Ухвала КЦС ВС № 685/511/19

Ухвала 02 листопада 2020 року м. Київ справа № 685/511/19 провадження № 61-9489ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Теофіпольська районна державна адміністрація, про позбавлення батьківських прав та відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено. У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), як на підставу оскарження судових рішень. Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норм права, а саме: статті 164 СК України, викладених у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19. Також, заявником зазначено про те, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), як на підставу оскарження судового рішення. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо форми та змісту. За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги підлягають перевірці за матеріалами справи, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної вище справи. Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Керуючись статтею 389, 390, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2020 року. Витребувати із Теофіпольського районного суду Хмельницької області цивільну справу № 685/511/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Теофіпольська районна державна адміністрація, про позбавлення батьківських прав та відшкодування шкоди. Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. П. Штелик А. А. Калараш Є. В. Петров