Постанова 4855 № 826/15081/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15081/18 Суддя (судді) суду 1-ї інст.: Амельохін В.В. ПОСТАНОВА Іменем України 02 листопада 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Чаку Є.В., Федотова І.В., за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської місцевої прокуратури №6 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про: - визнання протиправною бездіяльність керівника Київської місцевої прокуратури №6 Авдєєнка О.А. щодо відмови у наданні позивачу письмової відповіді по суті поставленого питання у пункті 1 інформаційного запиту від 03.09.2018; - визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні інформації на запит позивача письмової інформації по суті поставлених питань у запиті на інформацію від 03.09.2018 (№6121 зв-18); - зобов`язання відповідача повторно розглянути інформаційний запит позивача від 03.09.2018 та надати відповідь у відповідності до вимог чинного законодавства. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не звернув уваги на ненадання відповідачем інформації на запит позивача в частині дати отримання прокурором (процесуальним керівником) копії постанови слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві Озеровим О.С. про закриття кримінального провадження №12015100060003265.Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Київської місцевої прокуратури №6 Авдєєнка О.А. з запитом на інформацію, яким просив: - надати достовірну, точну та повну інформацію, які обов`язкові журнали ведуться у Київській місцевій прокуратурі №6; - надати достовірну, точну та повну інформацію, хто, коли, в якій спосіб, на підставі якого документу, уповноважив першого заступника керівника місцевої прокуратури №6 Гіренка В.В. розглядати клопотання ОСОБА_1 від 16.08.2018 процесуальному керівнику Ткач А.В. про вчиненням процесуальної дії та надавати відповідь; - надати достовірну, точну та повну інформацію, чи надавались прокурором ( Ткач А.В. , Гамразов І.О. ) вказівки слідчому у кримінальному провадженні №12015100060003265 (про допит ОСОБА_1 ) та дату (число, місяць, рік) отримання прокурором (процесуальним керівником) копії постанови слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві Озеровим О.С. про закриття кримінального провадження №12015100060003265 (21.07.2016) та чи приймались прокурором які-небудь процесуальні рішення, тобто після 21.07.2016р. Листом від 05.09.2018 №6996вих-18 Київська місцева прокуратура №6 надала відповідь на запит ОСОБА_1 від 03.09.2018, якою повідомила, що за наслідками розгляду Київською місцевою прокуратурою №6 буде витребувано з слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві матеріали кримінального провадження №12015100060003265 та за наслідками вивчення перевірено законність прийняття слідчим Озеровим О.С. постанови про закриття вказаного кримінального провадження, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Про результати перевірки Вас буде поінформовано додатково. Щодо інших питань, порушених у зверненні, заявнику роз`яснюється, що порядок обліку вхідної і вихідної кореспонденції, розгляду і вирішення звернень в органах прокуратури регулюється Інструкцією про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України №357 від 20.12.2017. Відповідно до п. 13 розділу V вказаної Інструкції відповідні керівники у Генеральній прокуратурі України, регіональних і місцевих прокуратур у межах повноважень підписують відповіді на задоволені звернення, звернення, у яких надано роз`яснення, а також у випадках, коли розгляд звернення припинено відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян». Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що звернення ОСОБА_1 від 03.09.2018 Київською місцевою прокуратурою №6 розглянуто по суті поставлених питань та у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України №357 від 20.12.2017. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Частиною першою статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Згідно частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Відповідно до частин першої-третьої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Частиною першою статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем на запит позивача була надана інформація щодо журналів, які ведуться у Київській місцевій прокуратурі, повноважень першого заступника керівника місцевої прокуратури, щодо прийнятих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем був розглянутий запит позивача та надана інформація чи відмовлено у її наданні щодо дати отримання прокурором (процесуальним керівником) копії постанови слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві Озеровим О.С. про закриття кримінального провадження №12015100060003265 (21.07.2016). Будь-яких пояснень щодо нерозгляду запиту позивача в цій частині відповідач не надав, а відтак, колегія суддів дійшла висновку про протиправність такої бездіяльності. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, то оскаржуване судове рішення підлягає частковому скасуванню, а позов частковому задоволенню. Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Київської місцевої прокуратури №6 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Київської місцевої прокуратури №6 щодо нерозгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 03.09.2018 (№6121 зв-18) в частині дати отримання прокурором (процесуальним керівником) копії постанови слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві Озеровим О.С. про закриття кримінального провадження №12015100060003265 (21.07.2016). Зобов`язати Київську місцеву прокуратуру №6 розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 03.09.2018 (№6121 зв-18) в частині дати отримання прокурором (процесуальним керівником) копії постанови слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві Озеровим О.С. про закриття кримінального провадження №12015100060003265 (21.07.2016) та надати відповідь згідно вимог чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Є.О. Сорочко Суддя Є.В. Чаку Суддя І.В. Федотов