Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 199/1613/20(2-а/199/48/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 199/1613/20(2-а/199/48/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2020 року ( суддя першої інстанції Богун О.О.) у справі № 199/1613/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якому просила визнати дії неправомірними та скасувати постанову виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 06/387 від 19.02.2020, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення рішення Дніпровської міської ради від 27.11.2013 № 44/43 та ст. 152 КУпАП України, накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. Позові вимоги обґрунтовані неправомірністю оскарженого рішення, оскільки це винесене відповідачем за відсутності події правопорушення. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.07.2020 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення № 06/387 від 19.02.2020 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. на ОСОБА_1 , винесену Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито. В решті позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнена до адміністративної відповідальності. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, наведеними суду першої інстанції у відзив на позовну заяву. Відповідач наполягає, що позивачем не було вжито заходів щодо прибирання снігу та ожеледі на прилеглій до орендованого нею приміщення території, чим порушено Правила благоустрою міста Дніпра. Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених ст.311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Спірним є питання правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст.152 КУпАП. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 19.02.2020 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дніпровської міської ради винесено постанову № 06/387 про накладення адміністративного стягнення, якою позивача визнано винною у порушенні Правил благоустрою території міста Дніпра, та наа неї накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. на підставі ст. 152 КУпАП. Згідно змісту оскаржуваної постанови 07.02.2020 о 12:39 гр. ОСОБА_1 не вжила заходів щодо прибирання снігу та ожеледі на прилеглій території за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушила рішення Дніпровської міської ради від 27.11.2013 № 44/43 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Дніпро» та ст. 152 КУпАП «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів», що тягне за собою накладення адміністративного стягнення - штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Вказана постанова винесена, як в ній зазначено, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення від 14.02.2020 №

391. Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 07.02.2020 № 314 та іншими документами (а.с.4). З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність означеної постанови про адміністративне правопорушення, вважає за необхідне зазначити таке. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до пп.1 п. 2.5.2. Правил благоустрою території міста Дніпра, затвердженого Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013 № 44/43, підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці у сфері благоустрою міста зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), будівлі (їх частини), споруди, що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену розділом 23 цих Правил прилеглу територію. Згідно з п. 7.3.1 зазначених Правил до зимового утримання вулично-дорожньої мережі належать такі види робіт: очищення твердого покриття від снігу, сколювання криги, видалення снігу та льоду, ліквідація ожеледі та боротьба зі слизькістю. В спірному випадку, як свідчать матеріли справи, згідно довідки № 2 від 02.07.2020, яка видана директором Підприємства об`єднання громадян «ПРАВДА», між ПОГ «ПРАВДА» та Фізичною особою-підприємцем ФОП ОСОБА_1 укладений Договір найму (оренди) нежитлових приміщень від 28.11.2019 № 33, відповідно до якого останній передано в строкове (до 31.12.2020) платне користування нежитлове приміщення площею 131,1 м2 на першому поверсі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджено долученою до матеріалів справи копією договору найму (оренди) нежитлових приміщень від 28.11.2019 №

33. Будь-які земельні ділянки за вищевказаним або будь-яким іншим договором чи угодою ФОП ОСОБА_1 у володіння, користування чи для обслуговування не надавались. Тобто, як на час виявлення адміністративного правопорушення, так і на час винесення оскаржуваної постанови відповідачем не встановлено, що на позивача як орендаря було покладено відповідні обов`язки з утримання визначеної відповідачем території. Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч.2 ст. 33 КУпАП). Відповідно до ч.1 ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення містяться в ст.256 КУпАП, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно з положеннями ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за встановленим належним чином фактом вчинення адміністративного правопорушення та в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. При цьому, обов`язковою умовою для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є наявність даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. В спірному випадку із змісту оскаржуваної постанови від 19.02.2020 вбачається наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення № 314 від 07.02.2020. Разом з тим, в матеріалах справи означений протокол як документ, що засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, відсутній, сторонами не поданий, як не подані сторонами і докази належного сповіщення позивача про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Інші належні докази на підтвердження наведених в постанові про адміністративне правопорушення обставин сторонами не подані, в матеріалах справи відсутні. З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень у своєму рішенні. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому за правилами ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Отже обов`язок доведення дотримання відповідачем порядку притягнення до адміністративної відповідальності позивача покладається на відповідача. Суд, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, встановив, що відповідачем не доведено факту складення протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення з ним позивача, тобто, не доведено наявності засвідченого належним чином факту вчинення адміністративного правопорушення. З огляду на наведене постанова про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованою через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу виконавчого комітету Дніпровської міської ради залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2020 року у справі №199/1613/20 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст..272, ч.5 ст.328 КАС України). Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко