Постанова 4807 № 336/3204/20

Дата документу 03.11.2020 Справа № 336/3204/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №336/3204/20 Головуючий у 1 інстанції: Дацюк О.І. Провадження № 22-ц/807/2627/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «03» листопада 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., секретар: Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2020 року про відмову в забезпеченні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Консалт», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: В червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Консалт», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Д.І., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В., про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №900 від 03 березня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» про стягнення з нього суми заборгованості за кредитним договором від 03 лютого 207 року №2007-001440ФО040С в розмірі 22 227,31 грн. ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №900 від 03 березня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» про стягнення з нього суми заборгованості за кредитним договором від 03 лютого 207 року №2007-001440ФО040С в розмірі 22 227,31 грн. В обґрунтування заяви зазначив, що дії державного виконавця щодо виконання оскаржуваного виконавчого напису порушують його права та свідчать про можливість реального стягнення коштів в рамках виконання виконавчого напису, який було вчинено з порушенням закону, в разі не зупинення виконавчого провадження існує ризик неможливості виконати майбутнє рішення суду, оскільки за час розгляду справи заборгованість може бути з нього стягнута. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, 22 липня 2020 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що в разі не зупинення виконавчого провадження існує ризик неможливості виконати майбутнє рішення суду, оскільки за час розгляду справи заборгованість може бути з нього стягнута, з травня по червень буди здійснені відрахування з його заробітної плати, він буде змушений звертатись до банку з окремим позовом про стягнення вказаних сум, що ускладнить реальний захист його прав, просив скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову про задоволення заяви. Учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки). З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 371, 372 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вказано, яким саме чином невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим чи ускладнити виконання рішення суду, чи вживались або вживаються виконавцем будь-які дії з виконання виконавчого напису окрім відкриття виконавчого провадження. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №900 від 03 березня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» про стягнення з нього суми заборгованості за кредитним договором від 03 лютого 207 року №2007-001440ФО040С в розмірі 22 227,31 грн. Постановою приватного виконавця Клименка Р.В. від 26 березня 2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №900, виданого 03 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. (а.с.24). Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з пунктом 6 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. За приписами частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Враховуючи, що 26 березня 2020 року приватним виконавцем Клименком Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 900, виданого 03 березня 2020 року, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає його вчиненим з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року в справі № 285/2445/18 (провадження № 61-45537св18) у подібних правовідносинах. Отже, вказаний вид забезпечення позову знаходиться у прямому зв`язку із предметом спору, і невжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе до порушення майнових прав позивача. За вказаних обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону, а тому на підставі ст.376 ЦПК України вона підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у обраний ним спосіб - задоволенню. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2020 року про відмову в забезпеченні позову у цій справі скасувати. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №900, вчиненого 03 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Дар`єю Ігорівною щодо про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором від 03 лютого 207 року №2007-001440ФО040С в розмірі 22 227,31 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України, ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ: 36799749, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б. Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 . Строк пред`явлення до виконання до «03» листопада 2023 року Дата видачі документа «05» листопада 2020 року. Копію ухвали направити учасникам справи в порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України, для відома та виконання. Повний текст постанови складений 05 листопада 2020 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова