Постанова 4807 № 328/309/20

Дата документу 08.12.2020 Справа № 328/309/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №328/309/20 Головуючий у 1 інстанції: Новікова Н.В. Провадження № 22-ц/807/3391/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «08» грудня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., секретар: Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 29 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Токмацької міської ради як орган опіки та піклування, Токмацький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства, ВСТАНОВИВ: В лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Токмацької міської ради як орган опіки та піклування, Токмацький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства, в якому просила визнати ОСОБА_1 батьком її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати Токмацький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині відомостей про батька записати ОСОБА_1 . Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 29 вересня 2020 року призначено у справі судово-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи являється ОСОБА_1 біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проведення експертизи доручено експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Витрати на проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 . На час проведення експертизи провадження по справі зупинено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на існування сумнівів в неупередженості експертів у зв`язку з родинними відносинами позивача, просив змінити ухвалу суду в частині визначення установи для проведення судово-генетичної експертизи та доручити проведення експертизи експертам відділення судово-медичної генетики Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи або будь-якій іншій установі за межами Запорізької області. ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, її батько помер в 2009 році, брат з 2009 року не працює, відношення до установи проведення експертизи немає. Учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) (а.с.147-150). До Запорізького апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на самоізоляції. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно ст. 371 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу. Апеляційне провадження у цій справі судом відкрито 22 жовтня 2020 року, ухвалою суду від 23 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду на 17 листопада 2020 року. 17 листопада 2020 року розгляд справи було відкладено на 08 грудня 2020 року у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії на лікарняному. Оскільки на розгляді апеляційного суду знаходиться апеляційна скарга на процесуальну ухвалу суду першої інстанції, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Токмацької міської ради як орган опіки та піклування, Токмацький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства, в якому просила визнати ОСОБА_1 батьком її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати Токмацький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині відомостей про батька записати ОСОБА_1 . Також ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 подала клопотання про призначення судово-генетичної експертизи з використанням ДНК, на вирішення якої просила поставити питання: чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; проведення експертизи просила доручити експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, витрати на проведення експертизи покласти на неї. Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя. За приписами до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України). Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта. Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Частиною 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, вимоги до якої викладено у ст.104 ЦПК України, а саме: в ухвалі суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України). Статтею 113 ЦПК України передбачено, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експерту. Звертаючись до суду із позовом, саме ОСОБА_2 встановлює обсяг доказів, які вона подає на підтвердження заявлених вимог. Призначення експертизи в даній справі є лише одним з таких доказів, яким суд при ухваленні рішення надаватиме правову оцінку. За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди з визначеною судом першої інстанції експертною установою. Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку недосягнення згоди сторін щодо експерта або експертної установи вказане питання вирішує суд (ч. 3 ст. 103 ЦПК України). В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції було обґрунтовано призначення проведення судово-генетичної експертизи саме до Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як передбачено ст.ст. 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження його доводів щодо упередженості експертів. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Інших доводів апеляційна скарга не містить. Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані. Колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 29 вересня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 10 грудня 2020 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова