Постанова Волинський апеляційний суд № 163/794/20

Справа № 163/794/20 Провадження №33/802/777/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ст. 472 МК України Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 листопада 2020 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Москвичова С.І., представника митниці Пікалюка М.С., розглянувши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 вересня 2020 року, ВСТАНОВИВ Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючу, РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 63 001 (шістдесят три тисячі одна) гривня 92 копійки з конфіскацією в дохід держави телевізор "Sony" вартістю 63 001,92 гривні. Стягнуто з ОСОБА_1 : в користь Волинської митниці Держмитслужби 3824 гривень витрат по справі на зберігання товарів, та в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору. Так, згідно протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 прямуючи 06.02.2020 року з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби пасажиром автомобіля "Фольксваген", номерний знак НОМЕР_2 , вказала в митній декларації телевізор "Sony" вартістю 13 573,84 гривні, однак не задекларувала ще один телевізор "Sony" вартістю 63 001,92 гривні, що знаходився в салоні автомобіля разом із задекларованими товарами і був виявлений під час митного контролю, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.472 МК України. В апеляційній скарзі представник особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 адвокат Москвичов С.І. просить постанову суду першої інстанції скасувати як незаконну та необґрунтовану, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Його клієнткою, зауважує, фактично було задекларовано товар телевізор, однак та свідомо вказала меншу його вартість з метою зменшення сум оподаткування при увезенні цього товару на територію України. З цих підстав вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, натомість дії ОСОБА_1 слід було кваліфікувати за ст. 485 МК України, так як вона заявила в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів неправдиві відомості щодо вартості товару переміщуваних телевізорів. Просить скасувати постанову суду, вказане судове рішення скасувати, провадження у справі закрити, повернути ОСОБА_1 вилучені 2 конфісковані телевізори. Водночас, апелянт подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження цього судового рішення вважаючи, що строк було пропущено з поважних причин. Перевіривши доводи заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, заслухавши пояснення адвоката Москвичова С.І. з приводу цієї заяви, думку представника митниці Пікалюка М.С., котрий не вбачає підстав для поновлення строку на оскарження постанови суду, доходжу висновку, що вона до задоволення не підлягає з наступних підстав. Так, відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова судді постановлена 03 вересня 2020 року і за відсутності ОСОБА_1 (а.с. 50), котра належним чином повідомлена про час і місце слухвання справи судом. Так, з урахуванням положень ч.2 ст.294 КУпАП, останній день для подачі апеляційної скарги припадає на 14 вересня 2020 року. Апеляційна скарга до суду через поштове відділення подана лише 24 вересня 2020 року, тобто після спливу передбаченого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження. Дана обставина об`єктивно підтверджується відміткою - штемпелем Укрпошти, проставленим на поштовому конверті (а.с. 66). В апеляційній скарзі, як на підставу поважності пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення представник ОСОБА_1 адвокат Москвичов С.І. посилається на те, що ОСОБА_1 при розгляді справи судом першої інстанції, а саме 03 вересня 2020 року присутня не була, копію повного тексту постанови остання отримала лише 14 вересня 2020 року. Вважає, що саме з цієї дати слід рахувати десятиденний строк апеляційного оскарження судового рішення в даній справі. Проте таке посилання апелянта до уваги судом не приймається з врахуванням наступного. Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судом постановлена 03.09.2020 року, та дійсно без участі ОСОБА_1 чи її захисника. Водночас, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи 03.09.2020 року, що доводиться матеріалами, а саме - судове рекомендоване відправлення під штрих-кодом за №4430102644220 їй було вручено 03.07.2020 року (а.с. 46-48). При цьому, будь-яких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 до суду не подавала. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . Таким чином, в даному випадку саме з 03 вересня 2020 року почався перебіг десятиденного строку апеляційного оскарження постанови Любомльського районного суду Волинської області від 03.09.2020 року, який фактично закінчився 14 вересня 2020 року. Апеляційна скарга до суду подана 24.09.2020 року. Помилковим також є твердження апелянта про те, що строк апеляційного оскарження в даному випадку слід рахувати з дати отримання копії судового рішення 14.09.2020 року, оскільки за змістом ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді оскаржується протягом десяти днів з дня її винесення, тобто перебіг строку апеляційного оскарження пов`язується саме з датою постановлення постанови, а не з датою отримання копії. При розгляді клопотання апеляційним судом захисник апелянта також не навів та не надав будь-яких належних і допустимих доказів з приводу поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення до задоволення не підлягає, оскільки ОСОБА_1 та її захисником не було наведено поважних підстав пропуску такого строку у зв`язку з чим він міг бути поновлений судом. Крім того, слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» вказано, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення передбаченого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, і при цьому, ані в поданій заяві, ані в ході її розгляду апеляційним судом, стороною захисту не було наведено поважних підстав для поновлення такого строку, то апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала на підставі ч.2 ст.294 КУпАП. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ У поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 вересня 2020 року адвокату Москвичову С.І. відмовити. Апеляційну скаргу захисника Москвичова Сергія Івановича в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 вересня 2020 року повернути особі, яка її подала. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк