Постанова 4857 № 442/1809/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 442/1809/20 пров. № А/857/10523/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., за участю секретаря судового засідання Смолинця А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2020 року, прийняте суддею Герасимків Л.І. о 12 годині 16 хвилині у місті Дрогобичі, повний текст складений 06.08.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,- встановив: ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Гритчака Андрія Марковича № 10/79 по справі про адміністративне правопорушення від 05.03.2020, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 950,00 гривень. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що в приписі від 10.04.2019 № 18/19 не конкретизовано які саме порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і стандартів і правил слід усунути та який термін, що унеможливлює строку виконання вимог припису, тощо, отже, притягнення до відповідальності особи на підставі норм, які не були введені в дію, є необґрунтованим. Крім того, зазначив, що окрім позивача по справі, співвласниками квартири є ще три особи. Проте, відповідачем безпідставно визначено особу, яку визнано винною начебто у скоєнні правопорушення - саме позивача. Обґрунтування такого в акті та протоколі також не зазначено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2020 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі наголошує, що судове рішення винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом недостатньо досліджено докази, невірно встановлено обставини справи. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. З матеріалів справи вбачається, що перша перевірка була проведена у квітні 2019 року згідно з Порядком №553, підставою даної перевірки було письмове звернення ОСОБА_2 №07/С- 131 від 12.03.2019. 10.04.2019 був складений акт №18/19, тим же числом були складені протоколи та і припис №18/19-1. Посадовими особами відділу ДАБК під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 без дозвільної документації та без права на виконання будівельних робіт провів реконструкцію квартири здійснивши самочинну прибудову, та влаштував фундамент розміром 11,87х4,6+3,92х6,З6 м.п. чим порушив будівельні норми, стандарти і правила. У зв`язку з цим було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. В даному випадку ОСОБА_1 збільшив загальну площу квартири АДРЕСА_1 змінивши її геометричні розміри додавши до складу квартири АДРЕСА_1 нове функціональне приміщення (добудова з мансардою) та влаштував фундамент до незаконно прибудованої будівлі до квартири. З процесуальними документами було ознайомлено громадянина ОСОБА_1 , після чого ним особисто поставлені підписи у даних процесуальних документах, що засвідчує факт визнання виконання ним будівельних робіт. В розділі X ОСОБА_1 вказав, що зауважень «не має» і засвідчив особистим підписом, аналогічно оцінив професійну компетентність та доброчесність. Припис був складений відповідно до п.17 Порядку №553 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У приписі вказано, які норми порушено та, що об`єкт реконструкції квартири АДРЕСА_2 привести у відповідність будівельних норм, державних стандартів і правил. Крім того, твердження про те, що відділом ДАБК не було зазначено строк, до якого необхідно виконати припис є необґрунтованим, оскільки чітко вказано, що про виконання припису потрібно повідомити відділ ДАБК виконкому Дрогобицької міської ради до 11.06.2019. Даний припис було оскаржено в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду та до Восьмого апеляційного адміністративного суду, позивачу було відмовлено у задоволенні позову. Постанова набрала законної сили від 18.12.2019. Припис відповідно залишився дійсним. На підставі цього було проведено позапланову перевірку, щодо виконання вимог припису №18/19 за результатами якої і винесено постанову №10/79 від 05 березня 2020 . Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження відповідача у спірних правовідносинах та порядок їх реалізації, на момент виникнення спірних правовідносин, визначалися, зокрема Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 № 553 (надалі - Порядок № 553) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації. Згідно із частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Пунктом 5 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Відповідно до пункту 7 даного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю. Як зазначено вище, судовими рішеннями які набрали чинності, зокрема від 18 грудня 2019 було залишено дійсним припис від 10 квітня 2019 №18/19. Нормою ч. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Цим же ж пунктом 7 Порядку №553 встановлено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Згідно п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Пунктами 16, 17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Відповідно до п.22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф. Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що в ході перевірки у лютому 2020 здійснювалася відео-фіксація, в перший день перевірки уповноважені посадові особи вийшли на об`єкт, і повідомили ОСОБА_1 про проведення перевірки, і уточнили про стан виконання припису від 10 квітня 2019 №18/19. В останній день перевірки уповноваженими особами було складено процесуальні документи, а саме Акт № 19/20 від 20.02.2020 та Протокол № 10/20 від 20.02.2020 (в даних документах здійснена технічна описка в даті, а саме замість 20.02.2020 вказано 20.02.2019). Дані документи були прочитані в голос, від отримання ОСОБА_1 відмовився, дату розгляду постанови було сказано вголос посадовою особою декілька разів (підтвердженням є матеріали відео-фіксації), документи залишені на території, яка належить на праві власності позивачу. Фактично відомості про розгляд справи, а саме дата, час і місце вказується у протоколі, який надається особі разом з актом перевірки. Дані обставини позивачем не були заперечені чи спростовані. Крім того, колегія суддів вважає за належне зазначити, що постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», норми якої, на думку суду першої інстанції порушив при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». В преамбулі вказано, що цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Тобто нормативні акти, які вказані у рішенні суду першої інстанції, застосовується до юридичних осіб та ФОП, а не до фізичних осіб - громадян, що має місце в досліджуваних правовідносинах. У випадку коли до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил притягується фізична особа, застосовується Порядок №553, в якому вказано, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У Акті №19/20 і Протоколі №10/20 відповідний запис є. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради задовольнити. Скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2020 року у справі № 442/1809/20 та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 02.11.2020