Постанова Дніпровський апеляційний суд № 186/1354/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2560/20 Справа № 186/1354/19 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року м. Дніпро колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Городничої В.С., суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю. за участю секретаря - Кравченка Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів, розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди,- ВСТАНОВИЛА: У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 22 травня 2019 року він уклав усний договір-замовлення на виготовлення та установку віконної рами з відповідачем, за яким сплатив 7676,00 гривень, що підтверджується товарним чеком. Після придбання товару у ньому були виявлені такі недоліки: виготовлена та установлена віконна рама виявилася коротшою від потрібного розміру на 30 см. Оскільки дефекти купленого товару були виявлені в період гарантійного строку, він звернувся до відповідача з проханням замінити його на аналогічний товар належної якості, однак відповідач позитивної відповіді не надала. Вважав за необхідне відмовитися від договору купівлі-продажу та вимагати від відповідача повернення сплаченої за товар грошової суми в розмірі 7 676,00 гривень. Крім того, вважав, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка виражається у душевних стражданнях, що він переживав у зв`язку з порушенням його прав споживача. Моральну шкоду він оцінив в розмірі 2000,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд визнати договір на виготовлення та установку віконної рами від 22 травня 2019 року, укладений між ним та відповідачем, розірваним, стягнути з відповідача на його користь вартість замовлення в сумі 7676,00 гривень та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 2000,00 гривень. Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року позовні вимоги задоволені частково. Розірвано договір на виготовлення віконної рами від 22 травня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість замовлення за договором в розмірі 7676 гривень 00 копійок. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат. В своїй апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. ОСОБА_2 своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подачі відзиву на апеляційну скаргу, не скористався. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, з наступних підстав. Судом встановлено, що 22 травня 2019 року укладено договір на виготовлення та доставку ПВК конструкції (віконної рами). Вартість замовлення 7676 гривень. Встановлено, що на виконання умов вказаного договору, позивач сплатив відповідачу 6200 гривень, залишок 1476 гривень, що підтверджується копією товарного чеку від 22 травня 2019 року. Після отримання віконної рами, позивач виявив, що вона є меншого розміру ніж він замовляв, на 30 см. Відповідно до наданої відповідачем специфікації до замовлення SP00842230 від 22 травня 2019 року встановлено, що дана специфікація містить параметри віконної рами до замовлення: ширина 2,390, висота 1

750. Однак, дана специфікація не містить підпису позивача, яким би підтверджувався факт того, що саме ці параметри віконної рами узгоджувалися з ним і він з ними погодився. Крім того, суд встановив, що відповідачем не надано листа-замовлення із зазначенням замірів, підписаного покупцем і продавцем. Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання договору від 22 травня 2019 року та стягнення з відповідача на користь позивача сплачену ним суму за придбаний товар, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачем не доведено, що вона продала позивачу товар належної якості, відповідно до замовлення останнього. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд посилався на недоведеність спричинення позивачу діями відповідача моральної шкоди. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції застосовує норму статті 651 ЦК України, але не зазначає жодного істотного порушення умов договору відповідачем; суд першої інстанції, стягуючи з відповідача вартість товару на користь позивача, жодним чином не вирішує питання щодо повернення спірної віконної рами відповідачу, чим порушує принцип пропорційності у цивільному судочинстві (ст. 11 ЦПК України); відповідно до додатку 3 до Постанови КМУ від 19 березня 1994 року №172, встановлено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), а тому апелянт вважає, що дана категорія товару не підлягає обміну або поверненню, так як розкроєні під розмір, визначений покупцем. Однак, колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта з наступних підстав. Згідно Закону України "Про захист прав споживачів" договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ). Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ст.637 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. На підставі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.6 ЗУ "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. На підставі ст.8 вказаного Закону, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника. Згідно ст.678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Згідно ст.679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. Згідно ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Відповідно ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Безпідставними є посилання апелянта на відсутність істотних порушень вимог щодо якості товару, оскільки відповідно до ст. 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Як встановлено судом першої інстанції, після придбання товару у ньому були виявлені такі недоліки: виготовлена та установлена віконна рама виявилася коротшою від потрібного розміру на 30 см, на що позивач не розраховував, укладаючи усний договір з відповідачем. Оскільки відповідачем крім специфікації до замовлення SP00842230 від 22 травня 2019 року, яка не підписана позивачем, не було надано інших доказів на підтвердження узгодження з позивачем розміру віконної рами, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо розірвання договору від 22 травня 2019 року та стягнення з відповідача на користь позивача сплачену ним суму за придбаний товар. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта додаток 3 до Постанови КМУ від 19 березня 1994 року №172, згідно якого встановлено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), оскільки апелянтом не надано доказів узгодження з покупцем розміру віконної рами. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, враховуючи недоведеність спричинення позивачу діями відповідача моральної шкоди. Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону. Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С.Городнича Судді: О.В.Лаченкова М.Ю.Петешенкова