LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд440/1696/20

від 09.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2020 р. Справа № 440/1696/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 12.05.2020 по справі № 440/1696/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 27 березня 2020 року ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі відповідач, ГУПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд визнати протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років; зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, згідно довідки прокуратури Полтавської області від 26 лютого 2020 року та виплачувати в подальшому пенсію за вислугу років у розмірі, встановленому після її перерахунку з розрахунку 86 % вказаного в довідці заробітку без обмеження максимального розміру пенсії, та виплати за останні 12 місяців, тобто з 28 лютого 2019 року різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28 лютого 2020 року №9. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII у розмірі 90% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26 лютого 2020 року №181-вих.20 та провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що задовольняючи позов суд першої інстанції не взяв до уваги, що розмір заробітної плати у поданій позивачем довідці прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 № 181 вих. 20 визначений на 06.09.2019 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури". Разом з тим, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 30.08.2017 року № 657, з прийняттям якої позивач пов`язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, не діяли. Окрім того, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 не містить. Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-рп(П)/2019 не містить вказівки на зворотність його дії в часі, що свідчить про поширення його дії лише на правовідносини, що виникають після його прийняття. Разом з тим. після 13.12.2019 нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, який би давав підстави для перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прийнято не було. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 Про умови оплати праці прокурорів, що набрала чинності 16.01.2020, затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. Водночас, пунктом 7 зазначеної постанови встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України Про прокуратуру. Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, якому з 2002 року призначена пенсія за вислугу років згідно із статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 82% від місячного заробітку, а з 2011 86%, що не заперечується відповідачем. Відповідно до пункту 4-7 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058 (зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2148) з 01.10.2017 пенсія ОСОБА_1 перерахована за нормами Закону України "Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування". На підставі заяви ОСОБА_1 від 14.01.2020 його було переведено на пенсію за вислугу років згідно Закону України Про прокуратуру . 26 лютого 2020 року прокуратурою Полтавської області складено довідку №181-вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за прирівняної посади слідчого. 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою, в якій просив провести перерахунок і виплату пенсії за вислугу років у зв`язку із збільшенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 року та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" згідно довідки прокуратури Полтавської області від 26.02.2020 року № 181 вих. 20 з розрахунку не менше 86 % заробітку, вказаного у доданій довідці, без обмеження максимального розміру пенсії та просив виплатній йому різницю між фактично отриманою за останні 12 місяців та перерахованою пенсією (копія заяви позивача від 28.02.2020, довідки прокуратури від 26.02.2020 № 181 вих. 20 наявні у матеріалах судової справи). За наслідками розгляду даної заяви ОСОБА_1 рішенням сектору з питань перерахунків пенсій № І управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.02.2020 № 9 йому було відмовлено в проведені зазначеного перерахунку у зв`язку із відсутністю правових підстав для такого перерахунку. Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив його до суду. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019 у Законі №1697-VII з 13 грудня 2019 року відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13 грудня 2019 року є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників, як те передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII. Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників, наявні підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням складових грошового забезпечення, визначеного цією постановою. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виснував, що оскільки підстави для проведення перерахунку пенсії позивача згідно рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 виникли лише з 13 грудня 2019 року, вимоги позивача щодо виплати за останні 12 місяців, тобто з 28 лютого 2019 року різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією такими, що не підлягають задоволенню. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача проводити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, адже перерахунок пенсійної виплати наразі не виконано. Позивачем рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для надання правової оцінки законності та обґрунтованості рішення суду в цій частині. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з огляду на таке. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Частина 20 ст. 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: - частину двадцяту статті 86 Закону "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "

20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке: - визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; - положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Таким чином, колегія суддів вважає, що протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України. Разом з тим, Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 у справі №826/8546/18 звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд. Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України. У своєму рішенні від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону. Частина 20 статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України. Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури. До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Отже, Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Так, згідно довідки від 02.03.2020 №18-301 вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії наданої позивачем визначено розміри заробітної плати, що враховуються для перерахунку пенсії. Таким чином, доводи апелянта про відсутність визначеного Кабінетом Міністрів України умов і порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури колегія суддів вважає необґрунтованими. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26 лютого 2020 року №181-вих.20. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що у позивача не виникало права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з тим, що змін розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 року не відбулося, оскільки діючою редакції ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" встановлено залежність розміру пенсії за вислуги років прокурорам, від розміру заробітної плати працюючих на відповідних посадах прокурорах. Ця залежність пряма, і не пов`язується з прийняттям будь-яких окремих рішень після набрання чинності діючої редакції ч.20 ст.86 Закону № 1697-VII. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 02.03.2020 №18-301 вих-20 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26 лютого 2020 року №181-вих.20 та провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум. За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки, відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч. 5 ст.328 КАС України. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 по справі № 440/1696/20- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»