Ухвала Велика Палата ВС № 9901/549/19

У Х В А Л А 06 листопада 2020 року м. Київ Справа № 9901/549/19 Провадження № 11-365заі20 Суддя Великої Палати Верховного Суду Анцупова Т. О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року в справі № 9901/549/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Апеляційний суд Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИЛА: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Апеляційний суд Дніпропетровської області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19 (далі - Рішення) «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України; - визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя в питанні здійснення процедур дисциплінарного провадження щодо судді ОСОБА_1 , пов`язаних з попереднім вивченням та перевіркою відомостей щодо наявності в його діях в березні 2014 року ознак дисциплінарного проступку на посаді судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим, яка була допущена Вищою радою правосуддя з 28 листопада 2018 року; - зобов`язати Вищу раду правосуддя вчинити дії щодо здійснення стосовно судді ОСОБА_1 процедур дисциплінарного провадження у вигляді попереднього вивчення та перевірки відомостей щодо наявності в його діях у березні 2014 року ознак дисциплінарного проступку на посаді судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим з урахуванням вимог частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пункту 2 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 9901/549/19 залишено без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Апеляційний суд Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року, позивач звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою. Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції. Перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Разом із тим у апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги за однією з позовних вимог, а саме про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19. В обґрунтування заяви покликається на те, що заявлена вимога по суті є вимогою про поновлення його на роботі, а тому у відповідності до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) він звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Проте твердження позивача щодо звільнення його від сплати судового збору згідно з Закону № 3674-VI суд оцінює критично, виходячи із наступного. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, у якій, зокрема, просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України». Суд доходить висновку, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19 не є вимогою про стягнення заробітної плати та поновлення на роботіу розумінні Закону № 3674-VI. Аналогічні висновки викладені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року в справі № 9901/617/18 та від 02 вересня 2019 року у справі № 9901/394/19. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 гривню. Згідно з абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. ОСОБА_1 в жовтні 2019 року звернувся до суду першої інстанції із позовом у якому заявив дві вимоги немайнового характеру, отже мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2305,20грн (1536,80х150%). Позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги до адміністративного суду в розмірі 1261,21 грн., що підтверджено квитанцією від 26 жовтня 2020 року № 0.0.1884756647.1. Отже, ОСОБА_1 необхідно здійснити доплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі в розмірі 1043,99 грн (2305,20 -1261,21). Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку: 207; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір». Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Оскільки апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку скаргу необхідно залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону №731- IX, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 295, 296, 298, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суддя УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року в справі № 9901/549/19 - залишити без руху.

2. Надати особі, яка подала апеляційну скаргу, десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

3. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Т. О. Анцупова