») № 0008071305 від 19.06.2017 року (23.10.2017 року нараховано основний платіж в сумі 6 076,78 грн., штрафні санкції в сумі 1 664,13 грн., пеню в сумі 1 686,88 грн.; 16.02.2018 року нараховано пеню в сумі 35,07 грн.); на підставі декларації про майновий стан і доходи № 9298169240 від 07.02.2018 року 19.02.2018 року нараховано платником самостійно основного платежу в сумі 579,74 грн.; на підставі декларації про майновий стан і доходи № 9309578564 від 04.02.2019 року 21.02.2019 року нараховано платником самостійно основного платежу в сумі 528,84 грн. Доказів оскарження даних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано, тому суд першої інстанції вважав, що сума податкового боргу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженою. У зв`язку з несплатою грошового зобов`язання відповідачу контролюючим органом виставлено податкову вимогу від 01.08.2017 року № 4459-17 про наявність податкового боргу, яка направлена на адресу відповідача та отримана відповідачем 06.09.2017 року. Доказів добровільного погашення відповідачем податкової вимоги від 01.08.2017 року № 4459-17 матеріали справи не містять. Встановивши, що загальна сума податкового боргу фізичної особи ОСОБА_1 з урахуванням податкових повідомлень-рішень та нарахованої пені складає 142 419,94 грн., а контролюючим органом дотримано процедуру погашення податкового боргу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме, кошти в сумі 142 419,94 грн. підлягають стягненню з відповідача. Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області як фізична особа - платник податків. На час звернення до суду відповідач має податковий борг в загальному розмірі 142 419,94 грн. Судом першої інстанції правильно встановлено підстави виникнення податкового боргу. Так, за відомостями інтегрованої картки платника податків податковий борг з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 130 316,50 грн. виник у зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0008061305 від 19.06.2017 р. (23.10.2017 року нараховано основний платіж на суму 61 569,7 грн., штрафні санкції на суму 18 699,02 грн., пеню на суму 34 507,12 грн.; 16.02.2018 року нараховано пеню на суму 416,21 грн.; 19.02.2019 року нараховано пеню в сумі 1 813,92 грн.); несплатою самостійно визначеної суми податкового зобов`язання за податковою декларацією про майновий стан і доходи № 9269613811 від 08.02.2017 року, у зв`язку з чим 16.02.2018 року нараховано пеня в сумі 7,58 грн.; несплатою самостійно визначено суми податкового зобов`язання за податковою декларацією про майновий стан і доходи № 9298169240 від 07.02.2018 року, у зв`язку чим 19.02.2018 року нараховано пеня в сумі 6 956,82 грн.; несплатою самостійно визначеної суми податкового зобов`язання за податковою декларацією про майно стан і доходи № 9309578564 від 04.02.2019 року в сумі 6 346,13 грн. Крім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області нараховано платнику штрафні санкції 28.07.2017 року податковим повідомленням-рішенням (форма «ПС») № 0008101305 від 19.06.2017 року в сумі 510 грн.; 07.08.2017 року податковим повідомленням-рішенням (форма «ПС») № 0006381303 від 18.05.2017 року в сумі 1 020 грн. Також за відомостями інтегрованої картки платника податку за відповідачем обліковується податковий борг з військового збору на суму 10 571,44 грн., в тому числі на підставі податкового повідомлення-рішення (форми «Р») № 0008071305 від 19.06.2017 року (23.10.2017 року нараховано основний платіж в сумі 6 076,78 грн., штрафні санкції в сумі 1 664,13 грн., пеню в сумі 1 686,88 грн.; 16.02.2018 року нараховано пеню в сумі 35,07 грн.); декларації про майновий стан і доходи № 9298169240 від 07.02.2018 року, якою 19.02.2018 року нараховано платником самостійно основного платежу в сумі 579,74 грн.; декларації про майновий стан і доходи № 9309578564 від 04.02.2019 року 21.02.2019 року, якою нараховано платником самостійно основного платежу в сумі 528,84 грн. 01.08.2017 р. контролюючим органом сформована податкова вимога № 4459-17 на суму податкового боргу в розмірі 136 009,76 грн., яка отримана платником податків 06.09.2017 р. Спірним є питання визначення статусу відповідача як платника податків, доведеності погашення платником частини податкового боргу, а також дотримання контролюючим органом строку звернення до суду з питання стягнення податкового боргу. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Статтею 67 Податкового кодексу України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з п. п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. За приписами ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Зважаючи на доведеність несплати позивачем узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у строки, встановлені Податковим кодексом України, на такі суми нарахована пеня та такі суми набули статусу податкового боргу, який стягується з платника податків в судовому порядку. За позицією відповідача контролюючим органом при зверненні до суду неправильно визначено статус відповідача як платника податків, оскільки позивачем проводились перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а позов пред`явлено до фізичної особи ОСОБА_1 . За приписами пункту 63.5 статті 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом. Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Тобто, Податковим кодексом України як для фізичних осіб, так й для фізичних осіб-підприємців передбачена єдина процедура погашення податкового боргу - звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу платника податку - фізичної особи. Відповідно, доводи апелянта в цій частині є неприйнятними. Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції погашення частини податкового боргу з військового збору також не можуть бути прийняті судом, оскільки відповідачем до суду першої інстанції доказ погашення податкового боргу не надавались. При цьому у доданому відповідачем до апеляційної скарги платіжному дорученні відсутня інформація щодо призначення платежу, яка б дозволила встановити, що відповідні оплати здійснювалися саме на погашення податкового боргу. Судом враховується, що на час апеляційного перегляду справи платником податків частково погашено податковий борг з військового збору, проте ця обставина жодним чином не впливає на правомірність рішення суду першої інстанції, відповідно, не може бути підставою для скасування правильного рішення суду першої інстанції. Розмір податкового боргу доведений інтегрованою карткою платника податків та не спростований відповідачем. Суд також визнає необґрунтованими доводи апелянта стосовно пропуску контролюючим органом строку звернення до суду, оскільки такий строк складає 3 місяці, та обчислюється з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення позову суб`єкту владних повноважень, оскільки в силу приписів пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України такий строк складає 1095 днів, а не 3 місяці, як помилково вважає відповідач. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Волошина Андрія Анатолійовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 р. залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 р. в справі № 160/4570/20 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 09.11.2020 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 09.11.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»