LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814545/1648/20

від 04.11.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову скасувати.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/1648/20 Номер провадження 22-ц/814/2034/20Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І.С. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Абрамова П.С., Суддів: Кривчун Т.О.. Чумак О.В., При секретарі: Зеленській О.І. розглянувши в спрощеному провадженні без виклику сторін в м. Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , про забезпечення зустрічного позову. за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката- Панченко Олени Олександрівни на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2020 року у справі про забезпечення позову., - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з заявою про забезпечення зустрічного позову, в якій просила суд, накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_2 а також майно, що знаходиться в даній квартирі згідно, наданого нею, переліку, а саме меблеву стінку фірми «Лирс» загальною вартістю 17 000, 00 Доларів США; стіл та 9 стільців білого кольору, натуральний дуб, виробник Іспанія загальною вартість 50 000 гривень; меблеву стінку з натурального дубу для гостьової кімнати білого кольору, виробництво Іспанія, загальною вартістю 100 000 гривень; двоспальну кровать, загальною вартістю 20 000 гривень; трюмо із дзеркалом, загальною вартістю 10 000 гривень; дві тумбочки біля ліжка загальною вартістю 20 000 гривень; шафу-купе Стенлі білого кольору, виготовлена із натурального дерева під замовлення у м. Полтаві, загальною вартістю 30 000 гривень; стінку меблеву загальною вартістю 20 000 гривень; шафу-купе Стенлі загальною вартістю 20 000 гривень; кровать-диван загальною вартістю 20 000 гривень; набір меблів для коридору виконаних під замовлення, загальною вартістю 50 000 гривень. Всього Загальна вартість складає: 895090,00 гривень. Вказувала, що вона подала до Полтавського районного суду зустрічний позов про розподіл рухомого майна подружжя та стягнення грошової компенсації. Їй стало відомо. Що відповідач у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 має намір відчужити вказане майно. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2020 року у задоволені заяви ОСОБА_1 , про забезпечення зустрічного позову відмовлено. З даною ухвалою ОСОБА_1 не погодилася та подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2020 року. Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову задовольнити та вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а також рухоме майно. Апелянт вважає ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2020 року такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. У своїй скарзі посилається на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Вказує, що в цивільній справі №545/725/18 про стягнення грошової компенсації за частку майна бувшого подружжя , 22.06.2020 року ОСОБА_2 було подано до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Зазначену квартиру на даний час він намагається продати, про що маються відповідні докази, які були подані до суду першої інстанції. Зазначила про те, що арешт на рухоме майно, яке знаходиться в даній квартирі, не не накладався у жодній справі. Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . У своєму відзиві ОСОБА_2 зазначає, що зустрічний позов ОСОБА_1 поданий з порушенням норм Цивільного процесуального права. Крім того, вказує, що між ним та апелянтом шлюб було розірвано у 2012 році і в тому ж році ОСОБА_1 зверталась до Полтавського районного суду з позовом про поділ майна, який був розглянутий судом по суті 05.03.2013 року. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 15 лютого 2019 року був накладений арешт на квартиру ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , який до цього часу не знятий. ОСОБА_2 звертає увагу, що у зустрічній позовній заяві, що подана адвокатом Панченко О.О. неправильно вказана оцінка майна, оскільки не зазначено місце його придбання та первісна вартість, не вказаний його знос і ціна в теперішній час. У своєму відзиві ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Панченко О.О. без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2020 року без змін. Від представника ОСОБА_1 адвоката- Панченко О.О. надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу в якому зазначено , що 24.01.2020 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 545/725/18 провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації за різницю вартості майна у частках виділених кожному з колишнього подружжя в особисту приватну власність та за позовом адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за різницю вартості майна у частках виділених кожному з колишнього подружжя в особисту приватну власність було закрито. Вказує, що враховуючи той факт, що відбулася заміна складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи № 545/725/18 почався спочатку, тому перебіг процесуальних строків починається з самого початку. Тому звертає увагу на те, що перешкод для забезпечення позову у даній справі немає. Зазначає на наявність доказів того, що на даний час квартира АДРЕСА_2 знаходиться на стадії продажу ОСОБА_2 . А саме, угода з агентством нерухомості, а також наявними об`явами про продаж саме даної квартири на сайтах про продаж нерухомості. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні документи, які б вказували на особу власника вказаного майна, а також відсутня грошова оцінка майна на день звернення до суду з відповідною заявою а також наявність рухомого майна в квартирі та його оцінка. Крім того, суд зазначив . шо заявник вказує про те, що за ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 05.02.2019р. вже було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . Апеляційний суд вважає вказані підстави для відмови в задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову не обґрунтованими. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася з зустрічним позовом в якому заявила вимоги майнового характеру. В заяві про забезпечення зустрічного позову, просила вжити заходи забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка на праві власності належить ОСОБА_2 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також рухомого майна, що знаходиться в даній квартирі, а саме: меблеву стінку фірми «Лирс» загальною вартістю 17 000, 00 Доларів США; стіл та 9 стільців білого кольору, натуральний дуб, виробник Іспанія загальною вартість 50 000 гривень; меблеву стінку з натурального дубу для гостьової кімнати білого кольору, виробництво Іспанія, загальною вартістю 100 000 гривень; двоспальну кровать, загальною вартістю 20 000 гривень; трюмо із дзеркалом, загальною вартістю 10 000 гривень; дві тумбочки біля ліжка загальною вартістю 20 000 гривень; шафу-купе Стенлі білого кольору, виготовлена із натурального дерева під замовлення у м. Полтаві, загальною вартістю 30 000 гривень; стінку меблеву загальною вартістю 20 000 гривень; шафу-купе Стенлі загальною вартістю 20 000 гривень; кровать-диван загальною вартістю 20 000 гривень; набір меблів для коридору виконаних під замовлення, загальною вартістю 50 000 гривень. Згідно з її доводами загальна вартість складає: 895090,00 гривень. Вирішуючи питання обґрунтованості такого висновку місцевого суду, апеляційний суд виходить з наступного. Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150цього кодексузаходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України). Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Співмірність заходів абезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Як вбачається з матеріалів справи , заява про забезпечення позову ОСОБА_1 містить відповідне обґрунтування заявлених майнових вимог вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору Позивач просила суд забезпечити заявлений нею 07.08.2020 року зустрічні позовні вимоги шляхом накладення арешту на квартиру, яка на праві власності належить ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 та рухоме майно, яке знаходиться в даній квартирі. У підтвердження факту реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, заначила по те, що ОСОБА_2 виставив дану квартиру на продаж. У відзиві на апеляційну скаргу факт, що дана квартира була виставлена на продаж ОСОБА_2 не заперечив, а зазначив , що він умисно звернувся до маклера ОСОБА_4 з заявою про продаж квартири, однак наміру її продати у нього немає. Зазначений факт свідчить про те, що дійсно існує реальна загроза охорони матеріально-правових інтересів позивача за зустрічним позовом від можливих недобросовісних дій з боку відповідача за зустрічним позовом з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача. Вимоги заявника про забезпечення позову є співмірними із заявленими зустрічними позовними вимогами. Обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Таке застосування норм процесуального права відповідно до встановлених обставин , повністю відповідатиме практиці Великої палати Верховного Суду , висловленій в постановах від 12.02.2020 року у справі № 341/4019/18 та від 15.09.2020 року у справі № 735/22860/17. Місцевий суд на зазначений факт уваги не звернув та дійшов необґрунтованих висновків про відсутність підстав для забезпечення позову. Доводи позивача ОСОБА_2 про те, що не зазначено місце знаходження рухомих речей , їх вартість, знос і т.д , не спростовують обґрунтованість заяви про забезпечення позову. Зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що заявник прохав накласти арешт на рухоме майно, яке знаходиться саме в цій квартирі. Як зазначено вище інші факти повинні встановлюватися місцевим судом при розгляді справи по суті. Той факт, що на вказану квартиру накладений арешт в іншій цивільній справі також правового значення при вирішенні питання про забезпечення позову немає. За таких обставин ухвала місцевого суду про відмову в забезпеченні позову підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру , як на праві власності належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , так і речей , які знаходяться в цій квартирі. Питання щодо відшкодування судових витрат вирішуватиметься судом після закінчення розгляду справи по суті. Керуючись, п.2 ч.1 ст. 374 , ст. 380,381,382,383,384 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову скасувати. Заяву ОСОБА_1 задовольнити. Вжити заходи забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на квартиру, що належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також рухомого майна, що знаходиться в даній квартирі, а саме: меблеву стінку фірми «Лирс»; стіл та 9 стільців білого кольору, натуральний дуб, виробник Іспанія; меблеву стінку з натурального дубу для гостьової кімнати білого кольору, виробництво Іспанія,; двоспальну кровать,; трюмо із дзеркалом; дві тумбочки біля ліжка; шафу-купе Стенлі білого кольору, виготовлена із натурального дерева під замовлення у м. Полтаві,; стінку меблеву; шафу-купе Стенлі; кровать-диван; набір меблів для коридору виконаних під замовлення. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. Головуючий суддя П.С. Абрамов Судді Т.О. Кривчун О.В. Чумак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»