Постанова Львівський апеляційний суд № 465/3876/19

Справа № 465/3876/19 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М. Провадження № 22-ц/811/2116/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. Категорія:96 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мельничук О.Я., суддів: Крайник Н.П., Ніткевича А.В. при секретарі Матяш С.І. з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 18 жовтня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи: Четвертої львівської державної нотаріальної контори про встановлення факту перебування на утриманні, - В С Т А Н О В И В : В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою та просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона перебувала на утриманні ОСОБА_5 протягом останніх п`яти років до часу смерті остатнього ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування поданої заяви вказує, що являється пенсіонеркою та непрацездатною особою за віком. Вказує, що у неї була донька ОСОБА_6 , яка померла близько десяти років тому. За час життя, її донька перебувала у цивільному шлюбі з померлим ОСОБА_5 . Після смерті її доньки, ОСОБА_5 постійно приїзжав до неї та доглядав за нею. Постійно допомагав їй по дому, всякими побутовими речима та надавав їй матеріальну допомогу, яка була основним джерелом її існування. Вказує, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина. Оскільки вона перебувала на утриманні ОСОБА_5 протягом останніх п`яти років, до дня смерті останнього, отримувала від померлого матеріальну допомогу, яка була її основним джерелом існування, є непрацездатною за віком, то відповідно вона є утриманцем в розумінні ч. 2 ст. 1265 ЦК України. Встановлення даного факту їй потрібно для прийняття спадщини. Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 18 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), перебувала на утриманні ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), протягом останніх п`яти років до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3 . Вважає рішення суду незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Звертає увагу, що він є племінником померлого ОСОБА_5 і до розгляду даної справи він не залучався. Зазначає, що встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_5 ОСОБА_1 впливає на його права як спадкоємця, в зв`язку з чим дана справа має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження. Також зазначає, що ухвалюючи рішення суд не мав жодних відомостей щодо смерті ОСОБА_5 . В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до частково задоволення із наступних обставин. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення ( ч. 2 ст. 315 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду. Пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Враховуючи зазначені норми процесуального права, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. З відповіді Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Львівській області вбачається, що ОСОБА_5 помер14.02.2019 р.. Актовий запис № 209 від 20.09.2019 р. складений Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Із змісту заяви вбачається, що заявниця просить встановити факт, що має юридичне значення та від якого залежить виникнення у неї права на реалізацію спадкових прав, прийняти спадщину. Разом з тим, ОСОБА_3 звертаючись до суду з апеляційною скаргою, зазначає, що він є племінником померлого ОСОБА_5 , його померлий батько ОСОБА_7 є рідним братом ОСОБА_5 та встановлення даного факту, що має юридичне значення впливає на його права як спадкоємця. Таким чином, встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_5 є намаганням прийняти спадкове майно після смерті останнього. З огляду на викладене, в даному випадку об`єктивно вбачається наявність спору про право, а саме: спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо прийняття спадщини та отримання у власність спадкового майна. Таким чином, факт, який просить встановити заявник, не може бути встановлений в порядку окремого провадження. Вищевикладене не позбавляє заявника права звернутися до суду для вирішення цього питання в порядку позовного провадження. Відповідно до п.6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Згідно з положеннями ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення суду повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_1 залишенню без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України, у зв`язку з виявленням судом спору про право. Керуючись п.4 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381, 382, 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Франківського районного суду міста Львова від 18 жовтня 2019 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи: Четвертої львівської державної нотаріальної контори про встановлення факту перебування на утриманні залишити без розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 03 листопада 2020 року. Головуючий: О.Я.Мельничук Судді: Н.П. Крайник А.В. Ніткевич