Постанова 4851 № 480/1984/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 р. Справа № 480/1984/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2020, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, м. Суми, повний текст складено 01.07.2020 по справі № 480/1984/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання наявності права, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить визнати наявність права, яке полягає в настанні перерахунку пенсії по втраті годувальника з 01.01.2020 року; визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в порушенні визнаного права та відмови ОСОБА_1 в перерахунку призначеної пенсії по втраті годувальника в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до яких також змінюється розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці, з розміру якого визначається у відсотках розмір щомісячного грошового утримання - пенсія по втраті годувальника та вчинити правомірні законні дії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , в зв`язку з настанням права з 01.01.2020 року та зміни розміру складових суддівської винагороди працюючим суддям з 01.01.2020, щомісячно виплачувати пенсію, прийнявши до виконання довідку апеляційного суду про суддівську винагороду працюючим суддям № 23 від 17.01.2020 року. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що посилання суду першої інстанції на те, що Законом України "Про судоустрій і статус судів" № 1402-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника, які підставу для відмови в задоволенні його позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії у разі зміни грошового утримання працюючого судді, є безпідставним. Судом першої інстанції не враховано, що з 08.08.2018 позивачу встановлена пенсія Сумським окружним адміністративним судом, а ГУПФУ в Сумській області довічно призначена по втраті годувальника з дотримання порядку та умов Законів № 1058 та № 1402-VIII з розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці, яке не є сталою в часі конкретною сумою, а згідно рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 підлягає перерахунку у разі зміни грошового утримання /суддівської винагороди працюючого судді у відставці. Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року по справі № 480/3812/18 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було призначено ОСОБА_1 з 06 серпня 2018 року пенсію по втраті годувальника, виходячи з розміру 50% пенсії із розрахунку щомісячного довічного грошового утримання померлого судді у відставці згідно Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 33-36). В подальшому, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 20.01.2020, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії в зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01.01.2020, на підставі рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018, Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", згідно довідки про суддівську винагороду працюючого судді Сумського апеляційного суду від 17.01.2020 року № 23 (а.с. 4). Листом від 18.02.2020 року № 222-1/В-02/8-1800/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, зокрема, повідомило позивача, що призначення пенсій у зв`язку з втратою годувальника, відповідно, їх перерахунок Законом України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VІІІ не передбачено. А отже для перерахунку пенсії позивача у зв`язку з втратою годувальника на підставі доданої до звернення довідки Сумського апеляційного суду від 17.01.2020 № 23, підстави відсутні (а.с. 5). Не погодившись з даним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, позивач звернувся до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовлено. Рішення мотивоване тим, що пенсійне забезпечення суддів проводиться згідно Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Законом України "Про судоустрій та статус суддів" перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника непрацездатним членам сім`ї померлого судді, який одержував щомісячне довічне грошове утримання, не передбачено. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною 1 статті 37 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї -100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. Відповідно до статті 38 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії. З огляду на матеріали справи, позивачу на виконання судового рішення призначено пенсію по втраті годувальника, виходячи з розміру 50% пенсії із розрахунку щомісячного довічного грошового утримання померлого судді у відставці згідно Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 33-36). Питання призначення довічного грошового утримання судді врегульовано Законом України "Про судоустрій та статус суддів". Відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року, незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. Згідно ч. 1 ст. 142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Отже, довічне грошове утримання судді не є видом пенсії у розумінні норм чинного національного законодавства. З цього приводу колегія суддів зазначає, що призначення такої виплати передбачено нормами спеціального законодавства, яким, в контексті спірних правовідносин, є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" при цьому, вказаним актом чітко визначено коло суб`єктів, які мають право на таке утримання, а саме - судді. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід`ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов`язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя (рішення від 8 червня 2016 року у справі № 4-рп/2016, рішення від 20 березня 2002 року у справі № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року у справі № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року у справі № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року у справі № 3-рп/2013). У рішенні від 8 червня 2016 року у справі № 4-рп/2016 Конституційний Суд України наголошував, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказував, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу. Відтак, виплата довічного грошового утримання нерозривно пов`язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства, а відтак її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, у випадку призначенні такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім`ї судді. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 11 липня 2019 року у справі № 667/1568/16, від 09 жовтня 2020 року у справі № 592/4761/17. З урахуванням наведеного вище, враховуючи правові позиції суду касаційної інстанції, які в силу приписів ст. 242 КАС України обов`язкові при застосуванні норм права до спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Щодо тверджень позивача в апеляційній скарзі про необхідність застосування до спірних відносин в частині здійснення перерахунку пенсії по втраті годувальника, яку отримує позивач у справі, положень ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016, з огляду на те, що пенсія позивача по втраті годувальника визначена виходячи з розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, яке отримував його дружина - суддя у відставці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і на утриманні якої на момент смерті знаходився позивач, то такі аргументи позивача є помилковими. Колегія суддів ураховує, що всі правовідносини з приводу визначення розміру, здійснення перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці припинились з моменту смерті ОСОБА_2 , з огляду на те, що їх підставою була наявність в неї конституційно визначеного статусу професійного судді, який передбачав у разі її виходу у відставку здійснення належного матеріального забезпечення шляхом отримання довічного грошового утримання судді за рахунок Державного бюджету України та подальшого перерахунку у разі його збільшення. Водночас позивач у цій адміністративній справі не має статусу судді і, як наслідок, не має права на перерахунок такого виду матеріального забезпечення як довічне грошове утримання судді у відставці. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Оскільки, відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 по справі № 480/1984/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Н.С. Бартош З.Г. Подобайло