Постанова 4820 № 686/23839/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/23839/19 Провадження № 22-ц/4820/1655/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Купельського А.В. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 грудня 2019 року (суддя Логінова С.М.) у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У вересні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк», звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 25 травня 2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 25000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно п. 2.1.1.12.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. договору на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500.00 грн. (в еквіваленті 500.00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5 % від суми позову. Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором. Відповідач обов`язку по поверненню кредиту не виконує, у зв`язку з чим станом на 7 серпня 2019 року має заборгованість у сумі 52388,55 грн., з яких: 14786,87 грн. - за тілом кредиту, 14920,06 грн. - прострочене тіло кредиту; 18910,74 грн. - пеня за прострочене зобов`язання, 800 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500 грн. - штраф (фіксована складова), 2470,88 грн. - штраф (процентна складова). У зв`язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 52388,55 грн. за кредитним договором № б/н від 25 травня 2012 року та судові витрати у розмірі 1921 грн. Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 грудня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 29706 грн. 93 коп. за кредитним договором № б/н від 25 травня 2012 року. У решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у сумі 1089,30 грн. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення. Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині стягнення з нього на користь Банку заборгованість у сумі 29706,93 грн. за кредитним договором № б/н від 25 травня 2012 року. Вважає вказане рішення необґрунтованим та незаконним. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Крім того, зазначає, що при винесені Ухвали від 19 серпня 2020 року суд першої інстанції, який розглядав заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, належним чином не з`ясував фактичні обставини справи та дійшов помилкового висновку про повідомлення Відповідача за його адресою реєстрації. Згідно наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення рекомендованого листа суд першої інстанції надсилав судові повістки та саме заочне рішення за неналежною адресою місця реєстрації ОСОБА_1 . У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ). Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін. Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ч. ч. 1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Із норм ст. 547 ЦК України слідує, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Як передбачено ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що оскільки не було надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасного погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. З таким висновком Хмельницький апеляційний суд погоджується частково. Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 25 травня 2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 25000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг. До кредитного договору банк додав не підписаний Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а. с. 14-29). Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 7 серпня 2019 року становить 52388,55 грн., з яких: 14786,87 грн. - за тілом кредиту, 14920,06 грн. - прострочене тіло кредиту; 18910,74 грн. - пеня за прострочене зобов`язання, 800 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500 грн. - штраф (фіксована складова), 2470,88 грн. - штраф (процентна складова) (а. с. 10-12). На підтвердження своїх вимог АТ КБ «ПриватБанк» надало суду: розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 7 серпня 2019 року, анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 25 травня 2012 року, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold». Проте, підписана відповідачем анкета-заява від 25 травня 2012 року не містить процентної ставки за використання наданих кредитних коштів, а також відсутні умови щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання та їх розміру. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення на його користь штрафів за несвоєчасну сплату кредиту, в тому числі розміру і порядку їх нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25 травня 2012 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: www.privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору тощо. Однак матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки, (пені, штрафів), саме у зазначеному в документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядку нарахування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом. Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи також не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між Банком та Чорним 25 травня 2012 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді штрафів за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. У зв`язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131 цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права. Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості щодо розміру відсотків та штрафів є неналежним доказом в цій частині позовних вимог. Однак, зважаючи на те, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, банк вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Банк, пред`являючи вимоги про стягнення боргу, просив стягнути тіло кредиту 14786 грн. 87 коп. та прострочене тіло кредиту 14920 грн. 06 коп. Проте, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Вищевказаного суд першої інстанції не врахував та не звернув на увагу на ту обставину, що згідно з наданим Банком розрахунком заборгованості станом на 7 серпня 2019 року (а. с. 10-12), сума фактично отриманих позичальником коштів, (третя графа розрахунку «Витрати клієнтом кредитних коштів»), в загальному розмірі склала 48174 грн. 84 коп. В той же час, в графі розрахунку заборгованості станом на 7 серпня 2019 року «Сума погашення за наданим кредитом» Банком зазначені кошти, які у вказаний період різними платежами повертались відповідачем позивачу на погашення заборгованості і загальна сума у підрахунку у загальному розмірі за відповідний період склала 32844 грн. 24 коп. Таким чином, станом на дату звернення до суду у позичальника перед Банком виникла заборгованість з фактично отриманих та неповернутих коштів у загальному розмірі 15330 грн. 60 коп. (48174,84-32844,24), які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк». Вказане підтверджується і випискою про рух коштів по особовому рахунку ОСОБА_1 , крім того вказані обставини не були спростовані учасниками справи в ході розгляду справи. Матеріали справи містять поштові повідомлення про відсутність адресата за місцем проживання, тому твердження апелянта, про те що суд розглянув справу без його повідомлення є необґрунтованим (а. с. 44, 48) Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. З урахуванням викладених обставин справи, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 25 травня 2012 року підлягає зміні. Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростували висновки суду і впливали на їх законність в цій частині На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 грудня 2019 року змінити в частині суми заборгованості за кредитним договором від 25 травня 2012 року, що підлягає стягненню. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 зареєстрований - АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у сумі 15330 грн. 60 коп. за кредитним договором № б/н від 25 травня 2012 року. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Повне судове рішення складено 3 листопада 2020 року. Судді А.В. Купельський Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк