Постанова 4818 № 642/4985/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2020 року м. Харків Справа № 642/4985/19 Провадження № 22-ц/818/4898/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кругової С.С., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П. секретаря Каплоух Н.Б., Учасники справи : Позивач: ОСОБА_1 Відповідач: ОСОБА_2 , Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 22 липня 2020 року, ухвалене суддею Шрамко Л.Л., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітньою донькою, третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в с т а н о в и в : У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити наступний спосіб його участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , місце та час їхнього спілкування: кожного вівторка та четверга кожного тижня з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. без присутності матері; кожної суботи та неділі кожного другого та четвертого тижня місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. без присутності матері; у день народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо цей день буде вихідним днем - з 9 год.00 хв. до 11 год.00 хв. без присутності матері на вибір в дитячому розважальному закладі, чи паркові відпочинку у м. Харкові, чи за адресою проживання дитини, а якщо 20 червня припадає на будній день - з 8 год. 00 хв. до 8 год. 30 хв. без присутності матері. В обґрунтування позову зазначив, що перебував з відповідачкою ОСОБА_2 з 24 листопада 2015 року до 12 грудня 2017 року у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу відповідачка разом з дитиною переїхала мешкати за адресою її батьків: АДРЕСА_1 . На даний час там ніхто не мешкає, квартира продається. Нотаріально посвідченим договором про сплату аліментів на дитину від 04.04.2018 за домовленістю сторін було узгоджено його обов`язок по сплаті аліментів на дитину в розмірі 2 000 грн. щомісяця. Він умови договору виконує належним чином, і надалі бажає виконувати свої батьківські обов`язки, безперешкодно бачити дитину та спілкуватися з нею, мати можливість спільного відпочинку та брати участь у її вихованні. Він постійно піклувався про дитину з її народження, займався її вихованням, утримував матеріально. Донька виявляє прихильність до нього, сумує за ним, а тому спілкування дитини з батьком відповідатиме її інтересам та правам на особисте, регулярне спілкування з батьком, що в силу життєвих обставин, що склалися, проживає окремо. Але відповідачка чинить перешкоди у його спілкуванні з дитиною, не дає можливості бачитися з донькою, незважаючи на його постійну зацікавленість життям доньки та регулярні вимоги про надання можливості зустрічатися, встановити їх місцезнаходження йому самостійно не вдається. Він є фізичною особою-підприємцем, має самостійний стабільний дохід, гнучкий графік роботи та має можливість проводити час з дитиною, допомагати в навчанні, гуляти та іншим чином піклуватися про доньку, не буде чинити жодних перешкод для спілкування матері з малолітньою донькою, в той час, коли вона буде перебувати у нього, і всіляко сприятиме тому, щоб дитина не була позбавлена піклування матері. Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 22 липня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визначено ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце та час їхнього спілкування: щосуботи з 11.00 до 13.00, щовівторка та щочетверга з 17.00 до 19.00 у присутності матері дитини - ОСОБА_2 ; у день народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо цей день буде вихідним днем - з 9 год 00 хвил. до 11 год. 00 хвил., а якщо буднім днем - з 8 год. 00 хвил. до 8 год.30 хвил. в дитячому розважальному закладі, парку відпочинку у м.Харкові чи за адресою місця проживання дитини, у присутності матері. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у розмірі 17 250 грн. відмовлено в повному обсязі. Рішення суду мотивоване тим, що жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із дочкою, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дочкою, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким рішення змінити, встановити такий графік зустрічей позивача з донькою ОСОБА_6 , який не буде перевищувати двох разів на місяць, в суботу чи неділю кожного другого та четвертого тижня місяця з 15.00 до 17.00 за обов`язкової участі матері дитини і, за бажанням позивача, на свята з попереднім зверненням та узгодженням із матір`ю дитини ОСОБА_2 , щодо місця та часу зустрічі. У День народження ІНФОРМАЦІЯ_2 впродовж 2 годин, за завчасним ( не менш ніж за 7 днів) з матір`ю дитини ОСОБА_2 та її обов`язкової участі. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд під час ухвалення рішення та встановлюючи графік зустрічей не взяв до уваги такі обставини, як зайнятість дитини, натомість судом були розглянуті інтереси виключно позивача. Зазначає, що вона не заперечує щодо зустрічей батька з донькою, проте просить їх встановити іншим чином. Оскільки встановлені судом побачення батька з дочкою у будні дні кожного вівторка та черверга з 17.00 год до 19.00 год не відповідають її інтересам, оскільки навчання у дитячому садку розпочинається о 9.00 годині, закінчується о 18.00 годині, з можливістю продовження до 19.00 години, таким чином дитина буде позбавлена можливості відпочивати, прогулюватися, відвідувати будь-які секції.місця у вихідні дні разом з нею, а тому доцільно встановити такий режим участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою, щоб у один вихідний день вона також мала можливість проводити час з дитиною, враховуючи те, що у робочі дні вона працює. Правом відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався. Відповідно до ч. 1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що сторони з 24 листопада 2015 року до 12 грудня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ленінського районного суд м. Харкова від 12.12.2017 був розірваний. Від шлюбу сторони мають малолітню дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Ленінським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області. Дитина після розірвання шлюбу мешкає з відповідачем. Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради, як представником органу опіки та піклування, надано висновок про доцільність встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши час: щосуботи з 11.00 до 13.00, щовівторка та щочетверга з 17.00 до 19.00 у присутності матері дитини - ОСОБА_2 . Відповідно до Акту обстеження умов проживання, характеристики з місця мешкання позивача, він проживає в однокімнатній квартирі з сучасним ремонтом, заскленою лоджією, наявні меблі, комп`ютер, санітарно-гігієнічні норми в приміщенні дотримані, ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувався, спиртними напоями не зловживає, сварок та скандалів з сусідами не вчиняє, компрометуючих матеріалів відносно нього до відділу поліції не надходило. Позивач сплачує аліменти на утримання дочки, що підтверджується копіями судового наказу від 16 березня 2018 року, договором про сплату аліментів від 04 квітня 2018 року та квитанціями. Згідно з характеристикою, наданою ст. дільничним Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, ОСОБА_1 характеризується задовільно, компрометуючі матеріали щодо нього відсутні. З відповіді ФОП ОСОБА_7 на адвокатський запит вбачається, що дитина ОСОБА_6 з 01.04.2019 по 01.08.2019 відвідувала клуб повного дня Honey home. Громадянин ОСОБА_1 їм невідомий, жодного разу до клубу не з`являвся, активну участь у житті дитини та клубу приймають мати ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_8 . З відповіді на адвокатський запит від 29.10.2019, яка надана КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №19», встановлено, що дитина ОСОБА_6 перебуває під наглядом фахівця вказаного закладу, дитиною опікується мати ОСОБА_2 . Позивачем було запропоновано відповідачці укласти договір щодо здійснення батьківських прав та обов`язків, який остання відмовилася укладати. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач, який є батьком дитини, піклується про дочку, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, позитивно характеризується. Та обставина, що дитина іншого чоловіка називає батьком, не є підставою для позбавлення рідного батькам на спілкування з дитиною Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, але з врахуванням пояснень сторін в судовому засіданні апеляційного суду, вважає за можливе змінити порядок участі батька у вихованні дитини, виходячи з наступних підстав. Згідно зі статями 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76). Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Аналогічні норми права містяться в законодавстві України. Так, відповідно до положень ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно зі статтями 141, 150, 151, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. У статті 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Відповідно до ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Оскільки обоє батьки мають рівні права щодо спілкування з дитиною та участі у його вихованні незалежно від того, з ким проживає дитина, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та встановлення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Згідно із ч.1 ст.12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Постановою Верховного Суду від 28 січня 2019 року визначено, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини. Судом касаційної інстанції вказано на те, що законодавством передбачено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради, як представником органу опіки та піклування, надано висновок про доцільність встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_6 , відповідно до якого визначено час: щосуботи з 11.00 до 13.00, щовівторка та щочетверга з 17.00 до 19.00 у присутності матері дитини - ОСОБА_2 . Враховуючи вік дитини, тривалу перерву у її спілкуванні з батьком, а також враховуючи висновок органу опіки та піклування, колегія суддів частково погоджується з визначеним судом способом участі батька у вихованні малолітньої дочки. Встановлений судом першої інстанції спосіб участі батька у вихованні дитини не суперечить інтересам дитини, не перешкоджає її нормальному розвитку і відповідає обсягу обов`язків та прав батька щодо дитини, але з врахуванням пояснень сторін в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції , підлягає зміні. Так, як пояснила відповідач в судовому засіданні апеляційного суду і не заперечувалось позивачем, у дитини щовівторка та щочетверга о 17 годині у дитячому садку відбуваються заняття, які бажано відвідувати, тому судова колегія вважає за можливе змінити час спілкування батька з донькою замість з 17 до 19 години на інший час з 18 до 20 години щовівторка і щочетверга. Також, відповідач пояснила, що зранку в суботу з врахуванням віку дитини, вона не налаштована на спілкування і оскільки здебільшого донька спить вдень, то просила встановити час для спілкування з 15 до 17 години і не кожної суботи. Судова колегія з огляду на те, що дитина більше року не бачила батька, вважає за можливе встановити другу та четверту суботу для спілкування батька з донькою і збільшити час з 15 до 19 години. Доводи апелянта в скарзі про те, що вона жодним чином не перешкоджає позивачу спілкуватися з донькою та штучно не створює такі обставини, через які він не може зустрічатися з дочкою, - колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення, так як у відзиві на позовну заяву чітко простежується незгода відповідачки з тим, що батько буде спілкуватись з дитиною у ті дні, які він просив у своїй позовній заяві, тоді як відповідно до чинного законодавства дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Також колегія суддів звертає увагу, що втягування дитини у непорозуміння між дорослими є травматичним для самої дитини, її повноцінного психоемоційного та фізичного розвитку. Батьки у кризових ситуаціях зобов`язані порозумітися одне з одним в інтересах дитини, щоб дитина як найменше страждала від розпаду сім`ї. Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)", § 23). За таких обставин колегія суддів вважає, що розглядаючи вказану справу, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та надані сторонами докази, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні. Що стосується вимог відповідачки про відшкодування витрат на правову допомогу, колегія суддів також погоджується з висновком районного суду, оскільки ані у суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи належних та допустимих доказів на обґрунтування вказаної суми, а саме: детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.137 ЦПК суду не надано. Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 22 липня 2020 року - змінити. Визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : друга та четверта субота з 15.00 години до 19.00 години, щовівторка та щочетверга з 18.00 години до 20.00 години, в іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий С.С. Кругова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук повний текст постанови складено 30 жовтня 2020 року.