Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 1.380.2019.006255

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006255 пров. № А/857/9804/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Марцинковської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - суддя (судді) в суді першої інстанції Кедик М.В., час ухвалення рішення не вказаний, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення: 28.05.2020 р., ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 від 24.10.2019 № 1851-к; зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Львівській області з 28.10.2019; стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із відрахуванням обов`язкових податків і зборів, з 28.10.2019 по дату фактичного поновлення на роботі; рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць звернути до негайного виконання. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.10.2019 № 1851-к Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Львівській області з 28.10.2019. Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.10.2019 по 19.05.2020 у розмірі 50429 (п`ятдесят тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн 40 коп., з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Львівській області та стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7562 (сім тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 52 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Рішення мотивоване тим, що відповідач не надав суду належних обґрунтувань та доказів, що ОСОБА_1 після відсторонення від виконання посадових обов`язків виконувала роботу з видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Також суд вказує, що «написання службових записок» позивачем не є порушенням та не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Суд першої інстанції зазначає, що при проведенні дисциплінарного провадження фактично встановлено недотримання ОСОБА_1 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 13.08.2019 № 1440-к «Про відсторонення ОСОБА_2 від виконання посадових обов`язків», тобто порушення, відмінні від тих, які були підставою відкриття дисциплінарного провадження. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та провадження в справі закрити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції відкрито провадження у даній справі з порушенням норм процесуального права, оскільки мав місце пропуск строку звернення до суду, однак до позовної заяви не було додано заяви щодо поновлення такого пропущеного строку. Скаржник зазначає, що службові записки, створені позивачем у період її відсторонення від виконання службових обов`язків, є доказом того, що така на власний розсуд здійснювала свої службові обов`язки. Також скаржник вказує на відсутність позивача на час відсторонення від виконання службових обов`язків на її робочому місці (пр-т Чорновола, 57, м. Львів), та перебування у пункті видачі дозволів, який знаходиться за адресою вул. Галицька, 113, м. Винники, Львівська обл. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.08.2019 № 34-д "Про відкриття (ініціювання) дисциплінарного провадження", на підставі статей 68, 69, 73 Закону України "Про державну службу", Порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 № 456/28586, у зв`язку із надходженням листа Асоціації міжнародних перевізників України від 07.08.2019 № 3/4/695п та з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку Дисциплінарній комісії було доручено забезпечити здійснення дисциплінарного провадження та сформувати дисциплінарну справу з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для його відкриття, за результатами розгляду дисциплінарної справи внести відповідне подання суб`єкту призначення для прийняття рішення відповідно до положень ст. 77 Закону України "Про державну службу". На підставі статті 72 Закону України "Про державну службу", наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.08.2019 № 34-д "Про відкриття (ініціювання) дисциплінарного провадження" та листа віце-президента АсМП від 07.08.2019 № 3/4/395-п винесено наказ від 13.08.2019 № 1440-к, яким ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов`язків начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Львівській області на час здійснення дисциплінарного провадження. Відповідно до висновку від 15.10.2019 за результатами проведення службового розслідування про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарною комісією встановлено в діях державного службовця, начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.). Відповідно до вимог ч. 5 ст. 66 Закону України "Про державну службу" передбачено застосування до державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби. Відповідно до Подання від 15.10.2019 № 225/ДК/19 дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до положень статей 65, 69 Закону України "Про державну службу" та на підставі розглянутих матеріалів дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що державний службовець ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини 1 та частини 5 статті 66 Закону України "Про державну службу" заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби. 24.10.2019 в.о. голови Державної служби України з безпеки на транспорті Дідківський В. видав наказ № 1851-к «Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 ». Згідно з цим наказом звільнено з посади державної служби ОСОБА_1 , начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу", за перевищення службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, що виразилось у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 8 частини 1 статті 8,частини 1 статті 9, пункту 1 частини 1 статті 61, пункту 1 частини 1 статті 62, частини 5 статті 72 Закону України "Про державну службу", пункту 1.2 Положення про відділ надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 29.12.2018 № 991, підпунктів 2.1, 2.2 Правил внутрішнього службового розпорядку для державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, затверджених наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.07.2016 № 356 (зі змінами), підпунктів 1, 2, 8 розділу II, пункту 1 розділу III, пункту 6 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 31.08.2016 № 1203/29333. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби визначені Законом України «Про державну службу». Відповідно до статті 8 цього Закону державний службовець зобов`язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності, тощо. Статтею 64 наведеного Закону передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з частиною першою статті 65 Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Відповідно до частини другої статті 65 Закону дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу. Згідно з частиною п`ятою статті 66 Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Згідно з частиною п`ятою статті 66 Закону звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. При цьому, відповідно до частини шостої статті 66 Закону дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії. Відповідно до частини першої статті 67 Закону дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Частиною третьою статті 65 наведеного Закону встановлено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду. Відповідно до ст. 77 Закону рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З аналізу наведених норм випливає, що рішення, прийняте за наслідками такого дисциплінарного провадження, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали значення для його прийняття. Разом з тим, згідно висновку від 15.10.2019 р. про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, підставою для ініціювання дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 являвся лист Асоціації міжнародних перевізників України від 07.08.2019 № 3/4/695п. Проте, при проведенні дисциплінарного провадження фактично встановлені інші порушення, а саме недотримання ОСОБА_1 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 13.08.2019 № 1440-к «Про відсторонення ОСОБА_2 від виконання посадових обов`язків», тобто, відмінні від тих, які були підставою відкриття дисциплінарного провадження, натомість у мотивувальній частині оскаржуваного наказу, як на підставу для звільнення позивача із займаної посади, відповідач вказав - перевищення службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, що виразилось у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 8 частини 1 статті 8,частини 1 статті 9, пункту 1 частини 1 статті 61, пункту 1 частини 1 статті 62, частини 5 статті 72 Закону України "Про державну службу", пункту 1.2 Положення про відділ надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 29.122018 № 991, підпунктів 2.1, 2.2 Правил внутрішнього службового розпорядку для державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, затверджених наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.07.2016 № 356 (зі змінами), підпунктів 1, 2, 8 розділу II, пункту 1 розділу III, пункту 6 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 31.08.2016 № 1203/29333. Також в резолютивній частині оскарженого наказу чітко не сформульовано у чому проявився дисциплінарний проступок, який не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, що став підставою для її звільнення за правилами пункту 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». Щодо тверджень відповідача про відсутність позивача на робочому місці під час відстрочення від виконання посадових обов`язків колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 72 Закону України «Про державну службу» під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. Місцезнаходженням Управління Укртрансбезпеки у Львівській області є проспект В. Чорновола, буд. 57 ( 4 поверх), м. Львів, 79020, вулиця Галицька, 113, Винники, Львівська область, 79495. Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами, що до винесення наказу від 13.08.2019 № 1440-к позивач виконувала свої обов`язки за адресою АДРЕСА_1 , а в наведеному наказі вказано лише про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Львівській області на час здійснення дисциплінарного провадження. Інформації щодо необхідності перебування на робочому місці за адресою АДРЕСА_2 не вказано. Будь яких інших доказів про ознайомлення ОСОБА_1 про те, що її робоче місце знаходиться саме за адресою АДРЕСА_2 та про необхідність після відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків перебувати за вказаною адресою відповідач не надав. Як видно з пояснень посадових осіб Управління Укртрансбезпеки, долучених до матеріалів справи, (а.с. 80-86) позивач перебувала на час відсторонення від виконання обов`язків на робочому місці по вулиці Галицькій, 113, Винники, Львівська область, 79495. Також у вказаних поясненнях зазначено, що працівники під час виконання службових обов`язків входили до бази під своїм логіном та паролем, проте відповідач не надав суду належних обґрунтувань та доказів, що ОСОБА_1 після відсторонення від виконання посадових обов`язків виконувала роботу з видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Щодо посилань відповідача про надсилання записок за підписом начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Львівській області Мирослави Коваль від 14.08.2019, колегія суддів зазначає, що вказані службові записки від 14.08.2019 не є доказом виконання безпосередньо обов`язків керівника, адже стосуються питань отримання інформації. При цьому, у самому висновку про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності від 15.10.2019 вказується, що у ст. 72 Закону України «Про державну службу» йдеться не про всі, а лише про «посадові» (безпосередні, функціональні) обов`язки державного службовця. Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.10.2019 № 1851-к Про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби до ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо вимоги скаржника про закриття провадження та твердження скаржника про те, що судом першої інстанції відкрито провадження у даній справі з порушенням норм процесуального права, оскільки мав місце пропуск строку звернення до суду, однак до позовної заяви не було додано заяви щодо поновлення такого пропущеного строку, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; якщо сторони досягли примирення; якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Виходячи з аналізу наведеної норми, порушення норм процесуального права судом першої інстанції не є підставою для закриття провадження у справі, натомість є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у відповідності до вимог ст. 317 КАС України. Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Як видно з матеріалів справи, позовну заяву подано 26 листопада 2019 року, в той час як з оскаржуваним наказом позивач ознайомилась, а отже і дізналась про порушення свого права, 28 жовтня 2019 року. Наведене свідчить про те, що позивачем при поданні позовної заяви не було пропущено строк звернення до суду з позовною заявою у даній справі, а тому порушення норм процесуального права, на які вказує скаржник, відсутні. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №1.380.2019.006255 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 09.11.2020 року