Постанова 4814 № 527/173/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 527/173/20 Номер провадження 22-ц/814/2161/20Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук А.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2020 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: Головуючого судді : Обідіної О.І. Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіної О.В. За участю секретаря Кальник А.М. Розглянула в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зємцової Анастасії Володимирівни на рішення Глобинського районного суду Полтавської області в складі судді Павлійчук А.В. від 04 березня 2020 року, дата складання повного тексту рішення 04 березня 2020 року, по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Глобинська державна нотаріальна контора, В С Т А Н О В И Л А : В січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт, що вона проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Вимоги обґрунтовані тим, що з 1996 року вона проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю в цивільному шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,92 га, яку хотів успадкувати їхній спільний син. Натомість у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено в зв`язку з не підтвердженням факту родинних стосунків. Також було відмовлено і заявнику ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з огляду на непідтвердження факту проживання однією сім`єю. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з відповідною заявою в порядку окремого провадження. Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 04 березня 2020 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Задоволення заяви обґрунтовано доведеністю факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , який не брав участі в розгляді справи - адвокат Зємцова А.В., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви. Зокрема вказує, що встановлення факту необхідно заявнику з метою оформлення спадщини, між тим її довіритель, як спадкоємець першої черги до участі в розгляді справи не був залучений, судовим рішенням зачіпляються його спадкові права та інтереси. Вважає, що між спадкоємцями існує спір про право, а відтак вказана заява підлягає розгляду за правилами позовного провадження. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, згідно копії свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із співмешканкою ОСОБА_2 , 1968 року народження, ОСОБА_6 , 1986 року народження, ОСОБА_3 , 1997 року народження та ОСОБА_7 , 1961 року народження, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Глобинської міської ради від 24.12.2019 року. Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №913093, виданого 11 квітня 2006 року, ОСОБА_4 належала на праві приватної власності земельна ділянка, площею 3,92 га, кадастровий номер 5320686100:00:008:0029, розташована на території Петрівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до постанови державного нотаріуса Глобинської державної нотаріальної контори Полтавської області Погрібної С.С. від 21 січня 2020 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 у зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують факт проживання заявниці з померлим не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Вищевказана відмова нотаріуса стала підставою для звернення ОСОБА_2 до суду з заявою про встановлення факту проживання з ОСОБА_4 в порядку окремого провадження. При цьому заявником було зазначено, що встановлення вказаного факту необхідно їй для оформлення спадщини. Задовольняючи заяву, суд, на підставі наданих заявником письмових доказів, дійшов висновку про доведеність факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 однією сім`єю не менше як п`ять років до моменту відкриття спадщини. Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду, якого суд дійшов з порушенням норм процесуального права. Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Згідно пункту 3 вказаної постанови, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Частиною 6 ст. 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду. При цьому таке процесуальне рішення є обов`язковим для суду незалежно від того, чи знав заявник про наявність спору, чи ні. Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_2 , встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років необхідно їй для прийняття спадщини, яка відкрилася після померлого ОСОБА_4 . Під час апеляційного перегляду апеляційної скарги адвоката Зємцової А.В. в інтересах ОСОБА_1 , встановлено, що останній згідно наданої копії свідоцтва про народження є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , а відтак є спадкоємцем першої черги. Між тим, до участі в розгляді справи в якості заінтересованої особи він залучений не був. Як спадкоємець першої черги заперечує як право ОСОБА_2 на спадщину, яка відкрилась після смерті його батька, так і обставини, якими вона обґрунтовувала підстави для задоволення своєї заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Наведене свідчить про наявність спору про спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , між спадкоємцем першої черги та особи, яка вважає себе спадкоємницею, що виключає можливість розгляду заяви останньої в порядку окремого провадження, оскільки таке провадження передбачає можливість встановлення юридичного факту, який не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, виявлений під час перегляду в апеляційному порядку справи, розглянутої в порядку окремого провадження, спір про право на спадщину померлого ОСОБА_4 вказує на наявність процесуальних підстав для скасування ухваленого в порядку окремого провадження рішення суду та залишення заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років без розгляду, з роз`ясненням заявниці її права на звернення з вказаними вимогами до суду в загальному позовному провадженні. Керуючись ст.ст. 367, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зємцової Анастасії Володимирівни задовольнити. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 04 березня 2020 року скасувати. Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини залишити без розгляду, роз`яснивши її право на звернення до суду з вказаними позовними вимогами в загальному порядку. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 жовтня 2020 року. Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Прядкіна О.В.