Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/1486/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/1486/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року (суддя Жук Р.В., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 20.07.2020 року) у справі № 340/1486/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу,- в с т а н о в и в: 13.05.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправними та стасувати рішення від 27.11.2019 року №0111165107 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким застосовано штраф у розмірі 2284,50 грн. та нараховано пеню у розмірі 2145,30 грн.; вимогу від 10.03.2020 року №Ф-148643-51 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 4427,90 грн., в тому числі штрафу в сумі 2284,50 грн. та пені в сумі 2143,40 грн. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2019 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 27.11.2019 року №0111165107 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 2118,46 грн. та нараховано пеню у розмірі 2118,28 грн.; визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 10.03.2020 року №Ф-148643-51 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) в сумі 4236,74 грн., в тому числі штрафу в сумі 2118,46 грн. та пені в сумі 2118,28 грн. Не погодившись з рішенням суду, апеляційну скаргу подало Головне управління ДПС у Кіровоградській області, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум та одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Апелянт вказував, що згідно інтегрованої картки платника єдиного внеску, було виявлено несплату єдиного внеску, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу. Було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальній сумі - 4429,80 грн., з них: штрафна санкція в сумі - 2284,50 грн., за період з 22.08.2017 року по 19.04.2019 року, та пені в сумі 2145,30 грн., за період з 22.08.2017 року по 19.04.2019 року. Апелянт вказував, що згідно вимог ст.25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством, та як вбачається з доказів наданих позивачем, платіжних доручень, платником єдиного соціального внеску зазначена ОСОБА_2 , не сам платник. Позивачем не було сплачено єдиний внесок, у зв`язку з чим нараховано штрафні санкції та пеню, та сформовано вимогу про сплату боргу. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з розрахунку штрафних санкцій та пені до рішення №0111165107 від 27.11.2019 року контролюючим органом зараховано сплату єдиного соціального внеску у розмірі 1,10 грн. в рахунок погашення боргу за терміном сплати 20.03.2019 року та нараховано штрафних санкцій та пені за період 21.03.2019 року по 19.04.2019 року. Як вбачається з доказів, наданих позивачем, а саме платіжних доручень, платником єдиного соціального внеску зазначена ОСОБА_2 , у графах призначення платежу зазначено «201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ (період);;; ОСОБА_1 ». Суд першої інстанції вказував, що згідно картки особового рахунку ОСОБА_1 з єдиного внеску за 2017-2020 роки, суми єдиного соціального внеску зараховувались на рахунок позивача у день проведення платежу банком. Суд першої інстанції вказував, що позивачем своєчасно, без затримки, окрім одного місяця, сплачувався єдиний соціальний внесок, сплату за нього виконувала інша особа, проте, рахунок зарахування, код особи, та платник за кого сплачувались суми вказано вірно. Податковий орган враховував оплату без застережень. Згідно матеріалів справи, платіжним дорученням № 335 від 18.08.2017 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 469,39 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; липень 2017 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 18.08.2017 року. Платіжним дорученням № 341 від 19.09.2017 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 704,00 грн. з призначенням «201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; серпень 2017 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 19.09.2017 року. Платіжним дорученням № 351 від 18.108.2017 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 705,10 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; вересень 2017 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 18.10.2017 року. Платіжним дорученням № 361 від 17.11.2017 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 706,20 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; жовтень 2017 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 17.11.2017 року. Платіжним дорученням № 372 від 18.12.2017 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 707,30 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; липень 2017 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 18.12.2017 року. Платіжним дорученням № 387 від 18.01.2018 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 708,40 грн. з призначенням «201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; грудень 2017 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 18.01.2018 року. Платіжним дорученням № 397 від 16.02.2018 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 819,06 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; січень 2018 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 16.02.2018 року. Платіжним дорученням № 408 від 20.03.2018 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 821,26 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; лютий 2018 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 20.03.2018 року. Згідно дубліката квитанції № JBKLI4EO0Х35XN від 13.04.2018 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 822,36 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; березень 2018 р.;;; ОСОБА_1 », дата валютування 16.04.2018 року. Платіжним дорученням № 426 від 18.05.2018 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 823,46 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; квітень 2018 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 18.05.2018 року. Платіжним дорученням № 427 від 14.06.2018 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 824,56 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; травень 2018 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 14.06.2018 року. Платіжним дорученням № 440 від 19.07.2018 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 825,66 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; червень 2018 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 19.07.2018 року. Платіжним дорученням № 449 від 17.08.2018року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 826,76 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; липень 2018 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 17.08.2018 року. Платіжним дорученням № 459 від 18.09.2018 року ОСОБА_2 , яка вказана платником, сплатила на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 827,86 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЕСВ 22%- ЗА НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ; серпень 2018 р.;;; ОСОБА_1 », проведено банком 18.09.2018 року. Згідно дублікату квитанції № 0.0.1218445780.1 ОСОБА_1 , який вказаний платником, було сплачено на рахунок отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області 1661,22 грн. з призначенням « 201:2564200097; ЄСВ на суми заробітної плати, жовтень - листопад 2018, ОСОБА_1 . Дата валютування 20.12.2018 року. Сплачені суми зараховані органами ДФС до інтегрованої картки платника податків здебільшого 05.10.2018 року. 27.11.2019 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0111165107, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за несплату єдиного внеску у розмірі 2284,50грн. та нараховано пеню у розмірі 2145,00 грн. Головне управління ДПС у Кіровоградській області вказало, що сплачені суми єдиного внеску за ОСОБА_1 не зараховувало, оскільки сплата відбулась не самим платником єдиного внеску а третьою особою. Вказано, що платіжними дорученнями за період липня 2017 року сплачено суму 469,39 грн., яка зарахована 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 22.08.2017 року по 05.10.2018 року; за період серпня 2017 року сплачено суму 704,00 грн., які зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.09.2017 року по 05.10.18 року; за період вересня 2017 року сплачено суму 705,10 грн., які, зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.10.2017 року по 05.10.2018 року; за період жовтня 2017 року сплачено суму 706,20 грн., які зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.11.2017 року по 05.10.2018 року; за період листопада 2017 року сплачено суму 707,30 грн., проте, зараховано відповідачем 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.12.2017 року по 05.10.2018 року; за період грудня 2017 року сплачено суму 708,40 грн., які зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.01.2018 року по 05.10.2018 року; за період січня 2018 року сплачено суму 819,06 грн., які зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.02.2018 року по 05.10.2018 року; за період лютого 2018 року сплачено суму 821,26 грн., які зараховано відповідачем 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.03.2018 року по 05.10.2018 року; за період березня 2018 року відповідно до квитанції №JBKL14EO0X35XN від 13.04.2018 року сплачено суму 822,36 грн., проте, зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.04.2018 року по 05.10.18 року; за період квітня 2018 року сплачено суму 823,46 грн., які зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 22.05.2018 року по 05.10.2018 року; за період травня 2018 року сплачено суму 824,56 грн., які зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.06.2018 року по 05.10.2018 року; за період червня 2018 року сплачено суму 825,66 грн., яку зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.07.2018 року по 05.10.2018 року; за період липня 2018 року сплачено суму 826,76 грн., які зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.08.2018 року по 05.10.2018 року; за період серпня 2018 року сплачено суму 827,86 грн., яку зараховано 05.10.2018 року з нарахуванням штрафних санкції та пені за період з 21.09.2018 року по 05.10.2018 року; за період жовтень - листопад 2018 року сплачено суму 1661,22 грн. та зараховано 20.12.2018 року разом із нарахуванням штрафних санкцій та пені за період 21.11.2018 року по 20.12.2018 року. Податковий орган не надав пояснення чому саме 05.10.2018 року та 20.12.2018 року, були зараховані суми внеску. Головне управління ДПС у Кіровоградській області 10.03.2020 року сформувало податкову вимогу № Ф-148643-51, згідно якої у ОСОБА_1 є недоїмка зі сплати боргу у сумі 4427,90 грн., з яких штрафні санкції 2284,50 грн. та мені 2143,40 грн. Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до начальника Новоукраїнського управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області з заявою про надання примірників рішення та вимоги. Листом від 17.02.2020 року за № 691/ФОП/11-28-51-07 Новоукраїнським управлінням Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомлено ОСОБА_1 , що підставою для винесення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, є несвоєчасна сплата внеску, прострочення оплати. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Пунктами 5, 7, 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку. Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу. ОСОБА_1 стверджує, що сплачував єдиний внесок за період липень 2017 року - вересень, листопад 2018 року вчасно. Єдине несвоєчасне внесення платежу відбулось за жовтень 2018 року, прострочення мало місце, оскільки сплата відбулась 20.12.2018 року. Сплата виконувалась платіжними дорученням, шляхом перерахування коштів через установу банку, платник ОСОБА_2 . Згідно ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Передбачено, що штрафні санкції застосовуються за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно з пунктів 22.4, 22.6 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника. Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов`язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача. Тобто при виконанні перерахунку коштів, у тому числі від платника єдиного внеску на казначейський рахунок, значення для правильного зарахування коштів мають правильність зазначення номера рахунка платника, номера рахунка отримувача та коду юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті), зазначення таких реквізитів у платіжному доручення є гарантією зарахування коштів за призначенням. У платіжних дорученнях було вказано призначення платежів. Варті уваги норми Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 року №

54. Положення розроблено відповідно до статей 8, 9, 11, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з метою регламентування руху коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються згідно із Законом, на рахунках, відкритих в Державній казначейській службі України відповідно до вимог законодавства. Згідно пунктів 1, 2 розділу ІІІ Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 року № 54 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства. Страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 територіальних органів ДФС, на кінець операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі, на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків. У разі виявлення помилки, невідповідності платника сплаченому єдиному внеску, податковий орган не повинен був зараховувати кошти на рахунок сплати іншого платника а виконати ч. 13 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та повернути сплачені суми. Виявивши неточність щодо платника єдиного внеску, Головне управління ДФС у Кіровоградській області (Головне управління ДПС у Кіровоградській області) мало б повернути кошти або провадити дії по виявленню належного платника, який вказаний у платіжних дорученнях без помилок. Частиною 13 ст. 9 вищевказаного Закону передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно п. 38.2 ст. 38 ПК України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Частиною 9 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством. Суд апеляційної інстанції вказує, що дійсно, передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам не передбачена законодавством, однак, слід враховувати, що норми законодавства дозволяють виключення, наприклад здійснення оплати представником платника податку. Згідно пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Відповідно до п. 1 глави 2 розділу II, п. 2 глави 2 розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок). Рознесені платежі відображаються в ІКП відповідними обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля «Призначення платежу» документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419. Нерознесені платежі щоденно відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. При цьому виконуються такі процедури: якщо реквізити платіжного документа невірно заповнені, але з полів платіжного документа можливо виділити інформацію про код платника, якому призначено відповідний платіж або у якого є декілька відкритих ІКП, працівнику підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, надається можливість або підтвердити рознесення даних документа за визначеними інформаційною системою реквізитами, або рознести дані документа за самостійно визначеними користувачем реквізитами. Відповідно до п.1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року № 666, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: поле № 1: друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу); поле № 2: друкується розділовий знак ";" ; друкується код виду сплати (формат ссс - тризначне число); поле № 3: друкується розділовий знак ";" ; друкується один з нижченаведених реквізитів: зокрема, код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8). Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно до п. 2 глави 2 розділу IIІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, оперативний облік надходжень також здійснюється за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 року № 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.03.2016 року за № 330/28460, а саме: відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім`я органів ДФС, у вигляді технологічного файла @E; виписок з рахунків 3719, відкритих на ім`я головних управлінь ДФС, у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та у паперовому - на якому проставляється штамп відповідного органу Казначейства; звітів про надходження страхових коштів на рахунки 3719, відкриті на ім`я головних управлінь ДФС та на ім`я органів ДФС; оборотно-сальдової відомості за аналітичними рахунками 3719, відкритими на ім`я головних управлінь ДФС. Зарахування платежів від платників податків і зборів відбувається згідно поля «Призначення платежу» документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів. Зазначення у платіжному документів неналежного платника, не унеможливлює ідентифікацію платежу, оскільки зарахування коштів здійснюється згідно графи «Призначення платежу», в якій вказано, що єдиний внесок сплачується ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_1 вчасно, без затримки, окрім жовтня 2018 року, сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується платіжними дорученнями та квитанціями, тому рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та податкова вимога є неправомірним. Суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення керується правовою позицією Верховного Суду, визначеною у постановах від 30.01.2018 року у справі № 810/875/17, від 14.05.2019 року у справі № 813/1373/16, від 14.05.2019 року у справі № 813/1860/16, від 21.12.2018 року у справі №805/1429/17-а, від 15.03.2019 року у справі №810/3123/16. Верховний Суд вказував, що у випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об`єктивної неможливості використати передбачений Законом спосіб виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз та у разі задоволення його вимог. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 340/1486/20 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова