Ухвала КАС ВС № 640/16569/20

УХВАЛА 02 листопада 2020 року м. Київ справа № 640/16569/20 адміністративне провадження № К/9901/26408/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 640/16569/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без руху. Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справа ветеранів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовлено. 15 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 640/16569/20. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про відмову у відкритті апеляційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. В даному випадку в касаційній скарзі не має посилань на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Крім того, у касаційній скарзі не зазначено жодної норми матеріального чи процесуального права, натомість зазначено, далі по тексту касаційної скарги - позивачу відмовлено у відкритті провадження з «висосаних з пальця причин», що не є обґрунтуванням наявності підстав касаційного оскарження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 640/16569/20. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції, в тому числі зазначити виключні випадки можливості касаційного оскарження (частина 4 статті 328 КАС України). Суд також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, згідно з якою право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 36 рішення у справі "Golder v. the United Kingdom" № 4451/70, п. 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" № 8225/78, п. 37 рішення у справі "Guerin v. France" № 25201/94, п. 96 рішення у справі "Krombach v. France" № 29731/96, п. п. 53, 55 рішення у справі "Воловік проти України" № 15123/03, п. 27 рішення у справі "Пелевін проти України" № 24402/02, п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" № 45783/05, ухвала щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України"); такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися відповідно до потреб і ресурсів суспільства; держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі (рішення у справах "Osman v. The United Kingdom" №23452/94 та "Kreuz v. Poland" № 28249/95); умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви; зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження у справах здійснюється судом після їх розгляд судом апеляційної інстанції (п. 48 рішення у справі "Levages Prestations Services v. France" №21920/93 та рішення у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" №26737/95). Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на невикладення позивачем передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку, не є обмеженням доступу до суду, яке гарантоване п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України. Також колегія суддів зазначає, що у межах розумного строку та при дотримані всіх вимог процесуального закону заявник має право на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, що забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення. Відповідно до вищевикладеного, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Аналогічна правова позиції висловлена Верховним Судом в ухвалах від 20 серпня 2020 року у справі №260/1408/19, від 21 серпня 2020 року у справі №400/3881/19, від 26 серпня 2020 року у справі №640/1408/19, від 27 серпня 2020 року у справі №460/1928/19, від 01 вересня 2020 року у справі №420/4246/19. Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі №640/16569/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Повернути касаційну скаргу особі, яка її подала. Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І.В. Желєзний