Постанова 4807 № 337/2750/19

Дата документу 03.11.2020 Справа № 337/2750/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №337/2750/19 Головуючий у 1 інстанції: Кучерук І.Г. Провадження № 22-ц/807/2698/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «03» листопада 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., секретар: Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2020 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Хортицький районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей, ВСТАНОВИВ: В липні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Хортицький районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей. Просила визнати ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 та батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відповідні зміни до актового запису в Книзі реєстрації народжень №952, складеного 07 жовтня 2008 року Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції України, зазначити батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 та внести відповідні зміни до актового запису в Книзі реєстрації народжень №951, складеного 07 жовтня 2008 року Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції України, зазначити батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 . В листопаді 2019 року ОСОБА_3 подала клопотання про призначення судових молекулярно-генетичних експертиз, проведення яких доручити експертам відділу біологічних видів дослідження Запорізького науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України, на вирішення експерту поставити питання: - чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? - чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2020 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. Призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

2. Чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Проведення експертизи доручено експертам відділу біологічних видів дослідження Запорізького науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 19А). Витрати за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_3 . Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на відсутність підстав для проведення експертизи, відсутність доказів спільного проживання сторін та ведення спільного господарства, по-батькові дітей, зазначених в свідоцтві про народження, призначення судом неіснуючої експертизи, просить скасувати ухвалу суду. ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що висновок експертизи є одним із доказів, які будуть оцінені судом у сукупності, фахівці Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України атестовані як судові експерти та мають право на проведення судової біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження». До Запорізького апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Виходячи зі змісту заяви про відкладення, причиною неявки до суду апеляційної інстанції представника відповідача є надання переваги участі у розгляді іншої справи. Отже, оскільки поважність причин неявки представника відповідача судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності відповідача та його представника ОСОБА_2 . Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Матеріалами справи підтверджено, що в липні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Хортицький районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей, в якому просила визнати ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 та батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відповідні зміни до актового запису в Книзі реєстрації народжень №952, складеного 07 жовтня 2008 року Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції України, зазначити батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 та внести відповідні зміни до актового запису в Книзі реєстрації народжень №951, складеного 07 жовтня 2008 року Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції України, зазначити батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 . Також ОСОБА_3 подано клопотання про призначення судових молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої просила поставити питання: чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Проведення експертизи просила доручити експертам відділу біологічних видів дослідження Запорізького науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України. Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя. За приписами до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України). Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта. Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Частиною 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, вимоги до якої викладено у ст.104 ЦПК України, а саме: в ухвалі суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України). За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Звертаючись до суду із позовом, саме ОСОБА_3 встановлює обсяг доказів, які вона подає на підтвердження заявлених вимог. Призначення експертизи в даній справі є лише одним з таких доказів, яким суд при ухваленні рішення надаватиме правову оцінку. Таким чином, посилання ОСОБА_1 на відсутність підстав для призначення експертизи та відсутність інших доказів на підтвердження позовних вимог не заслуговують на увагу. Зазначення в свідоцтвах про народження дітей по-батькові « ОСОБА_7 », а не « ОСОБА_8 » не мають правового значення. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності в переліку судових експертиз, який визначено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, (далі - Інструкція) молекулярно-генетичної експертизи, є неприйнятними. Відповідно до п. 1.2 Інструкції основними видами (підвидами) експертизи є:

1. Криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов`язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна.

2. Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів. Поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертними установами можуть проводитись також інші їх види (підвиди) та комплексні технічні дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, у тому числі авіаційного та водного транспорту.

3. Економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

4. Товарознавча: машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння.

5. Експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.

6. Психологічна.

7. Мистецтвознавча.

8. Екологічна.

9. Військова.

10. Судово-ветеринарна.

11. Гемологічна. Також п. 1.2.12 Інструкції визначено, що з метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки. Відповідно до Переліку видів судової експертизи та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта працівникам Експертної служби МВС, наведеного у Додатку 2 до Положення про експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2017 № 102 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 березня 2017 за № 275/30143) в Експертній службі МВС проводяться біологічні експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження». А тому доводи апеляційної скарги про те, що експерти відділу біологічних видів дослідження Запорізького науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України, не мають право на проведення молекулярно-генетичної експертизи є помилковими. В свою чергу завданням молекулярно-генетичної експертизи є установлення генетичних ознак людини в об`єктах біологічного походження. Методи ДНК-аналізу при дослідженні об`єктів біологічного походження застосовують для встановлення статевої належності та ідентифікації особи. До переліку питань, які вирішуються молекулярно-генетичною експертизою, відноситься також встановлення факту біологічного батьківства або материнства у випадках спірного батьківства. Інших доводів апеляційна скарга не містить. Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані. Колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2020 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 05 листопада 2020 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова