Постанова 4852 № 280/2778/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/2778/20 (суддя Садовий І.В., м. Запоріжжя) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №280/2778/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), повернення безпідставно стягнених коштів,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 22 квітня 2020 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-57626-50 У від 08.11.2019 на суму 26539,26 грн. та зобов`язати відповідача повернути позивачу безпідставно стягнені суми єдиного внеску сплачені по цій вимозі. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За приписами частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI). На підставі частини першої статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Абзацем 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Таким чином, положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги, а саме адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ, тобто з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 року в справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року в справі №480/106/19. Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію оскарженої вимоги про сплату боргу №Ф-57626-50У від 08.11.2019 року позивачем отримано 19.02.2020 року, що підтверджується відповідним написом на листі державного виконавця від 17.01.2020 року (а.с.41). Враховуючи те, що копію оскаржуваної вимоги позивачем отримано 19 лютого 2020 року, а з позовом до суду він звернувся 22 квітня 2020 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивачем пропущено встановлений законом десятиденний строк на звернення до суду з таким позовом. З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення строку звернення до суду з цим позовом (а.с.13-14). Клопотання обґрунтовано тим, що позивач отримав копію оскаржуваної вимоги 19.02.2020 року та 02.03.2020 року звертався до суду з позовом щодо її оскарження, однак не зважаючи на те, що ним було усунуто недоліки позовної заяви, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року суд повернув позивачу позовну заяву. Ухвалу суду від 30.03.2020 року позивачем отримано 13.04.2020 року. Однак, зазначені обставини ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року визнано неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Запропоновано ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 року №Ф-57626-50У. Зазначена ухвала суду мотивована тим, що факт попереднього звернення до суду з позовною заявою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання позовної заяви. Подання первинної позовної заяви позивачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на скарження податкової вимоги для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на її оскарження. Також, суд зауважив, що первинноподана позовна заява була повернута скаржнику ухвалою суду від 30 березня 2020 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних позовних заяв застосовуються вимоги КАС України як до нової позовної заяви. Доводи клопотання про поновлення строку в частині виконання позивачем вимог ухвали про залишення без руху попередньоподаної позовної заяви фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду щодо повернення такої заяви та не можуть бути підставою для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки позивач у разі незгоди з нею не був позбавлений права оскаржити таку ухвалу до суду апеляційної інстанції. Між тим, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги те, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року позивачу поновлено строк звернення до суду з позовом у цій справі без будь-якого обґрунтування підстав для його поновлення. На підставі викладеного, позивачу запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 року №Ф-57626-50У. Копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року скаржником отримано 18 вересня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. 25 вересня 2020 року позивач через засоби поштового зв`язку звернувся до суду з заявою в якій просив повторно надати оцінку обставинам, що слугували підставою пропуску строку звернення до суду та поновити йому строк звернення до суду із цим позовом. Заява обґрунтована тим, що питання щодо поновлення або не поновлення строку звернення до суду з позовною заявою відноситься до компетенції суду першої інстанції та ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року позивачу цей строк поновлено як пропущений з поважних причин. Зазначає про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано та безпідставно вирішив перейняти повноваження суду першої інстанції щодо оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, без належних на те підстав, вийшов за межі заявлених вимог апеляційної скарги відповідача, дійшовши протилежного висновку ніж суд першої інстанції. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції не наводить жодних достатніх мотивів для висновку щодо пропуску позивачем такого строку, а ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року є помилковою. Однак, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що зазначені позивачем обставини не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, враховуючи зазначене. Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічноправових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати ВС зазначеній у постанові від 04.10.2018, справа № 800/304/17. Мета строку 1) дотримання принципу правової визначеності; 2) дисциплінування учасників судочинства; 3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; 4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків; 5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Якщо ніхто не звернувся до суду, відносини стають стабільними, що узгоджується з правовою позицією КАС ВС зазначеній у постанові від 23.04.2020 року у справі №813/375. Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин, що узгоджується з правовою позицією ВС зазначеній у постанові від 12.09.2019 року №826/3318/17. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню, що узгоджується з правовою позицією ВС зазначеній у постанові від 29.11.2019 року справа №607/1402/16-а. Тобто, обов`язок перевірки дотримання позивачем строку звернення до суду покладено саме на суд, при цьому положення КАС України в редакції від 15.12.2017 року не ставлять суд при перевірці дотримання такого строку в залежність від подання клопотання про застосування наслідків пропуску такого строку іншою особою, яка бере участь у розгляді справи. Як було встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції при поновленні позивачу строку звернення до суду з цим позовом в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року не навів будь-якого обґрунтування для його поновлення. У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави». Враховуючи те, що судом першої інстанції не зазначено обґрунтувань для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом, оцінку доводам позивача щодо підстав для поновлення йому такого строку наведеним у клопотанні наявному в матеріалах справи (а.с.13-14) надано судом апеляційної інстанції ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, копію якої позивачем було отримано 18 вересня 2020 року. Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Частиною 4 статті 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Вищенаведені правові положення свідчать, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом до суду з`ясовується судом на стадії відкриття провадження у справі, і якщо пропуск такого строку для суду є очевидним, такий позов підлягає залишенню без руху. Втім, законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому приписи статті 123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважності причин такого пропуску. Оскільки підстави наведені позивачем судом апеляційної інстанції визнано неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, та подана позивачем заява від 29.09.2020 року не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 року №Ф-57626-50У, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення такої заяви. Враховуючи зазначені обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, на які суд першої інстанції помилково не звернув уваги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов залишити без розгляду. Керуючись: частиною 3 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області - задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №280/2778/20 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках передбачених пунктом 2 частини 5 статтею 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02 листопада 2020 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко