Постанова Київський апеляційний суд № 759/1314/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/1314/19 Головуючий у 1-й інст. - Ул'яновська О.В. Апеляційне провадження 22-ц/824/13608/2020 Доповідач - Рубан С.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 листопада 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Рубан С.М. суддів Заришняк Г.М., Мараєва Н.Є. при секретарі Букалов В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року, постановлену у складі судді Ул`яновської О.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про припинення використання виконавцями послуг своїх цивільних прав з метою зловживання монопольним становищем на ринку, визнання прав споживача, примусове виконання виконавцями послуг своїх обов'язків в натурі, стягнення пені,- В С Т А Н О В И В : В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала справа № 759/1314/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про припинення використання виконавцями послуг своїх цивільних прав з метою зловживання монопольним становищем на ринку, визнання прав споживача, примусове виконання виконавцями послуг своїх обов'язків в натурі, стягнення пені. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року заяву представника Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про передачу справи за підсудністю по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про припинення використання виконавцями послуг своїх цивільних прав з метою зловживання монопольним становищем на ринку, визнання прав споживача, примусове виконання виконавцями послуг своїх обов'язків в натурі, стягнення пені - задоволено. Матеріали справи передано до господарського суду Донецької області для подальшого розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на те, що передаючи справу на розгляд до господарського суду Донецької області за місцем відкриття провадження про банкрутство АТ «К.Енерго», суд у порушення вимог статей 58,64 ЦПК України вирішив це питання за заявою представника Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», який не мав повноважень на ведення справи від імені АТ «К.Енерго». Зазначає, що заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про передачу справи до суду господарської юрисдикції не підлягала задоволенню в частині вимог позивача до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», які можуть бути виділені у самостійне провадження для продовження їх розгляду у порядку цивільного судочинства. У вказаній справі йдеться про двох відповідачів, лише відносно АТ «К.Енерго» відрито провадження про банкрутство, а доказів про відкриття провадження про банкрутство Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» немає, тому некоректне посилання суду на висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, бо в ній йдеться лише про одного відповідача-боржника. У порушення вимог ст. 188 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства суд першої інстанції передав на розгляд до господарського суду вимоги позивача до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», відносно якого не було відкрито провадження про банкрутство, а ці вимоги можуть бути виділені у самостійне провадження для продовження їх розгляду у порядку цивільного судочинства. За договором №602-18 від 11 жовтня 2018 року із Додатками №1-2 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» набув право вимоги до позивача щодо виконання ним зобов`язань перед АТ «К.Енерго» з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання і має право коригувати нарахування у цих зобов`язаннях за заявами позивача, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» є процесуальним правонаступником АТ «К.Енерго» у порядку сингулярного правонаступництва. Таким чином, вказана справа підлягає подальшому розгляду судом в цілому у порядку цивільного судочинства, та для цього Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» має бути залучене судом процесуальним правонаступником АТ «К.Енерго». Представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що Кодексом України з процедур банкрутства встановлена виключна юрисдикція господарського спору, яким відкрито справу про банкрутство, на розгляд справ, стороною в якій є боржник. Зазначає, що 18 листопада 2019 року ухвалою господарського суду Донецької області у справі №905/1965/19 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «К.Енерго». При цьому, позовні вимоги у даній справі пред'явлені і до Акціонерного товариства «К.Енерго». Ухвала про відкриття провадження у даній справі постановлена 06.08.2019 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, тому наявні всі умови передбачені ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства для передачі справи до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи про банкрутство. Крім того, вказує, що КП «Київтеплоенерго» не є правонаступником ПАТ «Київнерго». В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених в апеляційній скарзі. Представник відповідача Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» заперечив проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на обставини викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Інші учасники справи в судове засіданні не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку. Передаючи справу на розгляд до господарського суду Донецької області, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2019 року відкрито провадження про банкрутство АТ «К.Енерго» (ПАТ «Київнерго»). Позивач у своїх позовних вимогах просить суд здійснити перерахунок оплати за надані послуги відповідачем ПАТ «Київенерго» з 2015 року та стягнути пеню, тому відповідно до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства позовні вимоги стосуються майнового спору, стороною якого є боржник в особі відповідача щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про припинення використання виконавцями послуг своїх цивільних прав з метою зловживання монопольним становищем на ринку, визнання прав споживача, примусове виконання виконавцями послуг своїх обов`язків в натурі, стягнення пені. Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Згідно п.8 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України. 4 листопада 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань» від 2 жовтня 2012 року № 5405-VI (далі - Закон України № 5405-VI), що доповнив розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про визнання банкрутом в редакції Закону України N 4212-VI пунктом 11, згідно з яким положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон України про визнання банкрутом) застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом; положення Закону України про визнання банкрутом, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. 19 січня 2013 року набрав чинності Закон України про визнання банкрутом у редакції Закону України N 4212-VI (зі змінами, внесеними Законом України № 5405-VI). Частиною четвертою статті 10 Закону України «Про банкрутство» передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Таким чином, ГПК України з 19 січня 2013 року встановив для господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, підвідомчість усіх майнових спорів з вимогами до боржників у такій справі. Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької області відкрито провадження про банкрутство АТ «К.Енерго» (колишня назва ПАТ «Київнерго») (т.1, а.с.207-208). Відповідно до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Згідно ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передаючи вказану справу на розгляд до господарського суду Донецької області, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач АТ «К.Енерго» є боржником та стосовно нього відкрито провадження у справі про банкрутство. Проте, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до двох відповідачів, а саме: ПАТ «Київнерго» (перейменовано на АТ «К.Енерго») та КП Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго». Колегія суддів звертає увагу, що в матерілах справи відсутні докази щодо відкриття провадження про банкрутство Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго». Крім того, представник КП Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» в судовому засіданні в апеляційному суді вказала, що на даний час КП «Київтеплоенерго» не є банкрутом та не перебуває в стадії ліквідації. Вирішуючи справу, суд першої інстанції на вищевказані обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про передачу справи до господарського суду Донецької області для подальшого розгляду і в частині позовних вимогОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про припинення використання виконавцями послуг своїх цивільних прав з метою зловживання монопольним становищем на ринку, визнання прав споживача, примусове виконання виконавцями послуг своїх обов`язків в натурі, стягнення пені, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, судом не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду про передачу справи до господарського суду Донецької області в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про припинення використання виконавцями послуг своїх цивільних прав з метою зловживання монопольним становищем на ринку, визнання прав споживача, примусове виконання виконавцями послуг своїх обов'язків в натурі, стягнення пені підлягає скасуванню, справу в цій частині позовних вимог належить направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу суду належить залишити без змін. Вимога апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали щодо головуючого судді першої інстанції на думку колегії суддів є передчасною. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 379, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року про передачу справи до господарського суду Донецької області в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про припинення використання виконавцями послуг своїх цивільних прав з метою зловживання монопольним становищем на ринку, визнання прав споживача, примусове виконання виконавцями послуг своїх обов'язків в натурі, стягнення пені - скасувати, справу в цій частині позовних вимог направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 05 листопада 2020 року. Головуючий Рубан С.М. Судді Заришняк Г.М. Мараєва Н.Є.