Постанова 4814 № 539/2049/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 539/2049/20 Номер провадження 33/814/676/20Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю. А. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., з участю: секретаря судового засідання - Пархоменко Ю. І., представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Найди О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, посвідчення водія - НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року,- В С Т А Н О В И В : Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп. Судове рішення мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП є повністю доведеною, кваліфікація його дій вірна. Відзначено, що за наявності факту зустрічного роз`їзду, після якого ним було втрачено державний номерний знак та отримано пошкодження транспортного засобу, ОСОБА_1 не міг не знати, що він став учасником ДТП та у відповідності до ПДР України, повинен був залишитися на місці пригоди. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. З рішенням районного суду не погоджується, так як вважає, що останнє винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування наведеного апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав об`єктивної оцінки доказам та його доводам по справі. Відзначив, що судом невмотивовано залищено без уваги його клопотання про розгляд обох протоколів в одному провадженні як безпосередньо взаємопов`язаних та закриття справ, що надано 20.08.2020 до суду та підтримане ним 10.09.2020 під час розгляду справи по суті в суді. Заслухавши пояснення представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Найди О.В., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п. 2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.122-4 КУпАП. Згідно ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Подія адміністративного правопорушення за ст.122-4 КУпАП та вина особи яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується дослідженими місцевим судом та наведеними у постанові суду доказами, які були перевірені судом апеляційної інстанції, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення від 06 липня 2020 року серія ДПР № 085315, відповідно до якого 05 липня 2020 року о 17 годині 10 хв. в м. Лубни по вул. Кононівська, 40 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Opel Vivaro» д. н. з. « НОМЕР_2 » був причетний до ДТП, після чого залишив місце пригоди чим було порушено п. 2.10 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП. Поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до яких, близько 17 год. 10 хв. 05 липня 2020 року рухаючись по вул. Кононівській б, їм на зустріч рухався т.з. Рено Трафік з д.н.з. « НОМЕР_2 », під час роз`їзду їх транспортних засобів, почули звук удару. Зупинившись, помітили пошкодження на транспортному засобі. Водій на транспортному засобі з д. н. з. « НОМЕР_2 » покинув місце ДТП. ОСОБА_2 в своїх поясненнях відзначив, що оглядаючи транспортний засіб на якому він рухався, помітив д.н.з. автомобіля який скоїв ДТП. Пояснення ОСОБА_4 відповідно до яких пояснив, що 05 липня 2020 року о 17 год. 00 хв. його підрізав Опель Віваро з д. н. з. « НОМЕР_2 » після чого він почав рухатися далі. Після чого помітив як зазначений раніше Опель здійснив обгін на повороті та зачепив «Renaul». Після чого зник з місця ДТП. Поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_1 , відповідно до яких підтвердив, що він дійсно втратив номерний знак, та має пошкодження свого транспортного засобу. Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Твердження апелянта, що судом не надано об`єктивної оцінки доказам та його доводам по справі є безпідставними, оскільки зазначені докази в сукупності свідчать про його причетність до ДТП, та порушення п. 2.10 «а» ПДР. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не спростовують висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційні доводи правопорушника, щодо скасування постанови є неспроможними, щоб скасувати фактично вірне рішення суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Маліченко